У Луцьку – черги за вчорашнім хлібом

Основний продукт харчування українців протягом року дорожчав кілька разів. Після останнього збільшення ціни чимало лучан купують хліб простої рецептури, так званий соціальний, - інформує «Волинь-нова».

«У мене дежавю», — подумалося, коли побачила чергу, що мокла під дощем біля хлібного кіоску. Подібне було хіба що у радянські часи, для яких черги — звичне явище. Тоді ми проводили у них значну частину вільного часу. Стояли за горілкою, цитрусовими, маслом і цукром… Тепер — за хлібом. Вчорашнім. Після останнього подорожчання черги збільшилися.

У кіоск ПАТ «Теремно Хліб», що на проспекті Соборності, його доставляють тричі на день. Перший завіз — із 8.00 до 9.00. Точніше сказати, коли прийде машина із заводу, ніхто не може. Тож люди приходять спозаранку і чекають. У черзі — переважно жінки. Прилаштовуюся «у хвіст».

— Не знаєте, машина вже була? — дихає хтось у спину.

Озираюся — захекана жінка ставить біля мене господарську сумку на коліщатках.

— Напевно, маєте велику сім’ю? — намагаюся зав’язати розмову.

— Нас двоє і четверо дітей, — каже. — Троє хлопців. Буханки хліба на день нам мало. Після того як хліб подорожчав, ходжу тільки сюди. Тут він дешевший — 2 гривні 75 копійок. За буханку свіжого треба віддати більш як п’ять. А в кіоску від теремнівського заводу я за таку ціну дві куплю. Трохи зекономлю на інші продукти.

— Але ж він, певне, як дуб, — припускаю.

— Беріть, не сумнівайтеся, хліб нормальний, — підхоплює розмову жінка, яка стоїть попереду. — Смак такий, як у свіжого, хіба що трохи холодний. Я беру постійно, бо на дорожчий не вистачає коштів.

— Я завжди його купую, коли в село їду, — додає її сусідка. — Там за буханець треба заплатити більш як п’ять гривень. Батьки старі, ходити у магазин часто не можуть. Тому й беруть три — чотири буханки, щоб на тиждень вистачило. Коли зачерствіє, відпарюють, роблять грінки.

— І я в село купую. Їду ж на тиждень, — каже молодиця у картатій хустині. — Беру сім хлібин. Йому ж нічого не бракує… А хто буде купувати за п'ять гривень буханець свіжого, яку сім’я з чотирьох чоловік з’їсть за один раз.

У черзі переважно люди, в яких, як кажуть, фінанси співають романси. Хоча є й такі, які могли б собі дозволити купити хліб і за шість гривень, але ходять сюди по вчорашній, бо мають хворий шлунок. Недаремно ж є приказка: «Від черствого хліба живіт не болить».

У Лідії Іванівни (так назвалася бабуся, з якою познайомилася у черзі) нема проблем зі шлунком, зате є з грошима. Купує в кіоску, що по проспекту Соборності дешевий хліб, бо за нинішніх цін, каже, не може звести кінці з кінцями. Не завжди має гроші й на вчорашній. Зізнається, що частенько доводиться сидіти на каші з дешевих круп. Жінка живе із сином–інвалідом. Обоє хворіють.

— Маю борг за квартиру 1700 гривень, — ділиться наболілим, бережно ховаючи у пакет буханець «Подільського». — Заплачу — не залишиться на продукти і ліки. Син отримує 1000 гривень пенсії по інвалідності, я — 1085. Лікується на денному стаціонарі. Треба було поставити десять крапельниць, зробили — п’ять. Перервали лікування, бо не було грошей. Пішла у міськраду за допомогою. Пообіцяли дати 500 гривень, але і вони мене не врятують. Ще ж маю 1000 гривень кредиту.

Доки розмовляли, привезли хліб. Небагато — лише ящик. І черга захвилювалася, чи вистачить. «Не давайте по дві буханки в одні руки», — вигукували ті, які стояли в кінці. Усе це нагадало мені 1990–ті роки. Бракувало тільки сварок і образ. Втім, зі слів продавця Марії Петровської, і вони іноді трапляються.

— Якщо черга велика, а хліба привезуть мало, то мусимо ділити по одній–дві хлібині, бо ж беруть і по п’ять–десять, — розповідала жінка. — До нас їздять не тільки з 33–го мікрорайону, а й із навколишніх сіл.

Ми розмовляли з продавцем, коли черга уже розійшлася. Але й тоді жінка не сиділа склавши руки — щоразу підходили покупці. Купували і дорожчі сорти хліба, але частіше просили дешевшого. Навіть кондуктор із тролейбуса прибігла, на ходу витягуючи гроші, бо ж купити вчорашній хліб можна лише тут і ще у двох кіосках мережі ПАТ «Теремно Хліб».

Зазначу, що реалізують повернений магазинами чорний і білий хліб сортів «Подільський» та «Січовий» за однаковою ціною — 2,75 гривні за буханець. Це продукція простої рецептури, так би мовити, для бідних. А оскільки їх через політику затягування пасків, яку провадить уряд, наступного року буде більше, то вже нині можна спрогнозувати, що попит на дешевий вчорашній хліб збільшуватиметься.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---