Територіальні громади Волині навчали залучати фінанси

Проектний менеджмент є важливим аспектом для залучення коштів міжнародних організацій – переконані організатори «Школи децентралізації» для представників об’єднаних територіальних громад Волині.

Про це йшлося під час першого етапу волинської «Школи децентралізації» 21 березня у Луцьку.

Координатор проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Волинській області Оксана Гузь розповіла, що проект працює на Волині вже понад сім років. У його рамках триває співпраця з сільськими громадами і підтримка твердих проектів. Паралельно створюють громадські організації. Одна з тем, яка є актуальною для сільських громад нині – проектний менеджмент. Тому в контексті реформи з децентралізації організовують «школу децентралізації», у рамках якої відбудеться п’ять тренінгів.

З її слів, міжнародні донори виділяють кошти на проекти, які стосуються розвитку. Але перед тим, як отримати кошти на ремонт шкіл, будівництво ФАПів тощо проект «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» створює громадські організації у селах – громади вчать спільно планувати, використовувати наявні ресурси. Наразі 70% з підтриманих проектів стосувалися енергозбереження (заміна вікон, дахів, систем опалення, відновлення вуличного освітлення). Загалом було підтримано 160 проектів загальною вартістю майже 35 мільйонів гривень. У таких проектах внесок власних коштів громад становить 5%.

Заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук зазначив, що на теренах області існують п’ять об’єднаних територіальних громад, які власним прикладом торують шлях розвитку місцевого самоврядування, намагаючись вирішувати питання територіальних громад на своєму рівні. Він повідомив, що планують організувати виїзний прийом голови ОДА у об’єднаних територіальних громадах – Зимному та Устилузі, щоб визначити проблемні питання. З його слів, об’єднані територіальні громади нині отримали такий загальний старт, який дозволяє їм мати відкриті двері у грантових організаціях, для яких пріоритетом буде фінансування програм саме таких громад.

Начальник управління розвитку, інвестицій та європейської інтеграції облдержадміністрації Юрій Кресак зауважив, що у бюджетних та правових питаннях поки не вистачає досконалості керівникам громад, які взялися за нову справу. Питання фінансового менеджменту та стратегічного планування підніматимуть та реалізовуватимуть. З його слів, за результатами минулого року Волинь залучила багато міжнародної технічної допомоги та поступається у цьому лише Київській та Львівській областям.

Сьогодні тренінг на тему «Проектний менеджмент» проводила для керівників та проектних менеджерів об’єднаних територіальних громад області керівник Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська. Вона наголосила, що у громаді важливі як громадяни, так і представницькі органи та представники бізнесу.

Експерт зауважила, що об’єднані громади недооцінюють важливість м’яких витрат. Так, тверді витрати передбачають будівництво, ремонт доріг тощо, а м’які витрати, які дає фонд «Відродження», мають на меті навчити залучати ресурси, організовувати обговорення, залучати людей. Як приклад, вона навела мера Львова Андрія Садового, який увесь свій імідж вибудував виключно на м’яких витратах – обговоренні, спілкуванні, залученні людей.

Таким чином, м’які витрати слугують для того, щоб громада могла отримати тверді витрати. Так, програма надає кошти перш за все на те, що включено в стратегію розвитку області. Для того, щоб потрапити у стратегію розвитку області, територіальна громада повинна мати свою стратегію. Фонд «Відродження» дає кошти саме на формування стратегій. Зі слів Оксани Дащаківської, кроками прийняття стратегії є створення команди, залучення зацікавлених сторін (стейкхолдерів), визначення місії чи візії, оцінка теперішнього стану, визначення пріоритетів, інструментів та обговорення і оприлюднення стратегії.

Важливим кроком до створення стратегії є обговорення конфліктів. Документ повинен давати відповіді на питання «де ми є зараз?» та «де ми хочемо бути через 5, 10, 15 років?». Оксана Дащаківська пропонувала присутнім розробляти стратегії на 5 років, зважаючи на те, що правова база не встигає за реформою. Так, можна передбачити вирішення 2-3 основних проблем на 5 років. До прикладу, якщо в громаді невелика кількість молодого населення, потрібно думати над тим, як змусити молодь повертатися та як забезпечити якісні соціальні послуги для мешканців. Стратегія – це, передусім, пріоритети та цінності.

Як приклад вона навела стратегію міста Санта Анна (США), у тексті якої ключовими словами є «безпека», «рівність» та «чистота». Натомість у концепції стратегії Луцька, що оприлюднена на веб-сайті міськради, найбільш вживаним словом є «та», тобто, відсутні чітко окреслені пріоритети.

Також вона зауважила, що в країні, де триває війна, фінансові донори надаватимуть кошти переш за все для громад, які розташовані поблизу окупованих територій, адже загострення ситуації не потрібне ані США, ані Європі. Отже, проект із Західної України повинен бути надзвичайно інноваційним, для того, щоб розраховувати на фінансування.

З її слів, стратегія та проекти матимуть успіх, якщо стосуватимуться епічної мети, а при формуванні цієї мети потрібно зацікавити у ній кожного громадянина. Проект, мовляв, повинен показувати нестандартний підхід та бачення.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---