Півмільярдний кредит «Луцькводоканалу»: що отримають лучани натомість

Днями відбулись громадські слухання, які підтримали рішення КП «Луцькводоканалу» щодо отримання кредиту ЄБРР на суму 25 мільйонів доларів. На що хочуть витратити ці кошти, і чи не стане небезпекою для луцького комунального підприємства така інвестиція.

2014 року завершився перший етап «Проекту розвитку міської інфраструктури в Україні». Під цим поектом підписалося 14 водоканалів України на загальну суму витрат у 140 мільйонів доларів. Серед інших, це потужні установи з Черкас, Чернігова, Івано-Франківська, Одеси, Харкова. За цей час відбулась повна заміна систем водопостачання та водовідведення, модернізація насосного обладнання, автопарку. А тому сьогодні це – сучасні підприємства, які зуміли добитись зниження рівня споживання і втрат електроенергії та води.

Враховуючи відносний успіх першого етапу, Кабінет міністрів України 2015 року розпочав другий, термін якого становить 6 років. Заявки на участь подали 11 водоканалів з 10 міст України, серед яких були Донецьк і Краматорськ. Але враховуючи той факт, що на цих територіях триває війна, з проекту їх виключили. Відтак, залишились вакантні місця, для яких відкрили добір заявок. Луцьк у січні 2015 року подав заявку в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для того, аби завдяки кредиту ЄБРР профінансувати програму модернізації мережі водопостачання та водовідведення.

Метою проекту є підвищення якості послуг водопостачання та водовідведення шляхом модернізації систем. Загалом, його бюджет по Україні становить 300 мільйонів доларів. Саме такий кредит надають Мінрегіонбуду, а він, своєю чергою, місцевим водоканалам у якості субкредиту.

Народні обранці луцької громади під час чергової сесії 24 червня розглянули пропозицію кредитування та одноголосно підтримали проект рішення. КП «Луцькводоканал» нині займає третє місце в загальному рейтингу на участь, а тому поки має всі шанси отримати кредит, який, зі слів представників установи, дозволить суттєво модернізувати системи. І поки відбуваються процедурні слухання в Міністерстві фінансів України, на місцях організовують громадські слухання. Аналогічне відбулося і 18 серпня у Луцьку, під час якого присутні проголосували за впровадження програми модернізації.

Скільки коштуватиме модернізація і як за це розраховуватись

Зі слів заступника директора з економіки та фінансів «Луцькводоканалу» Юрія Корецького, готувати проект реконструкції та модернізації КП «Луцькводоканал» доручили спеціалістам підприємства. Загалом, вартість інвестиційного проекту становить 25 мільйонів доларів. Саме таку позику планують взяти у Європейського банку реконструкції та розвитку і за 5 років зробити повну модернізацію виробничих потужностей.

Оцінити інвестиційний проект, під який хочуть отримати кредит, ми попросили екс-директора КП «Луцькводоканал» Анатолія Бащука, який віддав роботі на підприємстві близько 30 років – починав простим працівником у 1973, а звільнився 2007 року уже керівником. Він тут же зазначив, що проект, про який йдеться, «змалювали» з аналогічного київського. Мовляв, ніхто окремо під Луцьк його не робив.

Сума кредиту становить 25 мільйонів доларів (514 мільйонів гривень по курсу на день голосування). Термін - 18 років з відсотковою ставкою 0,47% річних по ЛІБОР (середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що надаються банками один одному, на різний час у різній валюті на лондонському міжбанківському ринку).Відповідно до проекту, КП «Луцькводоканал» протягом 5 років зобов’язується завершити модернізацію, лише після чого буде виплачувати тіло кредиту. А до того повертатиме лише відсотки від несплаченої суми (по 2,4 мільйона щорічно). З 2021 року до 2033 буде здійснюватись виплата тіла кредиту - приблизно по 40 мільйонів гривень щорічно.

Окрім того, сплачується разова комісія на користь Мінфіну, яка становить 0,25% від суми позики, а також ще 0,01% - щорічно.

Анатолій Бащук переконує: така сума непідйомна для «Луцькводоканалу». При чому, кредит беруть саме у американській валюті, курс якої відносно гривні спрогнозувати неможливо: «Цілком може бути таке, що курс знову скоче, і ми станемо вічними боржниками».

Джерелом погашення кредиту є тарифна складова. Заради справедливості слід зауважити, що серед інших міст, тарифи КП «Луцькводоканалe» є чи не найдешевшими в Україні.Нині тариф на воду становить 8,52 гривні при собівартості близько 12 гривень. А тому з жовтня планують ціну на воду і водовідведення підвищити до 12,47 гривні за куб.

Тепер повернімося до виплати кредиту. На сплату відсотків за користування кредитом з вартості кожного куба води будуть брати по 10 копійок. Так буде тривати з 2016 по 2021 рік, аж поки не постане питання виплати тіла кредиту. Відтак, з 2021 року з кожного оплаченого лучанами куба води, 1,8 гривні будуть брати на сплату кредиту і відсотків.

Проте до цього часу буде закінчена модернізація, що дозволить економити на електроенергії та втратах води. Найпесимістичніші розрахунки «Луцькводоканалу» щодо вартості послуг, враховуючи підвищення цін та інфляцію, – а це 18,48 гривні за куб.Зазначимо, що починаючи з 2026 року тариф планують зафіксувати на позначці у 13,66 гривні і згодом поступово знижувати.

А до 2033 року кредит і відсотки за користування коштами (а це - 26,6 мільйона гривень) планують повністю виплатити, реконструкцію і модернізацію мереж завершити і досягнути економії, завдяки використанню нового обладнання.

Анатолій Бащук зауважує, що це – лише прогнози. Він переконаний, що при підвищенні тарифу на воду лучани зменшать рівень користування нею, як це траплялось раніше. Мовляв, можна встановити вартість кубу і 19 гривень, проте питання, хто буде за нього платити. Адже навіть незначне підвищення тарифу може стати причиною збільшення заборгованості.

На що витратять кошти і який це принесе результат

Загалом, заплановано два напрями витрат коштів: стосовно водопостачання та водовідведення. Що стосується першого, то це - реконструкція насосних станцій, повний перехід на енергозберігаючі технології, модернізація технологічної системи станції водопідготовки. А також повна реконструкція комунікаційних мереж.

Якщо говорити про водовідведення, то основнe сумe кредитних коштів (15 мільйонів доларів) затратять на модернізацію каналізаційних очисних споруд. До слова, нині 54% очисних та 52% каналізаційних – зношені та аварійні.

Зі слів заступника директора з економіки та фінансів «Луцькводоканалу» Юрія Корецького, модернізація дозволить досягнути зниження рівня енергоспоживання до 40%, втрат води - з 28% до 18%, витрат на ремонт техніки – на 30%.

Ще близько 25 мільйонів гривень витратять на оновлення автопарку. Пан Бащук каже, що таке рішення – виправдане та виважене, оскільки дуже часто ремонт старої техніки в сумі вартує більше, ніж сама техніка. Лише зауважує, що після модернізацій, аварій повинно стати менше, а відтак – слід задуматись над кількістю техніки, яку планують придбати.

«Великою замашкою» екс-очільник «Водоканалу» називає реконструкцію очисних споруд, заплановану проектом. Мовляв, для того, щоб його зробити, потрібно мати хороший проект. Проте спеціалістів, які би його розробили, просто немає.

«Ще Богдан Шиба свого часу хотів це зробити, але на тому все стало. Десь 2-4 мільйони коштуватиме документація, але невідомо, де взяти фірму чи науково-дослідницький інститут, який зробить проект. Бо практика така – беруть готові закордонні проекти і «підточують» їх під конкретний об’єкт. Проблема дістати і блок зневоднення мулу – треба замовляти фінське або польське обладнання, яке дуже дороге, як і його розмитнення», - пояснює він.

Досить дивним виглядає і закладена у проекті санація мереж (відновлення старих труб). Не зрозуміло, навіщо це робити, якщо в рамках проекту хочуть модернізувати всі пошкоджені та аварійні мережі.

Чи «потягне» «Луцькводоканал» такий кредит?

Під час громадських слухань у КП «Луцькводоканал» стосовно майбутнього інвестиційного проекту, чи не перше питання, яким поцікавились присутні, було про валюту кредиту. Виявилось, що позика у 25 мільйонів доларів надається саме у американській валюті. Не маючи гарантій того, що гривня знову «обвалиться», це дуже великий ризик залишитись боржником. Тим паче, що схожі прецеденти з тих чи інших причин уже мали місце в Україні.

Для прикладу, Львівський водоканал свого часу взяв кредит, проектну документацію під який зробили в Європі за 7-8 мільйонів гривень. А також купили чимало непотрібного та невиправдано дорогого обладнання. Відтак, місто вже 15 років не знає, як розрахуватись. Львівська міська рада була гарантом кредиту, але потім відмовилась. А тому кошти за кредит виплачують і понині, разом з чималими відсотками.

Враховуючи, що єдине джерело погашення кредиту – це тарифна складова, у Анатолія Бащука немає сумнівів в тому, що «Луцькводоканал» просто не матиме чим розрахуватись з кредиторами. На його думку, при підвищенні тарифів, збільшиться кількість боржників та й люди стануть використовувати набагато менше води, а тому установа не зможе «вийти» на нинішній рівень водопостачання та водовідведення. Те ж стосується і терміну окупності, визначеного програмою: «Це неможливо. Неможливо окупити такі інвестиції за 15 років».

Як обійтись «меншою кров’ю»?

Анатолій Бащук зауважує, що стан по мережах завжди був критичний, тому що коли мали гроші, то нічого не ремонтували, адже не можна було отримати матеріали через бюрократичну тяганину. З його слів, за нинішнього керівництва КП «Луцькводоканал» міняє близько двох кілометрів комунікаційних мереж за рік, у той час як за правління Бащука – 8-10 кілометрів.

«Якщо такими темпами і далі міняти, то 150 років знадобиться на те, щоб поміняти мережі», - каже пан Бащук і зауважує, що вони можуть служити від 8 до 40 років, в залежності від їх типу. А міняти їх треба планово з року в рік.

Загалом, світова практика полягає у зменшенні рівня користування водою. Для прикладу, польське місто Люблін, який має 450 тисяч населення, споживає десь 43 тисячі кубів на добу. В той час як 230-тисячний Луцьк – більше 60 тисяч. Разом з тим, не слід забувати, що Люблін, свого часу, за кошти Євросоюзу здійснив повну реконструкцію систем. Тому тепер - це сучасне енергоефективне устаткування та нові мережі.

Екс-очільник водоканалу каже, що брати кредит «можна і треба», але в рази меншу суму. У дечому він погоджується і з нинішнім керівництвом «Луцькводоканалу». Зокрема, стосовно встановлення енергоефективного обладнання. З його слів, старе устаткування, вироблене в 70-их - 80-их роках минулого сторіччя, дуже енергоємне, і цю ситуацію потрібно виправляти.

«Черкаський водоканал взяв торік тільки 10 мільйонів гривень, для прикладу. Змінити обладнання на очисних спорудах вартуватиме 10-15 мільйонів гривень. Але це відразу дасть ефект в економії коштів та електрики. Бо я би ніколи не підписав таку велику суму – більше 500 мільйонів гривень», - пояснює Анатолій Бащук.

Експерт каже, що потужність насосних станцій розраховували з перспективою відкриття нових потужних виробництв та збільшення кількості споживачів, чого так і не сталось. Відтак, нинішніх 54 свердловини для міста, на його думку, забагато. Це ж стосується і насосних станцій – зараз їх 13, але малопотужні можна об’єднувати, ставити автоматичне обладнання. А це дозволить зекономити на заробітній платні та електриці.

На думку пана Бащука, починати модернізацію треба з внутрішніх резервів, тим паче, що є можливість отримувати додатковий прибуток, чого не роблять нинішнє керівництво «Луцькводоканалу». Для прикладу, стара частина міста Луцька, яку будували поляки, має загальносплавну систему. Тобто, каналізація з дощовими водами йде в одну трубу на станцію перекачки. Свого часу, будучи головою міськвиконкому, Бащук добився, щоб Луцьк платив за користування каналізацією в цьому районі на основі даних про опади. Тоді ця сума становила близько 40 тисяч гривень на місяць. Нині ця сума могла би бути в рази більшою, проте за таку послугу «Луцькводоканалу» не платять взагалі.

Дуже великий, на думку експерта, і штат підприємства. Мовляв, європейська норма при автоматизації устаткування - 1 працівник на тисячу населення. Якщо автоматизації обладнення немає - то повинно бути близько 430 працівників, враховуючи населення міста. Але на КП «Луцькводоканал» працює більше 500 осіб: «Образно кажучи, 100 працівників лишніх, а це все заробітна плата, чималі кошти».

Врешті-решт, зі слів Бащука, модернізувати устаткування і систему можна навіть за ті кошти, які збираються платити за відсотки по кредиту (а це – близько 2 мільйонів гривень щорічно).

Замість P.S.

Немає сумнівів в тому, що нинішня інфраструктура КП «Луцькводоканал» не може залишатись в такому вигляді, якою є зараз – устаткування потрібно модернізувати, автопарк – оновлювати, а мережі – замінювати. 25-мільйонний кредит від ЄБРР - це можливість реалізації всього запланованого в 5-річний термін (заміна всіх аварійних мереж, модернізація і заміна обладнання тощо) викликає сумніви скептиків. Адже неможливо виправити результати недофінансування та, місцями, не зовсім далекоглядних кроків керівництва, за такий короткий термін.

Як би там не було, «механізм» вже запущений, і нам залишається лише спостерігати за тим, чим обернеться модернізація КП «Луцькводоканал» у разі отримання кредиту: перетворенням на сучасне європейське підприємство з суттєвою економією коштів, чи обузою для міста з багатомільйонним валютним кредитом.

Навіть дещо скептично налаштований екс-очільник комунального підприємства Анатолій Бащук каже, що якщо все вдасться реалізувати так, як це заплановано, це стане маленьким чудом локального масштабу: «Я їм всім бюсти поставлю, тільки не знаю кому. Якщо реалізують все, що запланували, за 5 років і розплатяться з кредитом. Я ж лучанин, так само як і всі користуюсь послугами».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---