Шахту №10 добудують, якщо вона буде рентабельною

На добудову нововолинської шахти №10 потрібно 1,5 мільярда гривень. Їх мають залучати або з держбюджету, або від інвесторів. Утім це стане можливо лише в тому випадку, якщо шахта буде рентабельною, а вугілля з неї – конкурентноздатним на вільному ринку. Бо ж видобуток вугілля та вкладання у відновлення роботи шахт - мільярдні, а зрештою може статися так, що корисні копалини не користуватимуться попитом. Водночас, якщо не запустити копальню в роботу, це стане останнім ударом по вугільній промисловості Волині.

Про це йшлось під час візиту голови Волинської облради Ігоря Палиці у Нововолинськ сьогодні, 11 квітня.

Делегація з Луцька проінспектувала низку інфраструктурних об’єктів, а також стратегічних промислових підприємств шахтарського містечка. Серед об’єктів, які відвідав голова облради, була і шахта №10 міста Нововолинська, на добудову якої досі не знайшли коштів.

Головний інженер копальні Віктор Ковтун зізнався, що навіть завершивши будівництво і розпочавши видобуток, все одно доведеться шукати лінії збуту. Власне, в цьому і полягає професійний підхід до інвестицій, які зрештою мають окупитися.

Попередньо, для того, щоб запустити дві лави виробництва потрібно 2 роки часу та півтора мільярда гривень. Враховуючи собівартість видобутку тонни вугілля, яка становить 984 гривні, будівництво можна буде окупити за 8 років при ідеальних умовах.Що потрібно, аби запустити шахту

За 26 років в цей об’єкт вже вклали 1,3 мільярда гривень і вважається, що об’єкт на 85% готовий. Нині тут потрібні кошти на те, аби закупити обладнання та завантажити шахту. Для порівняння, один комплекс апаратури коштує близько 300 мільйонів гривень. Загалом, шахта проектувалась на чотири лави, проте нині її хочуть добудувати хоча б на дві.

Мер Нововолинська Віктор Сапожніков зауважив, що окупність шахти №10 буде залежати від ринку. Адже, враховуючи його динаміку, невідомо, якою буде ціна. Проте, якщо її все ж запустити, це дозволить створити 1500 робочих місць. Їх, серед інших, можуть зайняти інші члени шахтарського об’єднання, яких нині налічують близько двох тисяч.Ігор Палиця пояснив, мовляв, якщо держава буде бачити окупність об’єкту, то дасть гроші. Якщо ні, то за ці ж 1,5 мільярда можна створити альтернативний об’єкт, який дозволить забезпечити місто аналогічною кількістю робочих місць при тому ж рівні оплати праці.

Разом з тим, якщо не добудувати шахту №10, то з вугільною промисловістю на Волині буде покінчено. Адже шахти №1 і №9 більше не працюватимуть, шахта «Бужанська» - теж на межі закриття.

Голова облради наголосив: враховуючи складні умови, слід йти назустріч тим, хто хоче вкладати в бізнес та боротись за гроші інвесторів. Щодо вугільної промисловості, він зазначив, перш за все, слід розробити економічну модель, яка дозволить прорахувати прибутковість та окупність: «Якщо підприємство буде конкурентоспроможним, я переконаний, що ми знайдемо гроші. Чи це будуть бюджетні кошти, чи гроші інвесторів, але спершу треба розробити економічну модель».

Вартість вугілля не покриває собівартості видобутку

Під час зустрічі з керівниками вугледобувних підприємств, представниками шахтарських профспілкових організацій міста, яка мала місце після візиту на самі об'єкти, новопризначений генеральний директор ДП «Волиньвугілля» Валентин Кисельов зазначив, що і на «Бужанській» триває переоснащення. Відтак, і тут розглядають перспективи видобутку як такого.Бо ж вугілля не так і легко реалізувати – за ціною 1200 гривень за тонну потенційні покупці в чергу не шикуються. До того ж, враховуючи собівартість видобутку на цій шахті і ціну його збуту, вона є збитковою – на кожній тонні вугілля підприємство втрачає 2300 гривень, враховуючи його додаткову концентрацію. І виправити цю ситуацію не зможе навіть додаткове навантаження і збільшення видобутку – шахта дотаційна на 300 мільйонів гривень на рік. Проста математика: зі слів Ігоря Палиці, складається ситуація, коли легше просто платити шахтарям заробітну плату (а це – 70 мільйонів на рік), аби не шукати додатково ще 230 мільйонів, щоб ті мали змогу працювати.

Для того, аби змінити цю тенденцію, вважає Віктор Сапожніков, шахта «Бужанська» має давати близько 1200 тонн вугілля на добу, скоротивши кількість працюючих до 800 чоловік, а зольність вугілля – з 62% до, хоча б до 40%. Проте, для цього слід модернізувати техніку, аби змінити технологію видобутку. Однак давати кошти на збиткову шахту, зі слів мера Нововолинська, не поспішатимуть.

Шляхи «реанімації» шахтарської галузі на Волині

Аби таки вирішити проблемні питання, Ігор Палиця порадив з допомогою фахівців створити економічну модель розвитку підприємства, прорахувавши змінні та постійні витрати, і заклавши суму необхідних інвестицій для того, аби модернізувати виробництво.

«В результаті ви отримаєте вугілля, яке повинне продаватися. Зробіть його ринково необхідним, можливим до продажу. Скільки грошей треба і за скільки часу воно окупиться. Я переконаний, що якщо держава не дурна, то знайде ці гроші. А якщо держава дозволить, і буде економічна модель, значить знайдуться інвестори, які зроблять державно-приватне партнерство і шахта запрацює», - пояснив Ігор Палиця та запевнив, що нині держава виплачує дотації на вуглевидобувну галузь.Проте, вважає він, все йде до того, що Україна повторить шлях Великої Британії, де закрили шахти через їх нерентабельність. Відтак, час слід використати максимально ефективно, аби навести лад з галуззю в регіоні.

Своєю чергою, лідер профспілки шахти №9 Василь Гура погоджується з тезою про те, що незалежно від типу інвестиційної програми, без збитковості не обійтись. Відтак, рішення проблеми лідер незалежної профспілки вважає у введенні мораторію на ввезення вугілля з-за кордону, а також у встановленні ринкової ціни на вугілля. Мовляв, держава купує корисну копалину по 1200 гривень за тонну, продаючи електроенергію дорожче, ніж Польщі. Разом з тим, держава закуповує російське та південно-африканське вугілля.«2,5 кіловата електроенергії – це кілограм вугілля. Нам продають кіловат по 2,3 гривні. Тому, якщо продають нам по максимальних цінах, то нехай і купують по максимальних у нас. І буде все нормально», - пояснює пан Гура та, окрім того, додає, що потенційні інвестори, які були готові купувати нове обладнання, відійшли від справ через вимагання хабарів з боку Міністерства енергетики та вугільної промисловості та, власне, його керівника Володимира Демчишина.

У відповідь Ігор Палиця зауважив, що вугілля для держави закупляє лише компанія «Центренерго», яку через декілька місяців продадуть. Відтак, вести діалоги в цьому напрямку буде просто ні з ким. Разом з тим, волинське вугілля, яке купує держава по 1200, за основними показниками є більш якісним за південно-африканське, яке обходиться державі у більш ніж 100 доларів за тонну з доставкою.

«Якщо шахта №10 дає вугілля, яке таке саме, як південно-африканське, то це неправильно. І за це мають сидіти за ґратами ті, хто цим займається. Дайте мені цифри, щоб я в них розібрався. Я буду стояти в обласній раді разом з депутатами, і 64 депутати звернуться до президента: «Пане президенте, наступного разу свою політичну силу залиште собі, якщо сьогодні не допоможете шахтарям. Ось цифри – посадіть Демчишина чи його наступника», - висловився голова облради.

Відтак, учасники засідання домовились, що до 1 травня підготують інвестиційну програму підприємства, розрахувавши потенційну окупність, необхідні інвестиції та можливості збуту вугілля.

«Ми повинні бути повністю готові з аналізом ринку і якості вугілля дати належний економічний результат і перспективи. І якщо буде рентабельність хоча б за 15 років, то тут інвестори в чергу ставати будуть. Але повинна бути стабільність в державі і економічний розрахунок», - резюмував Ігор Палиця.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---