«Ми – театр людей», - режисерка Єва Якубовська про «Склад 2’0»
Вже 12 червня на луцькій сцені виступить львівський театр «Склад 2’0». Молоді театрали, попри порівняно невеликий «стаж», активно просувають на українському ринку те, що сьогодні називають «експериментальним театром». Нестандартні підходи до гри, декорацій, локацій, сценічного мовлення, новий контент та несподівані кооперації – все це вдало характеризує театр режисерки Єви Якубовської.
«Я люблю називати його незалежним. Коли ми їдемо в інші міста, ми всім кажемо, що ми львівський театр «Склад 2’0», і це дуже класно все пояснює. Ми не живемо з державних дотацій, і більше навіть вкладаємо самі у важливі для держави проекти (як от театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича» - ми були співзасновниками та співорганізаторами). Загалом, «Склад 2’0» - досить такий молодий проект, бо йому зараз трохи більше 2 років. Він вник на базі театру «Другий склад», з якого залишилися звукорежисер і акторка», - пояснює Єва.
Попри невеликий вік, театрали часто дивують своїх глядачів цікавими новинками. У 2015 році світ побачила вистава під назвою «Ріка мертвого генерала» за текстами поета Михайла Жаржайла. З цією виставою театр об’їздив не один фестиваль. Це і «Тустань», «Woodstock», «Форум видавців», «Artgnosis» та інші. Вже у 2016 році спільно із Сергієм Жаданом вони створили виставу «Приморська пустка», яка теж побувала на багатьох відомих фестивалях.
«У нашому репертуарі нема «Трьох сестер» чи «Майстра та Маргарити». Сценарії, які ми ставимо, написані нами з певним посилом, акцентом, емоцією і їхнім нагромадженням. Часто сценарії пишуть нам сучасні автори. Першим таким проектом була «Ріка мертвого генерала» разом із поетом Михайлом Жоржайлом, а другим – Сергій Жадан і «Приморська пустка». Третім проектом буде вистава, яка ще поки не має назви. Це буде фестивальний проект. Ми ставимо її за текстом Юрія Тарновського, який зараз живе в Америці».
Однак, за словами режисерки, не завжди успіх театру визначається його репертуаром.
«Окрім всього, «Склад 2’0» це такий потужний організаторський колектив. Ми зійшлися на думці, що все-таки зараз великий експеримент – саме організація - коли театри розуміють, що вони не інваліди, і що можуть працювати на самоокупність. І мистецтво,на мою думку, взагалі не може себе позиціонувати чимось неповносправним, тим, що потребує постійної допомоги».
Спочатку Єва сама керувала проектом. А це не завжди сприяло творчій роботі режисерки. За її словами, все змінилося, коли «Склад 2’0» отримав директора. Нова керівниця Олена Лоік раціонально дивиться на те, що вони можуть поставити, а що, зважаючи на різні обставини, не можуть. Зараз директор займається всіма організаційними питаннями, включаючи співпрацю з українськими та зарубіжними композиторами, які пишуть оригінальну музику для їх постановок.
«Це театр людей, - не втомлюється повторювати Єва, - Ми великий колектив, об’єднаний спільною метою-ціллю-любов’ю».
Окрім виступів на фестивальних сценах, цього річ молодий театр відправився у тур Україною.
«Перша наша поїздка була в Запоріжжя. Спочатку хотіли привести «Приморську пустку», але потім вийшло, що привезли «Майнц». Збиралися більше року, тобто, це не було таке спонтанне необдумане рішення. Це була ініціатива місцевих організаторів, і ми розуміли, що вони готові приймати «Склад 2’0», який не знають. У Вінниці було простіше: минулого року ми зрозуміли, що менеджер тільки «за» з нами працювати. Ми часто приїжджали на їхні фестивалі, і тому іноді жартуємо, що у Вінниці нас знають більше, ніж у Львові».
Говорити про те, чи популярний «Склад 2’0» у потужному в плану культурних заходів Львові, поки не можна, бо на рік театр тільки раз робить повнометражний показ. «Майнц» буде винятком – виставу вдруге покажуть осінню. Виступають частіше на фестивалях. Минулого року тільки у Львові «Приморську пустку» бачили 5 разів, і зараз знову хочуть її дивитися.
За словами Єви Якубовської, «пробитися» до основної театральної тусовки часто заважають звичайні формальності, такі, як освіта.
«Склад 2’0» - це театр без освіти, без такого дипломчика, на якому можна ковбаску порізати. Я навчалася на театральних курсах, потім навчала акторів, зараз вони самі шукають різні курси. Ми часто запрошуємо професіоналів із сценічної майстерності, пластики, з голосу - ми вчимося постійно. Але те, що нема освіти, часто зупиняє тих, хто хотів би з нами працювати».
Дуже складно театру дається і те, що нема справжньої критики. З одного боку постійна похвала у їхню адресу не може не радувати. Однак, коли треба проаналізувати власну роботу та попрацювати над вдосконаленням репертуару - не обійтися без повноцінного аналітичного огляду з боку експертів.
«Дуже хочеться інколи такої критичної критики. І хоча більшість молодих театрів її абсолютно не сприймають (і я не знаю, як би сприйняли ми, бо ж такого досвіду не маємо), для нас це справді надптрібно».
Неформальні вистави експериментального театру – те, що, як кажуть, не для всіх. Однак, режисерка часто дивується аудиторії, яка до них приходить.
«Ми орієнтуємося на людей віком від 17 до 40 років. Переважно до нас приходить молодь. Але у Вінниці минулого року до нас прийшла публіка 50-70 – річних. Я стояла перед сценою, а в голові таке «Оого!». Але це дуже приємно. Переважно експерименти з голосом, сценою, прочитанням краще сприймає молодь, але я була подивована, що цій старшій аудиторії у Вінниці сподобалося, вони підходили до нашої акторки, хвилили і дякували. Тоді я зрозуміла, що є аудиторія, на яку ми працюємо, а є та, яка сама приходить. Найчастіше ту, другу аудиторію кличе тема самої вистави».
Саме тому на виставу «Майнц» театрали чекають як молодь, так і людей старшого віку. Тут ідеться про події Другої світової війни, тому крім експериментального, важливу роль відіграє історичний фактор.
Попри те, що сьогодні в Україні активно розвиваються молодіжні неформальні театри, і вже майже всі традиційні класичні тексти можна побачити у новому прочитанні, ніщо не витіснить із «тусовки» традиційний театр. Єва переконана, що для успішного розвитку і тих, і інших, необхідні оновлення і співпраця:
«Ми намагаємося діяти не агресивно. Я розумію, що майбутнє театрів не у витісненні, а у кооперації. Ми можемо взяти одне від одного набагато більше, якщо працюватимемо разом. Але в будь-якому разі, кожен театр має свою нішу.
Тут інше важливо: наскільки якісно ти робиш театральний продукт сьогодні. Часто класичні театри окрім застарілого контенту, ще й не дотягують до рівня, який самі собі встановлюють. А це неповага до актора, а най головніше – до глядача. Бо коли глядач приходить і їсть чіпси під час твоїх вистав, варто задуматися, що ти йому пропонуєш».
Вистава «Майнц» від театру «Склад 2’0» відбудеться у Луцьку в понеділок, 12 червня, о 19:00 у приміщенні обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Квитки можна придбати у касі театру, або за посиланням: https://2event.com/uk/events/860601
Організатор заходу – «Мистецьке об’єднання «стендаЛь»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Я люблю називати його незалежним. Коли ми їдемо в інші міста, ми всім кажемо, що ми львівський театр «Склад 2’0», і це дуже класно все пояснює. Ми не живемо з державних дотацій, і більше навіть вкладаємо самі у важливі для держави проекти (як от театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича» - ми були співзасновниками та співорганізаторами). Загалом, «Склад 2’0» - досить такий молодий проект, бо йому зараз трохи більше 2 років. Він вник на базі театру «Другий склад», з якого залишилися звукорежисер і акторка», - пояснює Єва.
Попри невеликий вік, театрали часто дивують своїх глядачів цікавими новинками. У 2015 році світ побачила вистава під назвою «Ріка мертвого генерала» за текстами поета Михайла Жаржайла. З цією виставою театр об’їздив не один фестиваль. Це і «Тустань», «Woodstock», «Форум видавців», «Artgnosis» та інші. Вже у 2016 році спільно із Сергієм Жаданом вони створили виставу «Приморська пустка», яка теж побувала на багатьох відомих фестивалях.
«У нашому репертуарі нема «Трьох сестер» чи «Майстра та Маргарити». Сценарії, які ми ставимо, написані нами з певним посилом, акцентом, емоцією і їхнім нагромадженням. Часто сценарії пишуть нам сучасні автори. Першим таким проектом була «Ріка мертвого генерала» разом із поетом Михайлом Жоржайлом, а другим – Сергій Жадан і «Приморська пустка». Третім проектом буде вистава, яка ще поки не має назви. Це буде фестивальний проект. Ми ставимо її за текстом Юрія Тарновського, який зараз живе в Америці».
Однак, за словами режисерки, не завжди успіх театру визначається його репертуаром.
«Окрім всього, «Склад 2’0» це такий потужний організаторський колектив. Ми зійшлися на думці, що все-таки зараз великий експеримент – саме організація - коли театри розуміють, що вони не інваліди, і що можуть працювати на самоокупність. І мистецтво,на мою думку, взагалі не може себе позиціонувати чимось неповносправним, тим, що потребує постійної допомоги».
Спочатку Єва сама керувала проектом. А це не завжди сприяло творчій роботі режисерки. За її словами, все змінилося, коли «Склад 2’0» отримав директора. Нова керівниця Олена Лоік раціонально дивиться на те, що вони можуть поставити, а що, зважаючи на різні обставини, не можуть. Зараз директор займається всіма організаційними питаннями, включаючи співпрацю з українськими та зарубіжними композиторами, які пишуть оригінальну музику для їх постановок.
«Це театр людей, - не втомлюється повторювати Єва, - Ми великий колектив, об’єднаний спільною метою-ціллю-любов’ю».
Окрім виступів на фестивальних сценах, цього річ молодий театр відправився у тур Україною.
«Перша наша поїздка була в Запоріжжя. Спочатку хотіли привести «Приморську пустку», але потім вийшло, що привезли «Майнц». Збиралися більше року, тобто, це не було таке спонтанне необдумане рішення. Це була ініціатива місцевих організаторів, і ми розуміли, що вони готові приймати «Склад 2’0», який не знають. У Вінниці було простіше: минулого року ми зрозуміли, що менеджер тільки «за» з нами працювати. Ми часто приїжджали на їхні фестивалі, і тому іноді жартуємо, що у Вінниці нас знають більше, ніж у Львові».
Говорити про те, чи популярний «Склад 2’0» у потужному в плану культурних заходів Львові, поки не можна, бо на рік театр тільки раз робить повнометражний показ. «Майнц» буде винятком – виставу вдруге покажуть осінню. Виступають частіше на фестивалях. Минулого року тільки у Львові «Приморську пустку» бачили 5 разів, і зараз знову хочуть її дивитися.
За словами Єви Якубовської, «пробитися» до основної театральної тусовки часто заважають звичайні формальності, такі, як освіта.
«Склад 2’0» - це театр без освіти, без такого дипломчика, на якому можна ковбаску порізати. Я навчалася на театральних курсах, потім навчала акторів, зараз вони самі шукають різні курси. Ми часто запрошуємо професіоналів із сценічної майстерності, пластики, з голосу - ми вчимося постійно. Але те, що нема освіти, часто зупиняє тих, хто хотів би з нами працювати».
Дуже складно театру дається і те, що нема справжньої критики. З одного боку постійна похвала у їхню адресу не може не радувати. Однак, коли треба проаналізувати власну роботу та попрацювати над вдосконаленням репертуару - не обійтися без повноцінного аналітичного огляду з боку експертів.
«Дуже хочеться інколи такої критичної критики. І хоча більшість молодих театрів її абсолютно не сприймають (і я не знаю, як би сприйняли ми, бо ж такого досвіду не маємо), для нас це справді надптрібно».
Неформальні вистави експериментального театру – те, що, як кажуть, не для всіх. Однак, режисерка часто дивується аудиторії, яка до них приходить.
«Ми орієнтуємося на людей віком від 17 до 40 років. Переважно до нас приходить молодь. Але у Вінниці минулого року до нас прийшла публіка 50-70 – річних. Я стояла перед сценою, а в голові таке «Оого!». Але це дуже приємно. Переважно експерименти з голосом, сценою, прочитанням краще сприймає молодь, але я була подивована, що цій старшій аудиторії у Вінниці сподобалося, вони підходили до нашої акторки, хвилили і дякували. Тоді я зрозуміла, що є аудиторія, на яку ми працюємо, а є та, яка сама приходить. Найчастіше ту, другу аудиторію кличе тема самої вистави».
Саме тому на виставу «Майнц» театрали чекають як молодь, так і людей старшого віку. Тут ідеться про події Другої світової війни, тому крім експериментального, важливу роль відіграє історичний фактор.
Попри те, що сьогодні в Україні активно розвиваються молодіжні неформальні театри, і вже майже всі традиційні класичні тексти можна побачити у новому прочитанні, ніщо не витіснить із «тусовки» традиційний театр. Єва переконана, що для успішного розвитку і тих, і інших, необхідні оновлення і співпраця:
«Ми намагаємося діяти не агресивно. Я розумію, що майбутнє театрів не у витісненні, а у кооперації. Ми можемо взяти одне від одного набагато більше, якщо працюватимемо разом. Але в будь-якому разі, кожен театр має свою нішу.
Тут інше важливо: наскільки якісно ти робиш театральний продукт сьогодні. Часто класичні театри окрім застарілого контенту, ще й не дотягують до рівня, який самі собі встановлюють. А це неповага до актора, а най головніше – до глядача. Бо коли глядач приходить і їсть чіпси під час твоїх вистав, варто задуматися, що ти йому пропонуєш».
Вистава «Майнц» від театру «Склад 2’0» відбудеться у Луцьку в понеділок, 12 червня, о 19:00 у приміщенні обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Квитки можна придбати у касі театру, або за посиланням: https://2event.com/uk/events/860601
Організатор заходу – «Мистецьке об’єднання «стендаЛь»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У віці 112 років помер найстаріший чоловік у світі
Сьогодні 16:11
Сьогодні 16:11
Обірвалося життя військового з Волині Василя Залевського
Сьогодні 15:54
Сьогодні 15:54
На Ковельщині горіла господарська будівля, постраждав сторож
Сьогодні 15:20
Сьогодні 15:20
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.