Видатний український портретист Григорій Цисс з Великої Волині
Сьогодні, 24 квітня, 149-та річниця з дня народження видатного українського портретиста, педагога Григорія Цисса.
Народився художник в 1869 році в місті Рівне Волинської губернії. З 1886 року навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури. По завершенні Петербурзької Академії мистецтв у 1900 році учень Іллі Рєпіна жив і працював у Полтаві.Наприкінці 90-х рр. ХІХ століття, під час навчання у знаменитого Іллі Рєпіна в Петербурзькій Академії мистецтв український художник Олександр Мурашко написав портрет свого товариша, з яким разом опановував тонкощі малярства під керівництвом геніального українського живописця, – це «Портрет художника Григорія Цисса».
На цьому полотні, хоча і незавершеному, сучасники можуть побачити молодого чоловіка у стані творчого внутрішнього неспокою. Погляд його – пронизливий, гострий – спрямований прямо у вічі глядачеві. Дещо згорблена постать, виразний жест рук – таким постає перед нами Григорій Цисс у період напруженого навчання в оточенні амбітних молодих талантів під керівництвом знаного майстра пензля. Час творчих метань – пошуків себе у малярстві!
У 1898 році цей портрет Мурашка отримав першу премію від Московського Товариства любителів мистецтва завдяки зусиллям російського художника Валентина Сєрова.О.Мурашко. «Портрет художника Григорія Цисса»
І Олександр Мурашко, і Григорій Цисс проходили творчі студії у знаного живописця Іллі Рєпіна, який, подолавши академічні ліміти, став справжнім новатором у розкритті психологічних особливостей героїв своїх творів і зайняв достойне місце серед найкращих взірців європейського живопису. Згодом шляхи молодих художників розійдуться: Олександр по завершенню навчання поїде за кордон, а Григорій поїде до Полтави.Ілля Рєпін. Фото 1900-х років.О. Мурашко. Фото 1905-1906 р.
Рєпінська школа малярства заклала реалістичні основи у творчості Григорія Цисса. Художник звертався до живописно-декоративних пошуків, та реальність буття зображена в його роботах як найвищий прояв краси цього світу.
У жанрових уподобаннях мистця головне місце належить портрету – унікальному за процесом створення документу людської душі. Тут Григорій Іванович наслідує високі традиції портретного живопису, що утвердилися в вітчизняному реалістичному мистецтві другої половини ХІХ сторіччя. У доробку мистця – також низка тематичних творів («Сорочинська трагедія», 1905), пейзажі.
На жаль, до нашого часу збереглися невелика частина цих робіт. У фондах Полтавського художнього музею знаходяться 2 етюди (один з них двосторонній) Григорія Цисса.Особливе місце в його доробку займає портрет Тараса Шевченка. Відомо, що до наших днів збереглися лише десять оригінальних фото поета. В 1929 році Григорій Цисс виконав портрет олією за київською фотографією від 1859 року, де Тарас Григорович в білій сорочці з темною краваткою, в темному піджаку сидить на стільці.Портретам Григорія Цисса притаманні тонкий психологічний ракурс: він виявляє себе дуже уважним, по-справжньому чутливим до вловлювання тонких порухів душі героя/героїні, водночас спрямовує свою майстерність на найсуттєвіше в характері, настрої людини.
Однією з важливих рис його творів – це те, що художник глибоко поважає і цінує своїх героїв, віддаючи належне важливості їхньої діяльності, багатогранності і багатству їхніх характерів. Серед тих, кого «задокументував» мистець на своїх полотнах, ціла плеяда талановитих мистців, його сучасників: художники В.Магденко, В.Волков, П.Горобець, О.Бокій, А.Печерська, а такожартист М.Вільшанський в костюмі запорізького козака та багато інших.У 20-х рр. минулого століття в Полтаві склалося досить потужне інтелектуально-мистецьке коло живописців і графіків, до якого входили Микола Бокій, Григорій Цисс, Матвій Донцов, Соломон Розенбаум, Антон Федоренко, Віктор Магденко, Марк Брукман та інші. Члени Полтавської філії Асоціації художників революційної Росії й Асоціації художників червоної України організовували виставки малярства в місті, проводили зустрічі мистців.Полтавські художники. 1930-ті роки. Григорій Цисс – справа в центрі
Григорій Цисс став уважним і авторитетним наставником для цілого покоління українських художників. Протягом 1920-1925 рр. він викладав у художніх студіях Полтави. Одним із його учнів був відомий полтавський художник, згодом співробітник і директор Полтавського художнього музею Павло Горобець. На портреті, який написав педагог, його учневі – 25 років. Між ними склалися теплі, дружні стосунки, тому це був не єдиний портрет Павла. Як він згодом згадував: «Як дорогу пам'ять бережу я два портрети, створені Григорієм Івановичем з мене в 1925 і 1930 роках». Зараз вони знаходяться в Полтавському художньому музеї.Портрет Павла Горобця
Григорій Цисс помер у 1934 році, похований у Полтаві. Його твори зберігаються в Полтаві та Києві.За матеріалами сайту Галереї мистецтв.
Маша Пилипчук
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Народився художник в 1869 році в місті Рівне Волинської губернії. З 1886 року навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури. По завершенні Петербурзької Академії мистецтв у 1900 році учень Іллі Рєпіна жив і працював у Полтаві.Наприкінці 90-х рр. ХІХ століття, під час навчання у знаменитого Іллі Рєпіна в Петербурзькій Академії мистецтв український художник Олександр Мурашко написав портрет свого товариша, з яким разом опановував тонкощі малярства під керівництвом геніального українського живописця, – це «Портрет художника Григорія Цисса».
На цьому полотні, хоча і незавершеному, сучасники можуть побачити молодого чоловіка у стані творчого внутрішнього неспокою. Погляд його – пронизливий, гострий – спрямований прямо у вічі глядачеві. Дещо згорблена постать, виразний жест рук – таким постає перед нами Григорій Цисс у період напруженого навчання в оточенні амбітних молодих талантів під керівництвом знаного майстра пензля. Час творчих метань – пошуків себе у малярстві!
У 1898 році цей портрет Мурашка отримав першу премію від Московського Товариства любителів мистецтва завдяки зусиллям російського художника Валентина Сєрова.О.Мурашко. «Портрет художника Григорія Цисса»
І Олександр Мурашко, і Григорій Цисс проходили творчі студії у знаного живописця Іллі Рєпіна, який, подолавши академічні ліміти, став справжнім новатором у розкритті психологічних особливостей героїв своїх творів і зайняв достойне місце серед найкращих взірців європейського живопису. Згодом шляхи молодих художників розійдуться: Олександр по завершенню навчання поїде за кордон, а Григорій поїде до Полтави.Ілля Рєпін. Фото 1900-х років.О. Мурашко. Фото 1905-1906 р.
Рєпінська школа малярства заклала реалістичні основи у творчості Григорія Цисса. Художник звертався до живописно-декоративних пошуків, та реальність буття зображена в його роботах як найвищий прояв краси цього світу.
У жанрових уподобаннях мистця головне місце належить портрету – унікальному за процесом створення документу людської душі. Тут Григорій Іванович наслідує високі традиції портретного живопису, що утвердилися в вітчизняному реалістичному мистецтві другої половини ХІХ сторіччя. У доробку мистця – також низка тематичних творів («Сорочинська трагедія», 1905), пейзажі.
На жаль, до нашого часу збереглися невелика частина цих робіт. У фондах Полтавського художнього музею знаходяться 2 етюди (один з них двосторонній) Григорія Цисса.Особливе місце в його доробку займає портрет Тараса Шевченка. Відомо, що до наших днів збереглися лише десять оригінальних фото поета. В 1929 році Григорій Цисс виконав портрет олією за київською фотографією від 1859 року, де Тарас Григорович в білій сорочці з темною краваткою, в темному піджаку сидить на стільці.Портретам Григорія Цисса притаманні тонкий психологічний ракурс: він виявляє себе дуже уважним, по-справжньому чутливим до вловлювання тонких порухів душі героя/героїні, водночас спрямовує свою майстерність на найсуттєвіше в характері, настрої людини.
Однією з важливих рис його творів – це те, що художник глибоко поважає і цінує своїх героїв, віддаючи належне важливості їхньої діяльності, багатогранності і багатству їхніх характерів. Серед тих, кого «задокументував» мистець на своїх полотнах, ціла плеяда талановитих мистців, його сучасників: художники В.Магденко, В.Волков, П.Горобець, О.Бокій, А.Печерська, а такожартист М.Вільшанський в костюмі запорізького козака та багато інших.У 20-х рр. минулого століття в Полтаві склалося досить потужне інтелектуально-мистецьке коло живописців і графіків, до якого входили Микола Бокій, Григорій Цисс, Матвій Донцов, Соломон Розенбаум, Антон Федоренко, Віктор Магденко, Марк Брукман та інші. Члени Полтавської філії Асоціації художників революційної Росії й Асоціації художників червоної України організовували виставки малярства в місті, проводили зустрічі мистців.Полтавські художники. 1930-ті роки. Григорій Цисс – справа в центрі
Григорій Цисс став уважним і авторитетним наставником для цілого покоління українських художників. Протягом 1920-1925 рр. він викладав у художніх студіях Полтави. Одним із його учнів був відомий полтавський художник, згодом співробітник і директор Полтавського художнього музею Павло Горобець. На портреті, який написав педагог, його учневі – 25 років. Між ними склалися теплі, дружні стосунки, тому це був не єдиний портрет Павла. Як він згодом згадував: «Як дорогу пам'ять бережу я два портрети, створені Григорієм Івановичем з мене в 1925 і 1930 роках». Зараз вони знаходяться в Полтавському художньому музеї.Портрет Павла Горобця
Григорій Цисс помер у 1934 році, похований у Полтаві. Його твори зберігаються в Полтаві та Києві.За матеріалами сайту Галереї мистецтв.
Маша Пилипчук
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
сергій
Показати IP
24 Квітня 2018 21:35
знову щось нове
Сергій
Показати IP
28 Квітня 2018 09:55
Волинь багата на справжні таланти а піарать різну тимчасову шушару типу Шманатіка
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.