«Я ніби потрапив до Скандинавії», – італійський фотограф про Луцьк
Презентований у Галереї мистецтв НСХУ у грудні 2015 року проект італійського фотографа Марко Колосі «Місто Європа. 28 міст. 28 країн» мав своє цікаве продовження: запланована та дистанційно організована мандрівка і зустріч італійського фотографа з українськими колегами відбулася 21 січня у Луцьку.
Марко Колосі приїхав до України зі своїм другом і промоутером Давидом Скачеллі, вони провели у нашому місті декілька днів. Луцьк зустрів італійських гостей тріскучим морозцем, сніжком, ожеледицею і неповторними зимовими краєвидами.
«Таке враження, що ми у Скандинавії», - жартують незвиклі до морозів італійці, кутаючись у тепліший одяг. Гуляючи вулицями міста, радо призначали зустрічі у затишних луцьких кафе, смакуючи гарячою кавою, чаєм, тістечками. Марко Колосі побував у Галереї мистецтв, де наразі експонується його арт-проект, поспілкувався з головою Волинської організації Національної спілки художників України Володимиром Марчуком, зустрівся з молодими луцькими митцями.На запрошення директора Луцької філії агентства моделей «Панна» Анни Тріль італійський митець відвідав заняття з дефіле для майбутніх моделей, охоче розповів про свій проект і книгу, відповів на численні запитання слухачів школи, дав свої поради. Особливо запам’яталися його слова про мрію, яка веде людину по життю, змушує її багато працювати задля досягнення бажаного, бути наполегливою і старанною.Про промоцію арт-проекту «Місто Європа», про те, що надихає і що стає перепоною у роботі. Про взаєморозуміння простих людей ми розмовляли з Марко Колосі і Давидом Скачеллі у затишній і теплій луцькій кав’ярні. Давид люб’язно допоміг нам у розмові з перекладом з італійської на англійську.
Марко, розкажіть будь ласка, звідки ви родом, чим наразі займаєтесь?
Я живу і працюю у містечку Гроссето, що знаходиться у долині Маремма (столиця провінції Гроссето, регіон Тоскана, - авт.). Це невелике старовинне містечко, недалеко від моря. Там чудова природа, де я черпаю своє натхнення. Я – графічний дизайнер, художник, ілюстратор і фотограф. Зараз працюю над декількома проектами. Маючи різноманітний досвід роботи у цих видах візуального мистецтва, протягом останнього часу нарешті маю змогу сфокусувати свої зусилля у тому, що мені найбільше до душі.
Яким є стиль життя людини, яка нарешті присвячує себе улюбленому проекту «Місто Європа»? Вам доводиться багато подорожувати?
Для мене це привілей. Насправді, не так багато людей мають таку можливість, як я - подорожувати, відвідувати європейські міста, фотографувати міські краєвиди. Для мене це – 10 років мого життя, подорожей і моєї праці. Частина проекту вже завершена. Тепер це – моя книга, каталог фотографій «Місто Європа. 28 міст. 28 країн». Зараз ми займаємося рекламою, презентацією цієї книги, розповідаємо про цей проект всюди, де нас хочуть почути. Насправді, ви навіть не здогадуєтеся, наскільки велика і кропітка робота стоїть за цим проектом. Було докладено дуже багато зусиль, перш ніж люди побачили фото. А зараз я знову подорожую – тепер, щоб показати своє бачення, концепцію, почути думку людей.Багато лучан відвідали експозицію у Галереї мистецтв і побачили Ваші фото. Ми відчули, що дуже схожі. Схожі міські краєвиди, вітрини магазинів, вуличні музиканти, люди на лавочці у парку. Зараз, перебуваючи у Луцьку, чи відчуваєте Ви цю схожість?
Я не відчуваю жодної різниці з іншими європейськими містами (сміється). Насправді, дійсно, дуже багато спільного є у нас. У Луцьку ми зустріли відкритих, щирих людей, які були готові до спілкування будь-якої миті – жодного снобізму деяких європейських столиць. Єдине, зима зробила Луцьк дещо «скандинавським» містом для нас. Та я хочу сказати, що Європа не настільки єдина, наскільки це може здаватися. Кожна країна – ніби окрема сім’я з своїми устоями і правилами, обов’язковими для дотримання її членами. Простим людям Європи потрібно ставати ближчими, для цього варто змінювати деякі правила, спільно вирішувати важливі питання, ставати більш рішучими.Європа наразі переживає небачену хвилю міграції та сплеск насилля…
Так, це є дійсно проблемою. Та кожен з нас мусить зробити власний внесок для створення спільного Європейського простору, де кожен би почував себе безпечно і комфортно. Громадяни мають стати тією силою, що приводить в рух розвиток, формує тенденції.
Як виникла ідея помандрувати саме до Луцька? Як це вирішилося?
Насправді, дуже просто – нам зателефонували і запросили. Все сталося дуже спонтанно, без довгих роздумів і приготувань. Ми сконтактували у Фейсбуку з луцькою моделлю Настею Дашкевич, яка була приємно вражена побаченою на моєму сайті книгою про європейські міста. Потім було листування з фотографом Олександром Паньковцем, домовленість про презентацію проекту у Галереї мистецтв з Володимиром Марчуком. Олександр став нашим медіатором у Луцьку і зробив усю велику роботу по підготовці і власне презентації проекту. У вашому місті ми зустріли і розуміння, і увагу.
Які ваші подальші промоційні плани?
Запрошення до Луцька я отримав, перебуваючи саме в той час у Празі, де я намагався зацікавити своїм проектом. Ми працюємо над тим, щоб показати наш арт-проект і книгу у якомога більшій кількості європейських міст. Європейська спільнота сьогодні виділяє значні кошти на розвиток таких мистецьких проектів. Ми звертаємося до італійських культурних центрів, інституцій міжнародного культурного обміну, посольств Італії у Празі, Ризі, Единбурзі, Братиславі, інших європейських містах з пропозиціями про широку презентацію фото-проекту і книги.Часто стикаємося з нерозумінням, протидією і звичайною бюрократією. Було навіть таке, що один урядовець, від якого залежала подальша презентація нашої роботи, взяв до рук книгу, глянув на фото і… не зрозумів зовсім концепції арт-проекту. В іншому місці нам запропонували дати 50 євро лише для того, щоб каталог «взяли подивитися» ті, від кого залежить його подальша презентація. Та ми продовжуємо писати до всіх культурних і мистецьких інституцій пропозиції по представленню нашого проекту. Пишемо до Польщі, Литви, Латвії…
Чи зацікавлені Ви у подальшій презентації вашого проекту в Україні? Концепція цього проекту насправді надзвичайно важлива саме для українців, які прагнуть стати повноправною частиною Європейської спільноти.
Це було б чудово! Ми використовуємо наш приїзд до України саме для налагодження контактів з українськими мистецькими колами, які б були теж зацікавлені у поширенні концепції нашого арт-проекту про спільну Європу у вашій країні. Наразі існує домовленість про проведення нашої виставки ще в одній галереї Луцька.
Що надихає Вас у вашій праці, у творчості?
О, усе! (сміється). Краса природи, міська вуличка… Ось ти фотографуєш якесь гарне місце, а мимо йде гарна жінка і гукає тобі: «Привіт»!.. Це надихає. Навіть їжа може надихати. Моя сім’я займається готельно-ресторанним бізнесом. Я теж там інколи працюю – дегустатором (сміється). Мені подобається фотографувати страви – я милуюся їх композицією. Мені подобається оголене жіноче тіло, що нагадує природній ландшафт – пагорби, схили, западини… Під час роботи над проектом я вивчав урбаністичні особливості кожного міста, в які впліталися якісь події, люди. Пригадую одне фото, зроблене у Варшаві, де молода жінка сидить за вікном у кафе і щось пише у своєму мобільному телефоні. Перед вікном стоїть її велосипед. Вже друкуючи фото я раптом зауважив, що на рамі цього велосипеда є напис Dolcevita. Ця детальна справді дуже мене зачепила.
Дякую, Давиде, за допомогу з перекладом. Ви просто незамінний друг для Марко у таких подорожах!
Саме так! Я знаю Марко вже більше 10 років – саме цей час роботи над проектом. Я супроводжую його у цих подорожах, підтримую як можу – допомагаю з організаційними питаннями, з презентаціями. Часто виникає потреба перекласти і не лише з італійської на англійську . Сам я переконаний, що митець насправді не мусить особисто вирішувати такі питання, інакше він може втратити частину своєї свободи, яка необхідна для його самовираження і творчості. Подорожі – це новий досвід, контакти, враження, і це дуже цікаво! Але буває і важко. Подорожувати з компаньйоном легше і цікавіше.
Записала Марія Пилипчук
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Марко Колосі приїхав до України зі своїм другом і промоутером Давидом Скачеллі, вони провели у нашому місті декілька днів. Луцьк зустрів італійських гостей тріскучим морозцем, сніжком, ожеледицею і неповторними зимовими краєвидами.
«Таке враження, що ми у Скандинавії», - жартують незвиклі до морозів італійці, кутаючись у тепліший одяг. Гуляючи вулицями міста, радо призначали зустрічі у затишних луцьких кафе, смакуючи гарячою кавою, чаєм, тістечками. Марко Колосі побував у Галереї мистецтв, де наразі експонується його арт-проект, поспілкувався з головою Волинської організації Національної спілки художників України Володимиром Марчуком, зустрівся з молодими луцькими митцями.На запрошення директора Луцької філії агентства моделей «Панна» Анни Тріль італійський митець відвідав заняття з дефіле для майбутніх моделей, охоче розповів про свій проект і книгу, відповів на численні запитання слухачів школи, дав свої поради. Особливо запам’яталися його слова про мрію, яка веде людину по життю, змушує її багато працювати задля досягнення бажаного, бути наполегливою і старанною.Про промоцію арт-проекту «Місто Європа», про те, що надихає і що стає перепоною у роботі. Про взаєморозуміння простих людей ми розмовляли з Марко Колосі і Давидом Скачеллі у затишній і теплій луцькій кав’ярні. Давид люб’язно допоміг нам у розмові з перекладом з італійської на англійську.
Марко, розкажіть будь ласка, звідки ви родом, чим наразі займаєтесь?
Я живу і працюю у містечку Гроссето, що знаходиться у долині Маремма (столиця провінції Гроссето, регіон Тоскана, - авт.). Це невелике старовинне містечко, недалеко від моря. Там чудова природа, де я черпаю своє натхнення. Я – графічний дизайнер, художник, ілюстратор і фотограф. Зараз працюю над декількома проектами. Маючи різноманітний досвід роботи у цих видах візуального мистецтва, протягом останнього часу нарешті маю змогу сфокусувати свої зусилля у тому, що мені найбільше до душі.
Яким є стиль життя людини, яка нарешті присвячує себе улюбленому проекту «Місто Європа»? Вам доводиться багато подорожувати?
Для мене це привілей. Насправді, не так багато людей мають таку можливість, як я - подорожувати, відвідувати європейські міста, фотографувати міські краєвиди. Для мене це – 10 років мого життя, подорожей і моєї праці. Частина проекту вже завершена. Тепер це – моя книга, каталог фотографій «Місто Європа. 28 міст. 28 країн». Зараз ми займаємося рекламою, презентацією цієї книги, розповідаємо про цей проект всюди, де нас хочуть почути. Насправді, ви навіть не здогадуєтеся, наскільки велика і кропітка робота стоїть за цим проектом. Було докладено дуже багато зусиль, перш ніж люди побачили фото. А зараз я знову подорожую – тепер, щоб показати своє бачення, концепцію, почути думку людей.Багато лучан відвідали експозицію у Галереї мистецтв і побачили Ваші фото. Ми відчули, що дуже схожі. Схожі міські краєвиди, вітрини магазинів, вуличні музиканти, люди на лавочці у парку. Зараз, перебуваючи у Луцьку, чи відчуваєте Ви цю схожість?
Я не відчуваю жодної різниці з іншими європейськими містами (сміється). Насправді, дійсно, дуже багато спільного є у нас. У Луцьку ми зустріли відкритих, щирих людей, які були готові до спілкування будь-якої миті – жодного снобізму деяких європейських столиць. Єдине, зима зробила Луцьк дещо «скандинавським» містом для нас. Та я хочу сказати, що Європа не настільки єдина, наскільки це може здаватися. Кожна країна – ніби окрема сім’я з своїми устоями і правилами, обов’язковими для дотримання її членами. Простим людям Європи потрібно ставати ближчими, для цього варто змінювати деякі правила, спільно вирішувати важливі питання, ставати більш рішучими.Європа наразі переживає небачену хвилю міграції та сплеск насилля…
Так, це є дійсно проблемою. Та кожен з нас мусить зробити власний внесок для створення спільного Європейського простору, де кожен би почував себе безпечно і комфортно. Громадяни мають стати тією силою, що приводить в рух розвиток, формує тенденції.
Як виникла ідея помандрувати саме до Луцька? Як це вирішилося?
Насправді, дуже просто – нам зателефонували і запросили. Все сталося дуже спонтанно, без довгих роздумів і приготувань. Ми сконтактували у Фейсбуку з луцькою моделлю Настею Дашкевич, яка була приємно вражена побаченою на моєму сайті книгою про європейські міста. Потім було листування з фотографом Олександром Паньковцем, домовленість про презентацію проекту у Галереї мистецтв з Володимиром Марчуком. Олександр став нашим медіатором у Луцьку і зробив усю велику роботу по підготовці і власне презентації проекту. У вашому місті ми зустріли і розуміння, і увагу.
Які ваші подальші промоційні плани?
Запрошення до Луцька я отримав, перебуваючи саме в той час у Празі, де я намагався зацікавити своїм проектом. Ми працюємо над тим, щоб показати наш арт-проект і книгу у якомога більшій кількості європейських міст. Європейська спільнота сьогодні виділяє значні кошти на розвиток таких мистецьких проектів. Ми звертаємося до італійських культурних центрів, інституцій міжнародного культурного обміну, посольств Італії у Празі, Ризі, Единбурзі, Братиславі, інших європейських містах з пропозиціями про широку презентацію фото-проекту і книги.Часто стикаємося з нерозумінням, протидією і звичайною бюрократією. Було навіть таке, що один урядовець, від якого залежала подальша презентація нашої роботи, взяв до рук книгу, глянув на фото і… не зрозумів зовсім концепції арт-проекту. В іншому місці нам запропонували дати 50 євро лише для того, щоб каталог «взяли подивитися» ті, від кого залежить його подальша презентація. Та ми продовжуємо писати до всіх культурних і мистецьких інституцій пропозиції по представленню нашого проекту. Пишемо до Польщі, Литви, Латвії…
Чи зацікавлені Ви у подальшій презентації вашого проекту в Україні? Концепція цього проекту насправді надзвичайно важлива саме для українців, які прагнуть стати повноправною частиною Європейської спільноти.
Це було б чудово! Ми використовуємо наш приїзд до України саме для налагодження контактів з українськими мистецькими колами, які б були теж зацікавлені у поширенні концепції нашого арт-проекту про спільну Європу у вашій країні. Наразі існує домовленість про проведення нашої виставки ще в одній галереї Луцька.
Що надихає Вас у вашій праці, у творчості?
О, усе! (сміється). Краса природи, міська вуличка… Ось ти фотографуєш якесь гарне місце, а мимо йде гарна жінка і гукає тобі: «Привіт»!.. Це надихає. Навіть їжа може надихати. Моя сім’я займається готельно-ресторанним бізнесом. Я теж там інколи працюю – дегустатором (сміється). Мені подобається фотографувати страви – я милуюся їх композицією. Мені подобається оголене жіноче тіло, що нагадує природній ландшафт – пагорби, схили, западини… Під час роботи над проектом я вивчав урбаністичні особливості кожного міста, в які впліталися якісь події, люди. Пригадую одне фото, зроблене у Варшаві, де молода жінка сидить за вікном у кафе і щось пише у своєму мобільному телефоні. Перед вікном стоїть її велосипед. Вже друкуючи фото я раптом зауважив, що на рамі цього велосипеда є напис Dolcevita. Ця детальна справді дуже мене зачепила.
Дякую, Давиде, за допомогу з перекладом. Ви просто незамінний друг для Марко у таких подорожах!
Саме так! Я знаю Марко вже більше 10 років – саме цей час роботи над проектом. Я супроводжую його у цих подорожах, підтримую як можу – допомагаю з організаційними питаннями, з презентаціями. Часто виникає потреба перекласти і не лише з італійської на англійську . Сам я переконаний, що митець насправді не мусить особисто вирішувати такі питання, інакше він може втратити частину своєї свободи, яка необхідна для його самовираження і творчості. Подорожі – це новий досвід, контакти, враження, і це дуже цікаво! Але буває і важко. Подорожувати з компаньйоном легше і цікавіше.
Записала Марія Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Анна
Показати IP
26 Січня 2016 17:44
Надзвичайно цікава людина - Марко. Мрія провела його по усій Європі і є результат - його книга та чудові фотографії! Творіть далі і приїздіть знову!
Волинянин
Показати IP
26 Січня 2016 18:17
Наші мріють про Європу а вони їдуть до нас. Ха, Ха, Ха....
Марія до Волинянин
Показати IP
26 Січня 2016 19:43
так ми теж Європа! І ми їм реально цікаві. Мова йде про спілкування простих людей напряму, без офіціозу і пафосу, без політики. Тоді все відбувається швидше і простіше. Просто люди у нас різні - дехто вже є європейцем, а дехто - вічний совок. Європу теж не варто ідеалізувати - і там є бюрократія і корупція. Просто у нас їх в рази більше... на жаль
Вероніка
Показати IP
26 Січня 2016 18:48
Чудові фотографії. Треба сходити і подивитися на них у галереї.
Ірина
Показати IP
28 Січня 2016 00:26
Дякуємо, Марія, що відвідуєте такі неординарні події та пишете нам про цікавих людей!
Футболіст із Луцька вперше потрапив до заявки чинного чемпіона Німеччина на матч Бундесліги
Сьогодні 09:07
Сьогодні 09:07
Дитсадок на Волині відремонтують за 4,8 млн
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Алкоголь забирає все більше життів: смертність через зловживання спиртним зросла вдвічі за 20 років
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
Учені знайшли найдавніший прямий доказ існування води на Марсі: він прилетів на Землю з космосу
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Розвідка США розсекретила дані про вбивства опонентів Путіна, які він санкціонував, – Bloomberg
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
Заплатить 25 тисяч відшкодувань: за розбитий ніс лучанин отримав кримінальну справу
23 Листопада 2024 23:35
23 Листопада 2024 23:35
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.