Луцька художниця розповіла про своє бачення жіночності

Луцька художниця Алла Харчук розповіла, якою має бути жінка та в чому її справжня жіночність, а також, як проводить свій день та чи сумує за власними картинами. Про це інформує «Волинь.info».

Зауважимо, що 9 квітня у Луцьку відбудеться презентація нової виставки художниці Алли Харчук – «Квінтесенція жіночності».

Розкажи трішки про свою нову виставку. У чому її особливість?

Я довго підбирала назву – «Квінтесенція жіночності» (з латинської «квінтесенція» означає п’ятий елемент, ніби таке непоєднане, але дуже символічне). Картин у виставці - 18, але навіть якщо намалювати 100, то все одно повністю розкритою тема жіночності не буде. Ось тут у мене, наприклад, три картини, одна з них, жінка з книжкою і з яблуком, яблуко – символ здоров’я, а книжка – символ освіченості. Жінка не може бути жіночною, якщо вона не читає книги, а тільки інформацію з телебачення черпає або просто у своїх подруг. Для мене книжка – це основне джерело інформації. Картина «Жінка з бокалом» – це та, яка знайшла час для роздумів, вона повинна знаходити час для саморозвитку, для самовдосконалення. Є ще жінка, яка оберігає взаємини, на кухні – вона може зазнавати певної втоми, але все одно це приємна втома.

А як жінці знайти час на все це, щоб поєднати сім’ю, кухню?

Це непросто, але особисто я така людина, яка дуже цінує час. Коли мені було вісім років, то я вже задумалася над тим, що мені треба обрати таку професію, щоб коли помру, остався по мені слід. І я зупинилася на тому, що хочу бути художником. Картини все одно ідуть в люди, лишаються в будинках, серцях. Бо картина, вона, дійсно, може зупинити мить, але не так, як фотокамера. Для мене найважливіша мета, щоб кожна жінка у цій виставці, у картин, впізнала себе. Для мене це буде певною вершиною, щоб хтось впізнав. Я завжди даю назви картинам, але у цій виставці не буде назв. Буде ще одна картина – портрет моєї мами, тому що жіночність починається завжди з мами, з того виховання, яке вона дає. Для мене моя мама – це символ жіночності. Її портрет – найскладніший для мене, бо мамі непросто догодити.

А ти малюєш так, як ти бачиш, чи як людина хоче? Вона ж може казати «от так не малюй, а так».

Саме в цій виставці у мене є тільки два портрети з натури, лише дві людини мені позували у моїй студії – це мама моя і Олена Ластівка (прим. актриса Волинського обласного драмтеатру). Вона погодилася, що дуже на неї схожа. Образ із нею я не узгоджувала. Тільки з мамою, але, все одно, це моє бачення образу мами.

Світ зараз – це така суєта. Поїв вівсянки зранку за 5 хв і побіг у справах. Безкінечні справи… А як день проводить художниця?

По-різному. Є у мене робочі дні. Тому що я керівник своєї власної арт-студії. П’ять років до цього йшла. З самого ранку у мене кожен день – 8 березня: чоловік у мене завжди готує сніданок. Ми спілкуємося, стараємось раніше встати, бо ввечері приходиш втомленим додому, тому може бути вже трішечки інше спілкування. У нас ранок завжди починається з кави, зі спілкування, а тоді вже йдемо по своїх роботах. Завжди треба прийти з таким позитивним настроєм, тому що розумію, до мене приходять діти, яких я хочу навчити малювати. А я не хочу бути просто вчителькою малювання. Я хочу бути таким старшим другом для дітей, щоб їх навчити чогось доброго, чогось прекрасного. Є такий вислів: «Поганий вчитель – вчить, хороший – показує, а найкращий – надихає». То я якраз хочу бути в тому рівні, щоб надихати, але це дуже непросто. Загалом, це від людини залежить, яким буде її день.

У журналістів буває таке, що новини пишуть і на підлозі у міськраді, і в маршрутках складають питання на інтерв’ю. А в якому найнезвичнішому місці доводилося тобі творити?

Я, як їду на відпочинок, то можу надихатися природою. Можу зробити замальовочки, але вдома мені найкраще творити.

А кожну картину ти відразу бачиш, певний образ в голові, чи ретельно продумуєш, підбираєш одяг, зачіску, тобто працюєш як стиліст?

Саме як в цій виставці, а це у мене портрети, мені хочеться передати певний образ, настрій, емоцію.

А ці картини можна назвати відображенням твоїх різних «я»?

Це для мене хвилююча виставка, бо коли просто пишеш пейзаж, ти там не можеш так душу показати свою. А коли пишеш так багато портретів і хочеш розкрити саме тему жіночності, то вони не можуть бути не автобіографічні. Там скрізь, звичайно, є частинка моїх роздумів. Три роки я думала над тим, що я хочу зобразити. Готувала попередню виставку «Лавандовий субтон» і думала над цією. Десь, напевно, три роки я роздумувала. Але чим ближче до виставки, тим більше я вагаюся, чи її робити.Багато митців знищували свої твори. У тебе таке вже було?

У мене таке в дитинстві було, але це не пов’язане з тим, що я вважала, що ця картина погана. Моя молодша сестра також художниця. Ми просто все, що бачили, змальовували. Нам іноді і фарб не вистачало, і ми все позмальовували, а мистецтво то пре. Хочеться малювати далі, то ми поверху картин малювали нові. Було тих картин дуже багато, одні виносили на балкон, в підвал, але так щоб знищувати, як художники, у яких щось не те з головою, такого не було.

А ти сумуєш за тими картинами, які продала?

Ні, ніколи такого не було. Але стосовно цих, то одна картина була в мене на виставці молодих художників, і я трішки сумувала за нею. Я думала, що понамальовувала собі подружок.

Там де жінки, там завжди інтриги, заздрість. Як себе захистити від такого негативу, тим більше художники такі чуттєві, творчі?

Не можна на цьому зосереджуватися, бо ти не зможеш нічого робити. Сварять завжди того, хто щось робить. Я просто не звертаю на це уваги. Я знаю, що завжди так трапляється, що якою ти є людиною, то такі і люди до тебе притягуються.

І наостанок, побажай щось нашим читачам.

Я дуже багато відчуваю щастя у своєму житті від творчості і від духовності. Мабуть, побажаю, щоб було більше творчості, тому що коли людина творча, вона зовсім по іншому дивиться на цей світ. Вона бачить багато красивого, багато позитиву. Хочеться побажати, щоб у людей було більше духовності, менше цієї повсякденності. У мене творча сім’я, тому маємо багато позитивного спілкування, багато глибоких роздумів вищих за повсякденність.

Розмовляла Мар’яна Метельська

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---