Ревізія Луцького підприємства електротранспорту: що побачили зсередини

Луцьке підприємство електротранспорту займається рекламою власного транспорту, аби лучани все частіше обирали екологічно чистий та дешевший вид громадського транспорту. Втім, проблем на підприємстві повно – з якого боку не підійти: застарілі тролейбуси, обладнання, нераціональне використання коштів, борги, невдоволений колектив та нові обіцянки влади. Імітуючи прозорість, керівництво ЛПЕ організувало «день відкритих дверей» для депутатів та ЗМІ.

ПРОБЛЕМИ НА ЛПЕ З ПОГЛЯДУ КЕРІВНИЦТВА

Про проблеми сьогодення на Луцькому підприємстві електротранспорту розповів виконувач обов'язків директора ЛПЕ Ігор Грицюк.

«Борги із зарплати - непогашені. Окрім цього, у нас застаріла контактна електромережа, яку потрібно обслуговувати. Вона вже зношена на 70%. Щороку ми закуповуємо десь 2 кілометри й замінюємо критичні частини. Також є підстанції з кабелями 10 кіловольт. Вони живлять електрикою все місто, де їздять тролейбуси – у них заводська гарантія 30 років, сьогодні вони вже лежать під землею понад 40 років. Торік була проблема, коли на першій підстанції замкнуло 10 кіловольт. Тоді земля горіла синім полум’ям. Ми викликали пожежників, ті приїхали, подивилися й поїхали, бо нічого не могли зробити. Зрештою обленерго відключив струм й ми там провели ремонтні роботи», - каже Ігор Грицюк.До слова, про згадані новим керівником борги із зарплатами, вирішення чого він нібито вважає пріоритетним завданням, то розмір заборгованості ЛПЕ перед працівниками він назвати не зміг.

БОРГИ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРПЛАТ

Скільки людям ще не заплатили – перше питання, яке ставили новому керівнику депутати.

«Щодо зарплат, - це питання, яке найбільше «болить» людям: скільки за серпень люди вже отримали грошей та яка ще заборгованість перед працівниками?», - кілька разів запитував нового керівника депутат Григорій Пустовіт.

Після кількох відмовок, виконувач обов'язків директора ЛПЕ Ігор Грицюк таки сказав, що не може відповісти, мовляв, на офісі про це розкажуть.

З цього приводу роз’яснив ситуацію екс-директор ЛПЕ Ігор Домбік.

«Разом з податками нам щороку потрібно до 24 мільйонів гривень. Цього року заплатили 19 млн 331 тисячу гривень, ці гроші вже виплатили. З них понад 7 мільойнів – податки», - пояснив Домбік.Так, як розповідають працівники підприємства, не всі отримали зарплату за вересень-листопад.

Ба, більше того, транспортники кажуть, що свої зарплати їм доводиться ледь не вимолювати.

«Щоб отримати зарплату, потрібно ходити по трьох інстанціях, писати заяву й пояснювати, навіщо тобі ці кошти та, як ти плануєш їх витратити. Одна жіночка каже, що у неї помер брат, вона написала заяву на ім’я директора й усе розписала, скільки та на що витрачатиме свою зарплату. Їй віддали гроші, а інші досі - «з носом».

Також, віддали зарплату усім тим, хто просив довідку про борг. Люди хотіли судитися з ЛПЕ», - розповідає працівниця підприємства.

ПІЛЬГОВИКИ – «ГОЛОВНИЙ БІЛЬ» ПІДПРИЄМСТВА

Керівники ЛПЕ нарікають, що державні субвенції покривають лише половину витрат, мовляв, пенсіонерів перевозять значно більше, ніж за них платить держава.

Екс-директор ЛПЕ Ігор Домбік інформує, що щороку фахівці досліджують пасажиропотік, далі, відповідно до розрахунків, визначають скільки пільговиків перевезли. Згідно з їхніми розрахунками, держава повинна компенсувати 27 мільйонів гривень за перевезення пільговиків. Втім, передбачили трохи більше 15 мільйонів.

«Пасажиропотік за останні три роки збільшився в рази, бо випустили додаткові машини, окрім цього, подорожчали маршрутки в місті. 850-875 тисяч пасажирів в грудні буде платних: з білетами та проїзними квитками.

Нам заплатили 13 мільйонів 64 тисячі гривень державних субвенцій, утім ще 2,8 мільйона не надійшло.

Наші розрахунки говорять про те, що 27 мільйонів гривень потрібно заплатити за пільговиків, втім, оскільки наші пропозиції не враховані, то отримали ми лише ледь половину. Ми це прогнозували, давали свої пропозиції в міську раду, ті, своєю чергою, в облдержадміністрацію, але жодної реакції немає.

Якщо відштовхуватися від державного фінансування, то вже в липні ми виконали річний план перевезення бюджетників. І з того часу за всіх, хто безплатно їздить, нам ніхто нічого не доплачує», - пояснює Ігор Домбік.

ЯК БАЧАТЬ ПРОБЛЕМИ НА ЛПЕ ПРАЦІВНИКИ

Утім проблеми тут не лишень із зарплатами чи то пільговиками.

У ремонтному цеху дірявий дах, дощ капає працівникам на голову. Окрім цього, в цеху чимало електроприладів, які при контакті з водою можуть становити загрозу здоров’ю працівникам.



Приміщення, де люди працюють у дві зміни, вологе і сире. Через необдумані рішення керівництва – купили електрообігрівачі, які не приносять користі. Працівники нарікають, мовляв, краще б людям зарплату віддали, бо ж від них толку немає – не вмикають, економлять на електроенергії.



Через такі умови роботи працівники ЛПЕ, кажуть, часто хворіють.

У ремонтному цеху занедбано все – коли їде тролейбус на огляд чи мийку, то через ями на дорозі машина черкає дном асфальт.



З цього приводу владці все обіцяють, що проблеми таки вирішуватимуть. Утім коли?



«У ремонтному цеху капає людям на голову, ми хочемо звернутися в раду, аби депутати в грудні заклали на ремонт 1,5 мільйона гривень, щоб повністю відремонтувати дах», - пропонує заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.Проте колектив вже не вірить гучним словам, мовляв, дах тече вже впродовж року, а про це тільки сьогодні почали говорити, втім, кошти витрачають на фарбування тролейбусів та поїзди керівництва у відрядження в Польщу.

Б/В ТРОЛЕЙБУСИ З ПОЛЬЩІ – СПАСІННЯ ЧИ НОВІ ПРОБЛЕМИ?

Майже удвічі збільшили автопарк «рогатих» на ЛПЕ за рахунок придбання тролейбусів з Польщі, які були у використанні. Втім, впевнені працівники підприємства, кошти використовують нераціонально: в сусідніх областях машини привозять іноземці, а лучани їздять у відрядження, купують транспорт у поганому стані та переплачуть за запчастини.

В.о. директора ЛПЕ Ігор Грицюк каже, що з 25-ти куплених у Польщі тролейбусів, уже 23 їздять на лінії, ще два готуються.

«Середня вартість цих тролейбусів - понад 100 тисяч гривень. Підходить багато стандартних запчастин, а ті, яких не вистачає, ми закуповуємо у ковельської фірми «Буд-сервіс». Коли приходять нам тролейбуси, то поляки віддають нам свої запчастини зі складу, бо ж для них це вже непотріб», - каже Грицюк.

Проте на яку суму накупили запчастин для польських тролейбусів керівник відповісти не зміг.

«Малюють раму, миють частини кузова й проводять антикорозійну підготовку, втім, шпаклювання, ґрунтовку й покраску працівники ЛПЕ не роблять, бо не мають належного фаху. Цим займається фірма «Перспектива», яка дає гарантію 3 місяці. Вартість фарбування однієї машини приблизно 15 тисяч гривень, з них 500 гривень за брендування. Пофарбували вже 24 тролейбуси», - додав Грицюк.

Та попри таку красномовність, працівники підприємства мають іншу інформацію. Вони запевняють, що поляки безплатно віддають запчастини, а якийсь підприємець з Нововолинська купив їх в Польщі та продав ЛПЕ. Очевидно, що у них якісь домовленості є, справи щодо цього вже направленні в суди - такі вони аферисти.

Та додають, що у Рівному купили тролейбуси та поляки привезли їх, натомість луцькі керівники їздять по кілька разів туди у відрядження.

Насправді, не всі б/в тролейбуси направду у хорошому стані. Для прикладу, один з них рік від’їздив і вийшов з ладу. Старий кузов прогнив так, що ледь не складається навпіл. А переконують луцькі керівники ЛПЕ, що купують тролейбуси з розрахунком їхньої робити не менше ніж на 5 років. Водії «рогатих», своєю чергою, розповідають, що не хочуть їздити такими машинами, мовляв, коли «стрелить» колесо, то можна пошкодити дорогу автівку, за що самому ж водію доведеться платити небачені для нього кошти чи ще гірше – можна травмувати когось із перехожих.

«210 машина, я повертаю руль, а там з колеса дроти стирчать – лізуть. Я кажу, що не буду їхати, бо передні колеса - в аварійному стані, а мені у відповідь: «то чого прийшов на роботу, якщо не хочеш їхати?». Нам дорікають, що ми навмисне списуємо старі машини, бо не хочемо працювати, мовляв, просто захотів собі вихідний. Але насправді, за технічним станом можна усі ці старі тролейбуси списати, втім, ми їздимо на них. Коли ж стан критично-негативний, то на таке не підписуємося, бо може бути біда», - розповідає водій тролейбуса.

Натомість заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко запевняє, що тривають переговори із поляками щодо їхніх старих тролейбусів, але які в хорошому стані.

«Ще ми працюємо над кредитом ЄБРР 10 мільйонів євро, аби за ці кошти купити 30 нових українських тролейбусів під 6% річних. Весною нам дадуть відповідь», - каже Григоренко.

ВІДСТОЮВАННЯ ВЛАСНИХ ПРАВ ТА ПОГРОЗИ ПРАЦІВНИКАМ ЛПЕ

Працівники ЛПЕ розповідають, що підприємство розвалюється, заплату не платять, міська влада їх не чує, тому довелося влаштовувати мітинг, аби привернути до цих проблем увагу.

«Григоренко казав, коментуючи наші протести, що це просто 20 невдоволених водіїв, а не позиція всього колективу. Так ми можемо усі тролейбуси зупинити. Просто не всі виходили, щоб лучани не страждали через те, що влада нас не чує.

Окрім цього, за те, що ми не згодні з такою політикою керівництва та міської влади щодо роботи ЛПЕ, нам погрожували звільненням. Просто у керівників в голові ще «радянська зірка». Спочатку погрожував звільненням юрист, далі відділ кадрів, керівник служби перевезень. Казали нам, що в АТО відправлять», - розповідає працівник ЛПЕ.

ЩЕ ОДНА ПРОБЛЕМА – «БОГДАНИ»

Десятки автобусів «Богдан», які надали у лізинг компанія «Богдан-лізинг», стоять та ржавіють під парканом. Їх придбали у 2006-му році й сьогодні із більше 40 машин тільки 3 - на ходу.

«Питання тут в тому, що їх відновити можна, але тоді люди скажуть: дайте нам зарплату. Бо виходитиме, що на ремонт гроші є, а на погашення боргів, ніби - немає. Тому треба максимально це питання закрити й далі говорити про автобуси», - наголосив заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.

Таким чином, автобуси і далі гниють, допоки «господарі» ЛМР «закривають» проблемні питання.

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ТА «СЮРПРИЗИ» ДЛЯ ЛУЧАН І ПРИМІСЬКИХ МЕШКАНЦІВ

Варто відзначити, що доходи від перевезень ЛПЕ за цей рік становлять 9,6 мільйона гривень.

Зі слів Григоренка, щоб вийти з кризи потрібно й надалі збільшувати кількість тролейбусів, заборонити приміським автобусам перевозити пасажирів по місту й збільшити вартість проїзду.

«Наші тролейбусники стали жертвою недобросовісної конкуренції з боку перевізників приміських автобусів. Адже частина маршрутчиків, які везуть людей з сіл, ставлять меншу ціну за проїзд по місту, ніж міський транспорт, забираючи пасажиропотік. Так, ми хочемо максимально «обрізати» приміські маршрути до межі міста, аби там вони розвантажувалися. А по місту, щоб люди пересідали на тролейбуси й міські маршрутки. Також потрібно збільшити вартість проїзду у тролейбусах до 2 гривень, що дасть додаткового доходу ще понад 120 тисяч гривень щомісяця. Окрім того, ми і далі будемо працювати над збільшенням кількості тролейбусів та пасажиропотоком», - каже Григоренко.

Нагадаємо, що у Луцьку був інвестор, який готовий до фінансування нового транспорту, втім, Луцькрада не використала цю можливість.

«Я готовий був профінансувати тролейбусів у Луцьку, щоб центральними вулицями не їздили старі маршрутки, які забруднюють повітря», - розповів засновник Фонду «Новий Луцьк», голова облради Ігор Палиця.

З його слів, свого часу, була пропозиція міському голові по реалізації спільного проекту щодо тролейбусів – власне, екотранспорту. Неодноразово Миколі Романюку пропонувалося зробити підприємство 50/50. Йшлося про те, що 50 тролейбусів міг дати Фонд, 50 – міська влада, для того, щоби забезпечити якісний менеджмент. Утім проект не підтримали.

Тому, чи є перспектива розвитку в підприємства – питання відкрите, адже слова та дії керівників ЛМР, керівників ЛПЕ розходяться.

Зауважимо, що часту зміну очільників ЛПЕ Луцький міський Микола Романюк здійснює на тлі постійних проблем, скрутної фінансової ситуації та протестів колективу підприємства. Вочевидь, це створює імітацію вирішення проблем. Не виключенням став й Ігор Домбік, якого звільнили днями.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---