Що заважає Луцькому бюджету бути публічним

Влада міста – це обслуговуюча ланка, яку найняли для того, щоб городянам краще жилося. Вона живе за гроші платників податків і має використовувати їх на благо громади. Власне, в рамках децентралізації, місцеві громади, очікується, отримають ще більше самостійності у витратах. Натомість, громади чекатимуть прозорої звітності від виконавчих органів влади за використання грошей платників податків. Діаграми і звіти – це ще не все, що треба зробити для публічності бюджету, вважають експерти.

Так, як зробити бюджет Луцька прозорішим, міркували учасники круглого столу 30 квітня, який організували активісти громадського об’єднання «Самопоміч».

Громада не знає, якими ресурсами володіє

Власне, каже учасник об’єднання Віктор Смолярчук, для того, щоб жити більш впорядковано, треба планувати доходи і витрати. Лучани, як платники податків мають право знати, на що витрачаються їхні гроші. Адже влада – найняті громадою працівники, яким та ж громада платить зарплату.

На круглий стіл запросили фахівців фінансової справи. Так, колишній начальник головного фінансового управління Волинської ОДА, доцент кафедри фінансів та оподаткування Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Василь Гром пояснив, що означає «публічність» бюджету.

Першим кроком до публічності бюджету має стати відкритий реєстр власності громади. Лучани не знають, яку ціну мають будівлі комунальної власності, які є активи на комунальних підприємствах.

«Наскільки буде відкрита власність – настільки буде відкритий бюджет. Сьогодні немає сукупної прозорості власності. Я б запитав міського голову, якби він тут був, в якій сумі оцінюється власність органу місцевого самоврядування. Адже кожен приватний власник знає вартість свого майна. Ми розповідаємо про олігархів, скільки в кого у власності. Але не знаємо, якою сумою власності міська рада володіє», - пояснив він.

Окрім того, що міська рада мала б відкрити лучанам інформацію про комунальну власність, мав би бути публічний реєстр землі міста (селища, громади), незалежно від того чия вона є. Також, на його думку, має бути публічний доступ до умов тендерів.

«Бо в нас система, коли одні й ті самі виконавці беруть участь в тендерах», - додав він.

А програма розвитку міста має бути складена з передвиборних обіцянок тих людей, які виграли вибори і прийшли до влади… Саме з цієї програми мають бути вибудувані пріоритети. Василь Гром зауважив: аналізуючи бюджет Луцька, він не побачив таких пріоритетів.

Окрім публічності фінансів, власності, матеріальних ресурсів, дотриманим має бути ще один момент. Зі слів Василя Грома, не може бути так, щоб влада, яка прийшла брала кредити для влади, яка прийде. Це неприпустимо, коли нові керівники розплачуються за кредити попередників, або ж наприкінці каденції беруться кредити, розплачуватися за які доведеться наступникам.

Люди мають знати, на що витрачаються їхні гроші

Одна з проблем в плані публічності міського бюджету – це те, що ніхто достеменно не знає, на що саме витрачаються бюджетні кошти.

Учасник заходу Михайло Імберовський навів приклад Львова. З його слів, всі тамтешні ЖЕКи - прибуткові, житловий фонд за їх рахунок відремонтований. Але кожен начальник ЖКП мусить запрошувати мешканців, яких обслуговує ЖЕК на збори, де має розповісти, на що витрачаються гроші городян.

Своєю чергою, активістка «Самопомочі» Юлія Вусенко додала: «Кошти будуть використовуватися ефективно в тому разі, якщо ми бачитимемо звіт за ці кошти. Щороку на розвиток Луцька виділяється певна сума грошей, але як ці кошти освоюються, - пересічний лучанин не бачить. Мешканці не беруть участь в обговоренні».

Всьому біда – депутатські запити?

Начальник управління бюджету та фінансів Луцької міської ради Лілія Єлова погодилася, що багато ще треба зробити і для публічності бюджету, і для планування використання коштів. Але ж на сайті міської ради ведеться спеціальна рубрика. Утім, вона зауважила, що інформація, висвітлена в цій рубриці, не надто зрозуміла пересічним лучанам, які погано розбираються в фінансових тонкощах.

Додамо, що під час засідання виконкому Лілію Єлову попросили викладати інформацію в доступнішій формі, на кшталт діаграм.

Власне, під час круглого столу головний фінансист міста вирішила дещо «відбілити» свого керівника – Луцького міського голову. Так, мовляв, в бюджеті розвитку міста є «багато з того, що було в планах Романюка, це і садочок, і будівництво доріг».

Одночасно ці плани коригуються під час сесійних засідань. Адже щороку в головний фінансовий документ Луцька, окрім програми міського голови, мають бути включені депутатські запити, інакше обранці громади не проголосують за прийняття бюджету.

«У нас прийняття бюджету залежить і від депутатських запитів, в яких вони просять гроші на прибудинкову територію свого округу, на садочок чи школу, в яку ходить дитина депутата», - пояснює Лілія Єлова.

Совдепівське планування без стратегічного плану

Однак, це не виправдання, вважає доктор політичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський.

На його думку, таке бюджетне планування відбувається тому, що Луцьк не має стратегічного плану.

«Це совдепівська модель, яку не змінює жоден міський голова. Коли градоначальник прийшов до влади, то на першій же сесії він мав би зібрати депутатів і запропонувати стратегічний план: сьогодні робимо ці вулиці, завтра - ці, післязавтра - ці. Цей план мали б підписати всі фракції, і коли на наступний бюджет хтось свої інтереси лобіює, тоді можна показати документ: оце ваша фракція підписала. Мене, як громадянина, обурює нинішня ситуація. Міняються міські голови а толку немає ніякого», - пояснює він.

Власне, відсутність стратегічного планування це і є та складова, яка не дозволяє місту розвиватися поступово і стабільно.

«Якби ж стратегічний план можна було побачити на найближчі 5 років, то не було б подібних ситуацій. А у нас так: принесли на цей рік гроші, їх швиденько розібрали, а потім – хай земля горить. Але, водночас, стратегічне планування не може бути одноособове. Це публічний процес. Давайте робити громадські слухання, вирішувати, чи ремонтувати дорогу на Набережній, де її ремонтують щороку, чи там, де не робили ремонту 20 років. Не буде фактичної децентралізації без відповідальності громади. Має бути діалог між владою і громадою», - ділиться думками Юлія Вусенко.

Власне, всі учасники заходу домовилися: практично кожного лучанина цікавить, хто, за скільки виконує роботи для міста, і які гарантії дають на ці роботи виконавці. Тому подібні заходи і обговорення проводитимуть і надалі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---