Сучасні лицарі, ельфи та маги у Луцьку. Хто вони?

Ельфи, дракони, демони, маги… А ще лицарі та прекрасні дами, вишукані бали та пекельні битви. Мабуть багато кому відома така штука, як рольовий рух. Однак, не кожен може похвалитися особистим знайомством з рольовиками, чи реконструкторами, а тим паче «приміряти» на себе майже казковий образ. А у «хай-текове» сьогодення все більше людей хочуть, уявививши себе доблесним героєм, здійснити подвиг, взявши до рук щит і меч.

Хто такі рольовики та толкіністи

Так, субкультура рольового та реконструкторського руху отримала визнання у багатьох країнах світу, зокрема й на Волині. Варто зазначити, що на території України перші рольові ігри на полігоні відбулися у 90-х роках минулого століття. В основному це були так звані «хоббітські ігри», сценарій яких створений за мотивами книг Толкіна. Звідси, виникла ще одна «різновидність» рольовиків – толкіністи (шанувальники творів Толкієна).Толкіністи полюбляють різноманітні рольові ігри за сюжетами улюблених книг. Вони називають себе іменами головних героїв, часто створюючи нові – керуючись мовами Середзем’я. Хлопці та дівчата перевдягаються у лицарські обладунки, або у будь-яку міфологічну істоту світу Толкіна – ельфа, гобіта, орка, гнома, ента, і навіть – людину! Головне - безумовна пристрасть до Середньовіччя і фентезі.

Не варто плутати рольовиків та реконструкторів. Часто це їх ображає

Однак не варто плутати рольовиків та історичних реконстукторів. Адже, реконструктори — це люди, які займаються відтворенням побуту, традицій і предметів конкретної епохи. А рольовики - неформальна спільнота людей, які грають в різні рольові ігри, необов’язково близькі до реальності. Рольовий рух виділяють як субкультуру, для якої характерний власний «сленг», музика та література.

Сучасні лицарі Волині

Серед людей, життя яких багате на яскраві барви та пригоди, є й волиняни з Клубу історичної реконструкції «Лучеськ». Так, Андрій Собчук та Олексій Дмитрієв займаються відтворенням подій усіх епох, починаючи із зародження вогнепальної зброї. Зі слів Олексія, їхній клуб обмежень у часовому просторі, як таких, немає.

«Не можна обмежуватись реконструкцією якогось одного століття, враховуючи те, що ми мешкаємо у такому цікавому регіоні, як Волинь. Тому що у свій час на нашій території перебували і європейці, і русичі, й татари», - каже хлопець.

Як звичайні хлопці стали середньовічними героями

«Наша формація утворилась шляхом різноманітних «перетрубацій» серед особистого складу різних клубів. Як наслідок, ми сформували єдиний та більш-менш стабільний колектив. У різні часи чисельність учасників нашого клубу коливалась - від 15 до 5 чоловік», - продовжує Олексій. Зі слів ще одного члена КІР «Лучеськ» Андрія, окрім реконструкції та рольових ігор, учасники організації полюбляють ігри з вогнем – фаєр-шоу. Зокрема, за допомогою

цього виду мистецтва у свій час збирали гроші для людей, які постраждали під час подій на Майдані.Як пояснив Олексій, торік хлопці брали участь у святкуванні Дня міста, декількох фестивалів у Луцьку («Ніч у Луцькому замку» та «Княжна Волині»). Також не залишилися осторонь благодійної акції у Рожищанський дитячому будинку, яку організовували байкери. Часто влаштовують показові виступи на мотофестивалях рідного міста та періодично виїжджають на різні історичні фестивалі та маневри.

Щоб привернути увагу громадськості до проблем Підгорецького замку, волинські реконструктори взяли участь у турнірі «Епоха доблесті», під час якого один з їхніх бійців здобув перемогу. Також три роки поспіль відчайдухи їздять на травневі маневри під Києвом, які мають не так історичну, як фентезійну тематику.

Цьогоріч відвідали рольову гру за твором Джона Рональда Руела Толкіна «Хоббіт».

«Усі костюми робимо за декілька днів до виїзду, бо раніше просто не вистачає часу. У принципі, самі обладунки мало чим відрізняються від історичних. Рідко коли люди, які спеціалізуються на фентезі, виготовляють костюми окремо для фентезійних ігор. Частіше доповнюють автентичними різноманітними тематичними деталями», - стверджує Андрій.

Звідки ж беруть обладунки, як от лицарські шоломи?

«У більшості випадків купуємо, мародерствуємо або палимо гусей», - жартує Олексій.

Однак, якщо серйозно, то окремі не надто складні елементи хлопці виготовляють власноруч, намагаючись поступово підвищувати власну кваліфікацію у виготовленні.

«Із кожним роком вони стають дорожчими і дорожчими», - кажуть співрозмовники.

Коли у гнома двометровий зріст

А що стосується фентезі, то луцькі «лицарі» здебільшого обирають роль різного роду «нечисті» - орків чи морських піратів. Розповідають, що протягом останніх трьох років підтримували так званий «темний блок». Однак, зі слів Андрія, у 2002 році сміливці обрали образ степових гномів.

«Смішним було те, що ріст окремих наших «гномів» сягав двох метрів, тож у нас були такі степові гноми, що уся нечисть нам заздрила», - жартує Андрій.

Що таке «махачі» на мечах?

«Оскільки історичне фехтування ми ще не поставили на серйозний потік, для більшості людей це – звичайне хоббі. Зазвичай, до лав клубу приходять люди з різним ступенем фізичної підготовки, тому особливих вершин майстерності здобути не виходить. Єдиний момент, де можна отримати дорогоцінний досвід та синці – це турнір, на який з’їжджаються такі ж самі божевільні, як і ми», - каже Андрій.З його слів, існують спеціалізовані клуби, які займаються винятково реконструкцією боїв, зокрема, Першої та Другої Світових воєн.

«Але, на жаль, ми не історики, ми рідко занурюємось у глибинку історичних книг. Нас більше цікавить аспект силової взаємодії з іншими людьми та об’єктами», - сміється Олексій. Щодо боїв, то хлопці стверджують, що вони бувають як «сірі», так і «яскраві». До слова, існують парні бої та «бугурти» - історичний термін, що означає масову битву під час турніру, бій загону на загін. Зі слів співрозмовників, трапляється й «масовки» на маневрах та штурми фортець, у яких беруть участь понад 50 чоловік з кожної сторони.

Лицарські обладунки – це понад 20 кілограмів металу

До речі, у середньому обладунок «танка» (лицаря у важких обладунках) важить понад 20 кілограмів, адже до «стандартного наряду» середньовічного героя входить:

захист голені, колін, рук, кистей, бедр, ну й звичайно, голови.Що таке кольчуги та стьоганки

Під залізні обладунки для пом’якшення удару одягають стьогані свити - «стьоганки».

«Коли ви побачите у фільмах, що людина одягає кольчугу (обладунок у вигляді сорочки з металевих кілець, просмикнутих одне в одне та скріплених маленькими клепками) на голе тіло, то в умовах середньовічного бою у кращому випадку вона б вийшла з бою з величезними синцями. Або довелося б витягувати кільця цієї ж самої кольчуги з власного тіла.Як пояснив Андрій, існують різні варіанти кольчуги. До прикладу, середньовічна важить до 10 кілограмів. Утім, враховуючи періоди та регіони, вона може важити і більше. Плетені сорочки можуть бути з довгими та короткими рукавами, до середини бедра й довші.

«Взагалі кольчугами закривали дірки в рухомих частинах тіла під металом. Ось моя важить 16 кілограмів», - каже Олексій.

Увесь день бігав із щепкою у оці

Волинські реконструктори розповіли, що травми у такій нелегкій справі, як бої та бугурти, все ж таки трапляються.

«На одному із Львівських фестивалі дворучною алебардою мені вдарили в основу шиї. Але, на щастя, в травмпункті сказали, що це не смертельно. У більшості травми бійці отримують внаслідок економії на якості обладунків. Але є ще й інша категорія травмованих - молодь, яка не дослухається до старших колег й кидається у бій, знехтувавши якимось важливим елементом обладунку. Якщо в дуелях травми можуть бути незначними, то в «масовках» - більш серйозними.

Наприклад, під час одних маневрів хлопчина дозволив собі стрибнути з фортеці у натовп. У результаті, у того, на кого він упав, зламалась шия. Падіння з фортеці – досить поширене на таких маневрах. Кожен рік організатори таких от заходів шляхом ще більшої суворості правил намагаються звести подібну шкоду для організму до мінімуму», - застерігає Олексій.

«А я цілий фестивальний день з щепкою у оці бігав», - посміхається Андрій.

Що таке ламіляр

До слова, усі обладунки можна помістити в 100-літровий рюкзак, з яким лицарі і подорожують. Мати обладунки – це ще не все. Окрім цього необхідно вивчити купу термінів та назв. До прикладу, не кожен знає, що таке «ламіляр». Тим часом, це обладунки, структура яких нагадує риб’ячу луску - з металевих платин на шкіряній основі, скріплені шкіряними мотузками.«У нас є багато речей, які повністю підпадають під термін «історична реконструкція», утім є й якісна стилізація. Ось на моєму шоломі є й сучасні доопрацювання. Вони потрібні задля зменшення кількості травм у нелегкій ратній справі», - підкреслив Олексій. Який же клуб без прекрасних дам

Варто зазначити, що є у клубі й одна прекрасна дама – Валентина. Зі слів Олексія, здебільшого дівчина займається стрільбою з лука. «А оскільки їй це цікаво, при потребі вона добровільно виконує роль зброєносця», - жартує Олексій.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---