Слідчі прокуратури не бачать «криміналу» в існуванні фіктивного держпідприємства

ТЗоВ «Ішівське», яке згодом стало ДП «Ішівське мисливське господарство», проіснувало близько трьох років, отримавши за цей час близько 400 тисяч гривень фінансування з казни та від інших мисливських угідь. Проте, по факту, діяло воно лише на папері, після чого було ліквідоване.

Господарство без угідь

У листопаді 2008 року наказом Державного комітету лісового господарства України на масивах Володимир-Волинського державного підприємства було створене Ішівське мисливське господарство, яке займало три лісництва: Устилуг, Ішів та Стенжаричі.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини екс-працівник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Жабчук розповів, що сам, свого часу, був безпосереднім учасником тих подій. Так, 28 листопада 2008 року він був присутній під час сесії Волинської обласної ради, яка проголосувала за надання у користування ТЗоВ «Ішів» мисливських угідь. Того ж дня з’являється наказ №152 про створення Державного підприємства «Ішівське мисливське господарство». Після чого начальник відділу мисливського господарства та охорони і захисту лісу їде у відрядження в Київ та привозить з колишнього Державного комітету лісового господарства наказ №300 про створення ДП, який датований 20 листопада 2008 року (тобто, «заднім числом»).

Проте, зі слів Жабчука, Колісник щось не поділив з новими власниками ТЗов «Ішівське», а тому угіддя, які рішенням облради надали у користування, вирішили повернути. Для цього і потрібна була махінація зі створенням ДП, тому згодом відповідного рішення добились у суді. Але це не завадило Богдану Коліснику з невідомих причин дещо пізніше кардинально змінити своє рішення. Будучи членом профільної комісії Волинської облради він став одним з ініціаторів надання ТЗоВ «Ішів» 14 тисяч гектарів мисливських угідь у користування.У Статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» йдеться про те, що користувачі мисливських угідь – це спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь. Хоча державне підприємство «Ішівське мисливське господарство» і було офіційно зареєстроване як підприємство, яке займається веденням мисливського господарства, однак мисливських угідь у нього не було. Крім того, як користувач мисливських угідь воно не існувало, та й у статистичній звітності не зафіксоване. Цей факт підтверджують у Головному управлінні статистики в області: ДП «Ішівське МГ» за формою №2-ТП (мисливство) в органи статистики не звітувалось.

Жабчук каже, що згідно з розпорядження Колісника, кожен лісгосп (а їх на Волині існує 16) був зобов’язаний щомісячно надавати «Ішівському» безповоротної матеріальної допомоги на 5 тисяч гривень. Інколи «розраховувались» і деревиною, яку потім успішно реалізовували. Державне підприємство проіснувало у такому три роки, постійно отримуючи фінансування із казни та обласних лісгоспів. Поки у 2012 році його не ліквідували з причин нерентабельності.

Чужі ліцензії на полювання

Ще одна на перший погляд дрібна деталь, яку варто згадати: хоча мисливські угіддя з «Володимир-Волинського ЛМГ» були передані на баланс «Ішівського МГ», ліцензії на видобуток мисливських тварин отримував Володимир-Волинський лісгосп. Так, у наказах Міністерства охорони природного середовища України «Про затвердження лімітів добування, відстрілу, відлову, диких парнокопитих та хутрових звірів і встановлення норм відстрілу мисливських тварин у сезон полювання» фігурує лише Володимир-Волинське ЛМГ, а от ДП «Ішівського мисливського господарства» немає. Згідно з наказами, з моменту створення підприємства, а це 2008 рік, до його ліквідації у 2012-ому в «Ішівському МГ» полюванням не займалися.

Однак насправді полювання там здійснювали, щоправда за чужими ліцензіями, отриманими Володимир-Волинським ЛМГ, мисливські угіддя охоронялися, тварини підгодовувалися. Підприємство звітувалося у Київ про витрати на здійснення мисливського господарства. На це, відповідно, передбачалося фінансування з бюджету. Фактично таким нехитрим чином «умілі руки» відмивали бюджетні кошти.

Таким чином три роки обласне управління лісового та мисливського господарство, заручившись підтримкою контролюючих органів, «водило за ніс» державу, «заробляючи» гроші на сумнівному підприємстві.

Чи понесуть покарання винні

Віталій Жабчук намагається притягнути до відповідальності причетних до махінацій у судовому порядку осіб. Чоловік подав скаргу на рішення слідчого прокуратури Хомича О.А. про закриття кримінального провадження у цій справі. Зокрема, слідчий постановив кримінальне провадження за фактом зловживання своїм службовим становищем з метою отримання незаконного прибутку службовими особами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) під час створення ДП «Ішівське мисливське господарство» закрити. Мотивував своє рішення слідчий відсутностю в діянні складу адміністративного правопорушення.

На думку Жабчука, постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, винесена безпідставно, без належної правової оцінки отриманих у справі фактів та документів, а також без здійснення процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити.

«Слідчий взагалі нічого не зробив (по цій справі, - авт.). В постанові пише, що слідчий допитував заявника, а я вперше бачу цю людину (слідчого, - авт.). Мене слідчий не допитував. І я не уявляю собі, хто такий слідчий Хомич», - заявив Віталій Жабчук.Окрім того, заявник наголосив на тому, що попередня постанова про закриття кримінального провадження тоді ще слідчого прокуратури Антонюка В.В. від 29.12.2014 року про закриття кримінальної справи є незаконною. Однією з підстав скасування цієї постанови було прийняття рішення за ознаками кримінального правопорушення, що не відповідають відомостям, внесеним до ЄРДР тим, за якими слідчий проводив досудове розслідування.

Проте це не завадило слідчому Хомичу О.А. зробити так само, як вчинив Антонюк. Перший мав провести досудове розслідування після повернення справи з суду по окремому епізоду. Але, натомість, Хомич постановив заочне рішення. Окрім того, Жабчук переконує, що він не був повідомлений про зміну слідчого, а також про правову підставу зміни правової кваліфікації кримінального провадження, як цього вимагає КПК.

Віталій Жабчук переконує, що таким чином прокуратура намагається покривати екс-очільника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдана Колісника:

«На попередньому судовому засіданні за розглядом скарги на першу постанову про закриття кримінального провадження рішення органу досудового розслідування було скасоване як незаконне. Слідчим тоді був нинішній прокурор Антонюк. Після того, як він виніс таке «велике» рішення про закриття справи проти Колісника, він був підвищений».Суддя Луцького міськрайонного суду Ігор Ясельський заявив, що для з’ясування обставин справи та винесення ухвали суду потрібно вивчити матеріали справи (а це, до слова, 13 томів).Проти цього не заперечив ні прокурор, ні слідчий. Проте заявник Жабчук назвав це умисним затягуванням розгляду справи.

Суд все ж ухвалив відповідне рішення, а тому скаргу про закриття кримінального провадження Луцький міськрайонний суд буде розглядати 28 липня.

До слова, це не перша потенційна кримінальна справа, в якій фігурує Богдан Колісник. Попри ухвалу суду, він так і не поновив на посаді незаконно звільненого підлеглого Віталія Жабчука. Разом з тим, пан Колісник не поніс жодної відповідальності за умисне невиконання вироку суду, попри численні скарги постраждалого в прокуратуру. Постраждалий подав 21 скаргу в прокуратуру, проте провадження проти Колісника так і не відкрили.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---