За мурами Луцького замку: подорож у минуле

У давнину лучани не організовували лицарських турнірів, фестивалів їжі і різних шоу у Луцькому замку, як тепер.

Фортеця була оборонною спорудою, у ній розташовувалася резиденція князів, проводилися богослужіння в храмі на внутрішньому подвір’ї, в’язні відбували покарання у в’язниці в одній із веж, літописці й службовці канцелярії задокументовували важливі історичні події.

Про це йдеться у сюжеті «Громадського.Волинь».

Завдяки їм ми й знаємо, що 1429 року до Луцька з’їхалися монархи – потеревенити про політику й економіку. А через кілька століть біля замку бавилася мала Леся Українка – стараннями місцевих краєлюбів досі збережено Лесин ясен, ботанічну пам’ятку.

Древні мури ховають від допитливих туристів напис сестри письменниці: «1891 Ольга Косач». у відео «Громадського.Волинь» його можна побачити.



ЧИТАТИ ЩЕ: ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК ЗНЯЛИ З КВАДРОКОПТЕРА. ВІДЕО

Раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що у замку планують зробити ремонт. В області лише чекають надходження 5 мільйонів гривень цільової субвенції з держбюджету, аби оголосити початок тендеру на виконання робіт. За ці кошти, планується, замінять дерев’яні елементи галерей, гонт, всі дерев’яні східці, перила, замінять гонтове покриття на Владичій вежі, замінять і наростять закриту галерею, яка веде до Стирової. Також в проекті - ремонт покрівлі В’їзної вежі, ремонт машикул – навісних бійниць. Планують також ремонт Стирової вежі.



Історична довідка

У 14 столітті князь Любарт почав у Луцьку будувати мурований замок. Згодом його справу продовжив князь Вітовт, а завершив – останній луцький староста Юзеф Чарторийський, який у 18 столітті наказав домурувати цегляні кріплення до В’їзної вежі. Це був період розквіту Луцького замку.

«А вже наприкінці 18 століття у місті сталася масштабна пожежа – від неї постраждав не лише Верхній, а й Окольний замок, – розповів краєзнавець Олександр Котис. – Адже у Луцьку було два замки. У Верхньому (любартівському – авт.) звичайні люди не жили. Це був осередок адміністративної, економічної, духовної влади на Волині. А в Окольному розташовувалися шлахетські двори».

Пожежа знищила майже весь Окольний замок – із восьми збереглася тільки одна вежа. Історично важливі будівлі руйнував не лише вогонь. Були в історії Луцького замку часи, коли його продавали з аукціону і розбирали на цеглу. Цікаво, що на початку 19 століття російські урядовці хотіли в Луцьку облаштувати своєрідний Кремль, але так і не втілили свою ідею.

Найзнаковіша подія, що відбулася у 15 столітті, і якою нині пишаються лучани, був з’їзд монархів. Тоді до центру Волині з’їхалося стільки поважних гостей, що їх довелося розселяти у будинках жителів сусідніх сіл. Дипломати вели перемовини на економічні й політичні теми. Але головним питанням цього з’їзду була коронація Вітовта.

Княжий палац, у якому, ймовірно, жили волинські правителі і засідали монархи, дотепер, на жаль, не зберігся. Історики припускають, що ця резиденція була розташована на місці нинішнього Художнього музею. На території замку діяли також архів, багаторівнева в’язниця, лазня, світлиця, храм Іоанна Богослова, було кладовище. У вежах, зі слів Олександра Котиса, свої кімнати облаштували військові.

Кілька років тому Луцький замок потрапив до списку 7 чудес України. «Ті події, які зараз відбуваються в ньому, то є лише реконструкція загальних уявлень, – вважає краєзнавець. – То є романтизований міф, легенда, яка потрібна сучасникам».

Хай там як, але лучани пишаються своїм замком і завжди раді бачити гостей як у ньому, так і в місті загалом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---