Як на «Бандерштаті» боролися з бидлом і нікчемами. ФОТОРЕПОРТАЖ

Перший день фестивалю «Бандерштат», який пройшов 8 серпня у селищі Рокині на базі музею-скансену історії сільського господарства Волині, зібрав декілька тисяч людей з різних куточків України.
Фестиваль тривав два дні і був присвячений лідеру ОУН Степану Бандері. Саме тому, як переконує один з організаторів – депутат Волинської облради Ігор Гузь – на фесті заборонено було вживати алкоголь та палити цигарки. За словами Гузя, Бандера оковиту не вживав і вів здоровий спосіб життя.

Наслідувати приклад керівника армії УПА закликали при вході до скансену. Протягом дня Гузь неодноразово брав до рук мікрофона аби заявити, що усі, хто розпиває спиртні напої «бидло, нікчеми і провокатори, які не можуть протриматися два дні без отрути». Таких людей організатор просив «здавати » у «відповідні органи».

З деякими порушниками у кінці дня таки провели профілактичну бесіду.


На території скансену пива чи горілки дійсно не продавали. За «горючим» деякі відвідувачі йшли до магазинів Рокинь, де алкоголь купити можна було. Відкрито «горюче» на фестивалі не вживали, але поодинокі малолітні любителі випити ховалися з пляшками під тином або в кущах.


Популярним напоєм на фестивалі став луцький бочковий квас, який продавали майже удвічі дорожче ніж у місті. Звичайне біле морозиво у стаканчику коштувало чотири гривні, пиріжок-ватрушка - 3,5 гривні, картопля фрі - вісім гривень.


Ближче до вечора доварився і куліш, приготований ґаздинями музею. Смакувати кашею прийшли навіть правоохоронці.


Проте більшість відвідувачів на фест прибули з власними харчами. «Бандерштатівці» розраховували пробути на фестивалі два дні, тому «причалили» до наметового містечка з карематами та їжею.


Кожен поселенець мусив заплатити за перебування 20 гривень. Усіх присутніх реєстрували і станом на 12 годину першого дня «Бандерштату» поле вже зайняли 150 наметів.



Гості приїхали не лише з Волині, а й сусідніх областей та країн. На території «Бандерштату» було чимало білорусів та росіян.

Кожен, хто поселився у містечку, мусив виконувати правила організаторів. Щоправда, пункт про дозвіл розводити багаття ближче до вечора заборонили представники МНС через сильний передгрозовий вітер. Аби не спалити палатки, вогнища загасили.

В одному з куренів впродовж фестивалю учасники могли ознайомитися зі становленням та діяльністю Української повстанської армії та життям Степана Бандери. Світлини, копії історичних документів з архівів та спогади експонували безкоштовно.


Згідно з програмою фестивалю зранку повинен був початися патріотичний боді-арт, проте, з демонстрацією мистецтва на людських тілах затягнули до 15 години.


Це не завадило деяким учасникам фесту проявити власну фантазію до початку боді-арту і без допомоги художників.

Рішучі патріоти мали змогу витатуювати на собі патріотичні малюнки та символи.


Футболки з емблемою «Бандерштату» коштували 50 гривень. Червоно-чорні стрічки, як символ армії УПА продавали по п’ять.


На ярмарку торгували футболками з патріотичними та сміливими написами. Окремі учасники одягли такі заздалегідь.



Відвідати фестиваль прибув заступник голови луцької міськради Микола Іванюк. Він також дотримався своєрідного дрес-коду та вдягнув патріотичну футболку з написом «Я люблю Україну» англійською мовою.


Серед інших сувенірів на ярмарку - браслети, брелоки, сережки, намисто, домовики та інші дрібнички. У продажу чимало сучасної літератури, присвяченої історії України та УПА.



Після обіду для бандерштатівців розпочалися «гутірки», простіше кажучи – лекції. Посідавши на траві, учасники сперечалися з заступником голови Світового конгресу українців Стафаном Романівим про націоналізм, слухали детальну лекцію про створення опозиційної партії від громадського активіста Остапа Кривдика, музичний лікбез від Сашка Положинського та про незалежні медіа від правої журналістки Олени Білозерської.




Інші відвідувачі фесту розважали себе купаючись у ставку, граючи в спортивні ігри, стріляючи з пневматичної зброї або ж вишиваючи сорочки та браслети.




А козаки на чолі з директором музею Олександром Середюком розважалися, стріляючи з гармат огірками.

Незручністю для учасників стала замала кількість туалетів. Як розповіли організатори фесту орендувати «біо-сортири» не вистачило грошей, тому користатися довелося наявними у скансені нужниками.
Проте, «бадерштатівці» швидко пристосовувалися до польових умов. Наприклад, аби було зручно сидіти будь-де, дехто приліплював до заду шматок каремату.

Загалом у перший день фестивалю до Рокинь прибуло кілька тисяч відвідувачів. Разом з неформальною молоддю, рокерами та панками, фестивалило і старше покоління.

Перлиною першого дня стали виступи музичних гуртів, які тривали до ночі. Учасників не налякало сонце удень та злива з блискавками ввечері. Аби послухати українську музику вони ладні були мокнути та сидіти під відкритим небом у спеку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---