«На сцені я спустошуюся і наповнююся», - лучанка з унікальним голосом Єлизавета Яковенко

Єлизавета Яковенко з 9 років займається музикою, має унікальний голос та харизму, завдяки чому перемагала на міжнародних конкурсах. А також вийшла у фінал проекту «Голос. Діти», де прославилась на всю Україну. Дівчина підкорила серця усіх суддів, проте їй у серце запала Наталія Могилевська, яку вона і обрала тренером на проекті.

Пʼятнадцятирічна лучанка на прослуховуваннях наосліп із перших хвилин вразила зіркових суддів своїм унікальним і дуже рідкісним голосом. Після виконання пісні «I put a spell on you» співачки Енні Леннокс до себе в команду її захотіли взяти усі судді.

В ексклюзивному інтервʼю Інформаційному агентству Волинські Новини дівчина розповідає про здобутий досвід та перемоги, у першу чергу, над собою.

«Мить перед виходом на сцену була особливою. Пригадую, як тоді страх та усе зайве зникло і я вийшла у зал. У ту мить я відчувала себе живою. Під час виступу я думала про пісню і як на мій виступ відреагують люди в залі, як я буду себе відчувати на сцені. Тому була сконцентрована на музиці, на пісні. Коли всі обернулися, то для мене це було дуже неочікувано, я й не сподівалася, що всі судді так високо оцінять мене. Тоді я просто стояла і дивилася на них і не могла й слова промовити, це було трохи дивно, коли виникла пауза й обмін поглядами», - розповідає Ліза та додає, що виконуючи пісню багато імпровізувала, виявляла свою манеру співу, а це не лише тембр голосу та техніка, а певний стиль, який є у кожного вокаліста.

Рішення взяти участь у конкурсі, каже Єлизавета Яковенко, не було запланованим.

«Я займалася музикою і поза проектом. Прийти сюди було спонтанним рішенням. Я вже у такому віці, коли повинна приймати рішення, думати, чим буду займатися далі, як будуватиму своє майбутнє, з чого починатиму. «Голос діти» - це хороший старт, адже є можливість попрацювати з музикантами, професіоналами своєї справи, з продюсерами. Це хороший досвід, адже завдяки цим людям я побачила себе трошки з іншої сторони, в багато чому змінила свою думку, зокрема й щодо музики», - каже дівчина.

Єлизавета хотіла б потрапити у команду Монатіка, бо він сильний музикант, але все-таки вибрала Наталю Могилевську.

«Наталя стільки усього пережила на сцені, в музиці й у цієї людини я могла навчитися перемагати себе. Тому перед виходом на сцену я для себе чітко виршила, до кого потрібно йти. З нею я відкрилася. Взагалі, люди, які багато пережили у житті, мають великий досвід, з ними цікаво працювати й є чому навчитися», - розповідає Єлизавета.

Наталія Могилевська зауважила, що у Єлизавети дуже рідкісний голос «Альт» і завдяки йому вона стала відкриттям цього сезону проекту.

«У роботі з Могилевською, вона більше проявляла себе, як режисер. У неї дуже багато досвіду і на репетиціях Наталя давала чіткі поради, не просто, як вокалісту, розповідаючи про техніку, манеру, а як артисту. Вона мене дуже добре відчувала. Про Могилевську я можу сказати так: вона – складна людина у хорошому розумінні з величезним багажем ідей, або ж просто – вона надзвичайна! Після закінчення проекту я з нею не продовжую спілкування, треба трохи відпочити, ставити нові цілі та йти до них. Я думаю зараз як мені бути далі, де здобувати знання в музиці. Пригадую, як підійшов час фіналу, я почала планувати життя після «Голосу діти». Бо ж і багато уроків пропустила, зокрема англійської. Зараз шукаю виходи за кордон, приглядаюся до навчальних закладів, аби стати професіоналом. Я пишу свою музику і думала саме про неї, більше ніж про перемогу у проекті», - каже Ліза.

Слова Могилевської «Ваша головна перемога в цьому проекті відбулася» у памʼяті Лізи викарбувалися назавжди. Їх пояснює сама Ліза.

«Вона мала на увазі те, що я дійшла до кінця в цьому проекті, справляючись з труднощами, нерозумінням. Я переборола свою гординю й навчилася дослухатися до людей. Коли я співаю – я відкриваюся, і можу кричати про свої емоції, біль. Це про життя, адже музика – це життя. Багато людей на сцені виливають себе, якийсь життєвий біль чи емоції, я серед таких.

Інколи у складних моментах люди ходять до психотерапевта, а мені він не потрібен, адже я маю музику. Коли виходжу на сцену то через свій вокал усе виплескую. І тоді я не відчуваю нічого зайвого, виникає порожнеча і я наповнююся – це гармонія.

На проекті моєю опорою була музика. Я розуміла, що скоро це все скінчиться, тому важко було сконцентруватися у фіналі. Але я бачила перед собою майбутнє, до якого йду», - ділиться молода співачка.

Єлизавета Яковенко займається музикою з 9 років, проте справжньою співачкою відчула себе лише зараз.

«Раніше я неграмотно ставилася до вокалу, не серйозно працювала, хоча й любила це. Я була лише дитиною і не розуміла, що необхідно вкласти час та сили задля результату. Це більше було для особистого задоволення, для душі, а професійно почала займатися лише півтора року тому. Зараз усе по-іншому, адже я починаю рости і є ще куди розвиватися.

Я не можу назвати себе конкурсною дитиною, адже мені більше подобається бути в ролі артиста, а не конкурсанта. Тому таких виступів було не багато. Два роки тому я спробувала себе на проекті «Голос діти», тоді я не пройшла. Далі поїхала в Буковель на фестиваль «Покоління junior» від продюсерського центру Paradiz Україна, де отримала спецприз. Там мене запросили на конкурс в Ізраїль «Середземне море», де зустрілася з багатьма впливовими людьми в музиці, які мені підказали над чим варто попрацювати, аби розкритися. На тому конкурсі я здобула гран-прі, і далі усе закрутилося, брала участь у конкурсі від музичного каналу «Music Box», де теж стала фіналісткою. Також брала учать у Міжднародному дитячому фестивалі «Paradise Holiday». Відтоді стало все по-іншому, я розвиваюся, як музикант, пишу музику. А пишу я англійською мовою, складно сказати, який це стиль, адже немає аранжування. Є лише кілька демо-версій.

Мене без музики немає. Я займаюся самоосвітою, ходжу на англійську, в школу не ходжу, адже екзамени здаю екстерном. Багато працюю над собою», - розповідає Єлизавета.

Та додає, що наступна ціль - вихід сольного альбому.

«Вершина, до якої я зараз йду – вихід мого сольного альбому. Над цим вже працюю. Не обіцяю, що це буде скоро, але вже маю три демки та багато текстів, імпровізацій, акордів. Коли я це зроблю, то рухатимуся далі, адже хочу знайомитися з цікавими людьми та розвиватися», - завершує розмову Єлизавета.

Підготували Вадим та Анна Панафідіни

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---