Скільки українці платять державі і за що

Жодна з державних послуг в Україні не є безкоштовною, за все ми платимо зі своєї кишені, - інформує Від і До.

Кожен українець постійно чує, що саме він утримує державу. Таку категорію називають платниками податків. Але практично ніхто не задумується, а скільки ж кожен з нас насправді віддає грошей державі.

Кожна людина платить податки, але багато хто про це не підозрює. Навіть якщо ви ніколи власноруч не відносили грошей у бюджет, все одно поповнюєте скарбницю щоразу, коли отримуєте зарплату чи купуєте щось у магазині.

Щоб з’ясувати, скільки ж ми віддаємо до державної скарбнички, економісти створили своєрідний лічильник в інтернеті – «Ціна держави» (cost.ua). Вказавши місячні доходи, можна дізнатися, скільки сплачуєте податків на рік та на що ці гроші витрачають. І ще цей рахунок показує, що жодна з державних послуг не є безкоштовною — ні освіта, ні медицина, ні охорона порядку.

Якщо людина заробляє 3400 гривень на місяць, то так званий чистий її дохід становить 34 тисячі гривень. Якщо витрачати на товари та послуги більшу частину прибутку (наприклад, 3 тисячі щомісяця), то податків доведеться сплатити на майже 27,5 тисячі гривень.

- У цьому лічильнику розписано, куди мають піти податки, а не як вони стягуються. Тобто аналітики «Ціни держави» розробили такий собі лічильник, який демонструє, як витрачаються зібрані з людини кошти, на що вони ідуть чи мали би піти, - каже економіст, голова Чернівецького осередку європейських студій Володимир Козменко. - Йдеться саме про податки, які людина сплачує, купуючи відповідні товари та послуги, і які уже закладені в їхні ціни.

Звісно, якщо людина отримує зарплату «у конверті», то сплачує менше податків. Переважно лише непрямі платежі – які закладені у ціну товарів та послуг.

Якщо ж ви працюєте офіційно, з вас утримують усі податки і витрачаєте практично усі гроші на товари та послуги, то з середньої зарплати 3,4 тисячі на місяць ви сплачуєте за рік 11,1 тисячі – єдиного соціального внеску, 9,8 тисячі – ПДФО, 6,8 тисячі – ПДВ та майже 600 гривень – ввізне мито.

- У нашій структурі витрат соціальна складова становить понад 50%. Це офіційно. У розвинених країнах вона становить 10-15% від загальних доходів, - вважає кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та кредиту Євген Ткач. – Тобто ми більшу частину доходів витрачаємо на продукти харчування, комунальні платежі, ліки тощо. Натомість у розвинених країнах на відпочинок витрачається від 10 до 20% доходів.

Отже кожна послуга у нашій державі платна. Усе, що утримується з наших доходів чи витрат, йде на забезпечення різних сфер – від медицини і освіти до забезпечення відсотків за запозиченнями.

Натомість ми отримуємо послуги надзвичайно низької якості, або взагалі не отримуємо їх, змушені платити у лікарнях, школах, низькі пенсії, погане соціальне забезпечення. Але змушені утримувати чималий чиновницький апарат.



Думка експерта

Євген Ткач, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та кредиту



З отриманої зарплати ми сплачуємо податок із доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок тощо. Усі ці гроші спрямовуються на фінансування різних галузей. Але якщо за кордоном люди сплачують податки, то вимагають належну якість послуг. У нас все навпаки.

Наша ментальність абсолютно інша – ми не цікавимося, куди спрямовують наші гроші.

Окрім податків та зборів із доходів, ми, купуючи товари та послуги, сплачуємо ПДВ, акциз на пальне. Але куди йдуть ці гроші і на які цілі, не знаємо. Ніхто не показує структури витрат.

Водночас держава не спрямовує грошей на економічний розвиток. Тобто якщо ці видатки передбачені, вони витрачаються нераціонально.

Наприклад, держава виділяє на соціальний проект (будівництво доріг) мільярд гривень. Цей мільярд, якщо його правильно використовувати, створює робочі місця і нові гроші. Адже потрібно купити будівельні матеріали, ресурси, пальне тощо. Це спричиняє новий етап витрат – на сировину, робочі ресурси тощо. Тобто відбувається розвиток економіки.

У нас навпаки, економіку намагаються стимулювати підвищенням зарплат та пенсій. Збільшивши доходи, нібито стимулюється економіка та зростає купівельна спроможність. Це лише частково так. Але не потрібно забувати, що люди тоді купують товари переважно імпортні, іноземного виробництва, які завозять за валюту.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---