Бюджет-2016: рівняння з багатьма невідомими

З прийняттям державного бюджету 2016 року експерти вже відчули помітне дежавю. Збереглися й обличчя, і методи, і самі принципи прийняття головного фінансового документа країни. На місцевих бюджетах така методика не може не відобразитися. Незважаючи на номінальне збільшення доходів, місцева казна відтепер має забезпечувати фінансами професійно-технічні училища, вирішувати, в якому обсязі платити за харчування школярів. Відтак уникнути правок та змін до бюджетів різних рівнів не вдасться.

Головний фінансовий документ Волинської області за таких скрутних умов поки не поспішають приймати. Потрібно по-новому оцінити всі ризики, аби з найменшими втратами пережити рік, - йдеться у газеті «Волинські Новини» № 1 від 4 лютого 2016 року.

ВИХІДНІ ДАНІ

За поганою традицією 2015 року, головний фінансовий документ країни на 2016-й прийняли під ранок – о 4:05. Без особливого обговорення, під натиском та з виправданнями – приблизно так охарактеризували ухвалення бюджету країни експерти й оглядачі. Оскільки сам підготовчий процес потребує якісно вищого рівня, то уже задекларовано, що певні зміни варто ухвалити негайно. Оглядачі не поділяють жодного ентузіазму і оптимізму, адже у 2015-му при обіцяних 13-15% інфляції українців зустріли всі 43,3%, а гривня впала до 24 гривень за долар при обіцяних 17. У бюджеті 2016 року розраховують на 24 гривні, а що буде на ділі – спрогнозувати вкрай важко.

Яскравий приклад прогалин бюджетного процесу, що стосується щонайменше 280 тисяч волинян: через недосконалість документа зникла графа про механізм фінансування проїзду пільговій категорії населення. Однак сама пільга є і досі, втім підстав для її оплати немає. Відтак сформувалася неоднозначна ситуація, коли пільга передбачена, а самого механізму для її фінансового зобов’язання немає.

Для розв’язання цієї проблеми в Асоціації міст України пропонують або монетизувати пільги, або виділити субвенцію, або ж скасувати зазначені привілеї узагалі.

Водночас на плечі місцевих бюджетів передали низку видатків. Наприклад, фінансування професійно-технічних училищ, харчування школярів 1-4 класів. Частина міст самостійно ухвалили рішення за рахунок місцевих бюджетів до кінця навчального року частково підтримувати ці видатки грошима. Надалі всі витрати ляжуть на плечі батьків.

Щодо дохідної частини, то її очікування, згідно з прогнозами експертів, досить завищені. Так, плани зі збору вищі на 15%, аніж за 2015 рік. Утім реальних підстав для отримання таких сум немає, адже не відбулося податкової реформи, немає реальних стимулів для бізнесу детінізувати доходи, немає підстав до збільшення надходжень через низьку платоспроможність населення.

У 2016 році в Україні планують зібрати 595 мільярдів гривень у вигляді податків та зборів, що на 15% більше порівняно з 2015 роком.

У 2016 році держава запланувала щонайменше двічі підвищувати рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Таких етапів буде два – з 1 травня та з 1 грудня. Загалом рівень збільшення сягатиме 12,5%, що відповідає прогнозованому рівню інфляції.

Отримувати більше в казну спробують завдяки збільшенню ставок акцизного податку на алкогольні напої та нафтопродукти. Загалом підакцизні товари оподатковуватимуть на 50-300% більше. Втім, оскільки платоспроможність населення невисока, то оптимізм урядовців зібрати більше важко підтримати.

Суперечливим рішенням є й зменшення пільг для аграріїв, що вже викликало численні протести. Відтепер фермери, що спеціалізуються на свинарстві та розведенні птиці, мусять віддавати 50% до держбюджету. Рослинники – до 85%, а молочарі та власники великої рогатої худоби – лише 20%. За такої ситуації аграрії ризикують узагалі перепрофілюватися, бо працювати собі у збиток буде недоцільно.

Щодо іншого, то податок на доходи фізичних осіб встановили на рівні 18%, а єдиний соціальний внесок знизили до 22%. Загалом податкові зміни можна назвати точковими, а не такими, що мають певну систему.

ЩО ОТРИМАЛИ?

З минулого року місцеві бюджети отримують із державної казни так звані освітні та медичні субвенції для забезпечення відповідних сфер. Одначе, незважаючи на декларації про підвищення соціальних стандартів, прописане кількаразове збільшення рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, рівень субвенції залишився практично на рівні минулого року.

У Волинській облдержадміністрації вже заявили, що передача на фінансування з місцевих бюджетів видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах створює додаткове навантаження на обласний та міські бюджети. Загальний обсяг потрібного фінансування – понад 160 мільйонів гривень. Водночас очікуване збільшення доходів цих бюджетів становить лише 130 мільйонів гривень.

Для фінансування профтехучилищ потрібно 160 мільйонів гривень. Але збільшення доходів місцевих бюджетів становить лише 130 мільйонів гривень.

Наприклад, у Луцьку півтори тисячі учнів здобувають середню освіту у професійно-технічних училищах. Тобто це ті школярі, які вступили до ПТУ після 9 класу. Незважаючи на те, що повна загальна середня освіта є обов’язковою відповідно до Конституції України та гарантована державою, держава, по суті, перекинула обов’язок забезпечувати цю гарантію на плечі місцевих рад. В еквіваленті Луцька на ці цілі мала би бути 11-мільйонна субвенція, підрахували в департаменті бюджету та фінансів Луцькради.

«У кінці 2014 року зазначалося, що уряд має розробити нормативи забезпеченості по тих галузях, які фінансуються за рахунок субвенції. Наприклад, нормативи видатків на одного учня в школі, нормативи харчування, нормативи оплати годин, нормативи забезпечення приміщення. Але тих нормативів другий рік немає. Аналогічна ситуація у сфері охорони здоров’я. Декларується, що у нас безплатна медицина, але так не є. І розмір медичної субвенції цього року на 6,5 мільйона гривень менший, аніж у 2015 році, хоча і зарплата, і енергоносії зросли, витрати на харчування збільшилися. Якби були нормативи, було би зрозуміло, під що підводити субвенцію. Тоді можна було б казати, що саме декларує держава, а що мають місцеві ради за рахунок власних коштів оплачувати. Натомість ситуація, яка склалася, призводить до того, що місто мусить додавати свої кошти на ті повноваження, які мала би виконувати держава, аби функціонувала галузь. Чіткого формулювання, на що має вистачити субвенції, ніде не зазначено», - каже директор департаменту бюджету та фінансів Луцької міської ради Лілія Єлова.

Свиня, яку підсунули з Києва на місця, може вирости у ще більшу соціальну напругу, аніж вона є, через об’єктивні чинники: воєнні дії, падіння національної валюти, інфляцію. Оскільки призначень на 2016 рік уже прогнозовано не вистачає, місцеві органи влади змушені будуть або ж скорочувати інші видатки, або домагатися від уряду корегування та збільшення субвенції, або ж бути готовими до пікетів незадоволених.

Найочевидніше, що покривати незаплановані видатки доведеться, вносячи зміни у місцеві бюджети. Гроші черпатимуть із тої кишені, яка призначалася для розвитку. Тобто фінансування інфраструктурних об’єктів тощо. Так, наприклад, вчинили в обласному центрі Волині. З одного боку, це варіант, аби забезпечити стабільну ситуацію у місті, а з іншого – міська рада проковтнула гірку пігулку.

З ЧИМ ПРАЦЮЮТЬ?

В обласній раді із прийняттям бюджету вирішили не поспішати. Це була ініціатива голови волинського представницького органу Ігоря Палиці. Мотивація наступна: аби приймати фінансовий план, треба чітко знати, які потреби є в області, і заслухати безпосередньо розпорядників коштів, керівників комунальних установ, почути пропозиції місцевих громад.

«Розумію, що, запровадивши новий формат обговорення бюджету, ми отримали задачку з багатьма невідомими. Визначитися з розподілом фінансування, особливо на капітальні видатки, буде дуже непросто. Депутати отримали інформацію про потребу галузей в коштах. Цифри дефіцитів фінансування вражають. У кожній галузі є проблеми, які заслуговують на нашу увагу. Куди спрямувати гроші насамперед, зважаючи на почуте від керівників закладів? Моє бачення залишається незмінним: пріоритетом цього року має бути охорона здоров’я та здоровий спосіб життя волинян», – заявив Ігор Палиця в коментарі для прес-служби облради.

Він зазначає, що прогнозовані доходи обласного бюджету в сумі до 300 мільйонів гривень – мізерія, порівняно з потребами.

Аби область перестала бути на 90% дотаційною, бізнесу варто виходити з тіні, а ідея здорового капіталізму та розвитку має переважати соціалістичні методи.

Втім, додає голова облради, тут є й інший бік медалі.

«Але й держава мусить подбати про умови для розвитку бізнесу, вдосконаливши податкове законодавство. Ну й, нарешті, обіцяна фінансова децентралізація має з площини політичних декларацій перейти у площину законодавчої гарантії та реальної дії. Сьогоднішня державна політика щодо обласних бюджетів полягає у додатковому навантаженні на них без можливості збільшення дохідної бази. Цими діями центральна влада зіштовхує місцеве самоврядування лобами з тими, кого відмовляється фінансувати, і не бере на себе сміливості за це відповідати. Я маю на увазі і колектив Ковельської залізничної лікарні, і ветеринарну медицину, і проф­техосвіту. Звісно, ми знайдемо спосіб для розв’язання проблем, але держава має поводитись із місцевим самоврядуванням чесніше і порядніше», – розмірковує Ігор Палиця.

***

Очікувано, що, попри невтішні прогнози, цифри державного бюджету зійдуться. Однак, допоки головний фінансовий документ прийматимуть в авральному порядку, а декларація змін не підкріплюватиметься документами, матимемо чергового кота у мішку, якого підкидатимуть на місця.

Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---