Підсумок юності: лідер «Фіолету» розповів лучанам про свій дебютний роман

Ностальгія за дитинством і роками юності, епоха культурного дефіциту та справжня дружба – фронтмен гурту «Фіолет» Сергій (Колос) Мартинюк розповів про що можна прочитати в його дебютній книзі.

Презентація роману «Капітан Смуток» за участю автора пройшла 5 грудня в луцькій книгарні «Є».

Насамперед Сергій Мартинюк зазначив, що як письменник-початківець виступає в маленьких залах, де має можливість познайомитися зі своїми читачами. «Хоча з частиною я встиг познайомитися раніше під час концертів», – зауважив він.

Як розказав, «Капітан Смуток» – це книга про дружбу, яка уособлює збірний образ людини, дитинство та юність якої припали на 90-ті роки, людини веселої та цікавої, однак із сумними очима. «Я хотів написати книгу про покоління 90-х, ці люди не стали успішними, фактично вони стали ніким, але продовжують робити дурниці, з легкістю сприймають життя… Але якщо придивитися до них уважніше, то можна помітити смуток у їхніх очах… Загалом 90-ті – це духовно дефіцитні часи, це важкі часи становлення незалежності України. Ми, хто виріс у 90-х, суттєво відрізняємося навіть від тих, хто формувався у 2000-х; ми діти різних цивілізаційних епох», – сказав Сергій.І додав, що спочатку він мав намір дати роману назву «Друг», однак у видавництві підказали, що назва дебютної книги має бути цікавішою. «Першочергово «Капітан Смуток» – це підназва. Мені здається, що вона досить органічна, лаконічна й поетична», – наголосив автор.

Сергій пригадав, що перший свій роман спробував написати ще у шостому класі, надихнувшись фільмами «Один удома», «Один удома 2» та книгою «Робінзон Крузо», однак не зумів закінчити свій шедевр до кінця. «У студентські роки я теж намагався писати. На курсі 3–4 уявив, що буде, коли друге причастя Христа відбудеться в Луцьку. Хотів про це написати, але, знову ж, далі 30–40 сторінок мене не вистачило. Я усвідомив, що пропрацювати сюжет, виписати героїв – це титанічна праця… Загалом я видалив близько десяти рукописів, повністю написаних, адже коли повертався до них через деякий час, то розумів, що просто не можу під цим підписатися», – поділився Сергій. Та додав, що частково виписатися йому допомогли історії, які він раз у тиждень публікував у формі блогу на одному з місцевих інтернет-ресурсів.Своєю чергою, «Капітана» Колос писав у декілька етапів: рік виношував ідею книги, вимальовував образи головних героїв, робив нотатки, зокрема й у телефоні, а потім, після закінчення туру «Фіолету», взявся за формування цілісного тексту. Першим читачем стала дружина Сергія, яка порадила йому підчистити в романі окремі фізіологічні описи. Згодом Колос віддав свій рукопис на оцінку учасникам українського фан-клубу Стівена Кінга.

«Таку практику має Макс Кідрук, коли перед здачею тексту у видавництво рукопис читають десять різних людей із різними смаками. І дивно, але мені надходили лише позитивні відгуки, і не було вказівок щодо якихось змін. І це була перша втіха», – згадав Сергій.Він наголосив, що не має письменницьких амбіцій, а просто прагнув ще раз пережити свої 90-ті: «Я почав забувати ті роки, забувати, які сукенки вдягала моя мама, як виглядав колись той чи інший будинок, який запах панував у гастрономі… І в мене виникло щире бажання це зафіксувати. Ми виростали в часи страшного культурного дефіциту… Про це і йдеться в книзі, це своєрідний підсумок моєї юності».Сергій розповів, що писати продовження не збирається, однак не виключає варіанту створення наступної книги, дія якої відбуватиметься в Луцьку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---