Волинь на пейзажах: персональна виставка Миколи Куценка у Луцьку

У Галереї мистецтв Національної спілки художників України відкрилася перша персональна виставка художника Миколи Куценка.Живописна розповідь митця про своє життя, про свій світ представлена 72 творами різних років.

Голова Волинської організації НСХУ Володимир Марчук привітав Миколу Куценка з відкриттям персональної виставки, відзначивши, що це є лише частина великого доробку майстра. Теплі слова прозвучали від художників

Світлани Костукевич та Леоніда Литвина, Анатолія Стельмаха і колег-педагогів, студентів Луцького ВПУ будівництва і архітектури. Алла Євгеніївна Куценко, дружина художника, з хвилюванням, емоційно розповіла про постійну і віддану підтримку сім’ї потягом усього творчої діяльності мистця, про його улюблені теми, головні роботи.Перед відкриттям експозиції користуємося комфортною тишею Великого залу Галереї мистецтв, зупиняємося біля кожної картини і розмовляємо з автором. Микола Куценко розповідає про свою майстерню, яку жартівливо називає «курником», про малярство «не з натури» і творче «перезавантаження» після 15-річної паузи. Художник розповідає про свій світ.

Про майстерню

Я працюю у «курнику» (сміється). Ну, звичайно, це я так кажу образно. Та моя майстерня дійсно невелика, дуже скромна. Для творчості багато і не треба. Намалювати справжню картину можна і при світлі каганця у комірчині. Комфорт не має такого великого значення. Саша Валента на коліні малював, його майстерня теж була дуже скромною. І зробив роботу.

Ця майстерня – скромна хатинка – зображена на одному з пейзажів художника. Саме пейзажі складають велику частину його доробку. Глядач спостерігає за знайомими краєвидами очима митця – ось вулиці Старого міста («Старе місто»), Стир та шпилі кірхи («Вечоріє»), мандрує разом з художником до узбережжя моря («Хвилі», «Штормить»), потрапляє до далеких березових гаїв Пермського краю («Пермський пейзаж») та роздивляється юрти жителів Алтаю («Алтай»).Про Волинь на пейзажах

На моїх пейзажах – Волинь. Сам пейзаж волинський мене захоплює, як в тій пісні: «Волинь моя, краса моя…». Сонце, повітря, вода в озерах… Синьоока Волинь! Ось моя картина «Одна». Це Озерце під Луцьком…

Ми зупиняємося біля картини «Одна», яка вібрує енергією сонця, тепла, чуттєвості. На передньому плані зображена жінка; вона лежить, оточена травами, на березі озера, підставляє своє обличчя сонцю і насолоджується ароматами зелені, барвистістю квітів, свіжістю літа. Це одна з ранніх робіт Миколи Куценка, і картина ця є дуже особистою. Тут показані почуття до відданої супутниці художника – Алли Євгеніївни Куценко, з якою прожиті більше 40 років життя.

Та головною героїнею пейзажів майстра є Волинь. Вона стала домівкою для родини Куценків з 1981 року, їх творчою студією, натхненницею. Тут переплелися багаторічна педагогічна праця і мистецький пошук, нашарувалися особисті життєві події і найсильніші враження. Художник не втомлюється милуватися красою нашого краю у різні пори року, у різні часи доби – «Волинські далі», «Волинський край», «Вечоріє», «Світязь» та ін.«Літні» картини Миколи Куценка дуже сонячні, квіткові і ароматні («Дари літа», «Квітковий рай», «Спека» і ін.). «Весняні» роботи особливо енергетичні і емоційні («Бузковий рай», «Весна»). А от осінь – рясна плодами і яскравими фарбами («Фарби осені», «Багата осінь», «Пізня осінь. Груші» і ін.). І зима – справжня волинська, з непередбачуваним характером, норовлива, з снігом і відлигою, морозцем і дощем («Зима в саду», «Зима»).

Про малярство «не з натури»

Роботи написані не з натури.От я йду по садку, дивлюся на дерево чи на небо, і ось – ідея! Я починаю її розкручувати, продумувати композицію. Я багато разів їздив на море і намагався з натури його намалювати, і в мене нічого не виходило. Ну виходило, але не те.

Минуло багато часу, і востаннє я був на морі десь 1995 році. І тільки зараз я це намалював – тут, в майстерні, «з голови». Ще студентом я малював дуже багато етюдів. Малювали стан природи: ось ранок, полуднева пора, вечір, яке сонце, як освітлення падає… У мене все це залишилося у пам’яті.

От сказано: «Намалюй вечір». Я можу сісти і намалювати вечір. Мої картини народжуються у голові.

Тут Микола Куценко ламає шаблонність у сприйманні власних творів глядачем, який, можливо, досі уявляв собі творчий процес створення пейзажів лише у конкретній точці – там, звідки та картина спостерігається. Дійсно, це є випробуваний поколіннями художників академічний метод, і саме так у більшості випадків і відбувається при написанні пейзажів. Наш автор накопичує враження, виношує ідею, продумує стилістику її втілення… І малює у своїй хатинці-майстерні. Наприклад, пейзаж «Весна» був написаний за дві години. Але скільки він жив в уяві художника – то це знає лише сам художник.Про нелюбов до одноманітності

Я не люблю постійності, сірості. От буває: навчився художник щось одне робити і штампує, штампує… Це – як у музиці знати лише ноту «до», і грати лише її одну. А музики нема. Бо це складніше – шукати співзвуччя, будувати акорди, творити мелодію… Я брався за різні матеріали. Малював олією (олійними фарбами), потім надоїдало, починався застій, кидав… Тоді звертався до акварелі, і малював «запоєм», як кажуть. Протягом 15 років я не займався живописом. Свідомо. Я хотів забути все, чому був навчений раніше. Щоб подивитися на світ по-новому. Щоб малювати по-новому.

Серія натюрмортів художника Куценка, виконаних аквареллю і пастеллю, притягує до себе неперевершеною майстерністю у передачі легкості, насиченості, чистоти і прозорості, спонтанності ефектів.

«Вечірній натюрморт», «Троянди», «Квіти з персиками», «Осінній натюрморт», «Натюрморт з бокалом вина» і інші його роботи – справжня насолода для споглядання і позитивний досвід для емоцій.Художник виробив власний авторський почерк, який випробовує у різних стилях і техніках, кодує зображення у абстракції, створює не фотографічні віддзеркалення, а складні і насичені образи. «Волинська весна» – це образ холодної, сніжної весни, який врізався у пам'ять художнику саме своєю неочікуваною непривітністю. У кольорі цей пригнічений стан передано холодними відтінками. На полотні «Серпень на Чорногузці» створено абстрактний образ річки з жіночими рисами, де у композиції і кольоровій гаммі відтворені чистота води, прозорість неба, аромат лілій. Картина Куценка «Енергія» пульсує підкреслено контрастним червоно-чорним ритмом. Звертають на себе увагу роботи у стилі пунктуалізму «Натюрморт 2», «Бузковий рай». Одна з улюблених робіт – фантазія на тему «Дивний птах».

Звертається Микола Куценко і до соціальних тем. Тема забруднення води, небезпека загибелі живого відображена у полотнах «Екологія», а картина «Ритми будівництва» дихає енергією творення і праці. Особлива тема – «Перемога», віра і сподівання у перемогу українського народу над підступним агресором.

Зануритися у світ художника Миколи Куценка і переглянути його роботи шанувальники живопису зможуть ще протягом 3 тижнів. Саме стільки триватиме його персональна виставка у Галереї мистецтв НСХУ, вул. Лесі Українки 24.

Коротка біографічна довідка: Микола Федорович Куценко народився 1 січня 1947 року у селі Попівка Кошарського району Ростовської області. У 1975 році вступив до Київського державного художнього інституту на факультет станкового живопису, після 2-х років навчання був переведений на факультет монументального живопису, навчався у майстерні відомого педагога Миколи Стороженка. У 1981 році по розподілу приїжджає та оселяється у Луцьку, де працює художником-монументалістом у Волинських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Виконує розписи, вітражі, мозаїки. З 1999 по 2015 роки займається педагогічною діяльністю – викладає спеціалізовані дисципліни на відділенні художніх ремесел у Луцькому вищому професійному училищі будівництва і архітектури. Учасник регіональних та всеукраїнських виставок з 1981 року. Творчий доробок художника складають роботи монументального і станкового живопису. Улюблені жанри Миколи Куценка – пейзаж і натюрморт. Картини зберігаються у приватних колекціях українських та зарубіжних шанувальників.

Автор Марія Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---