Луцьк відвідав керівник ансамблю, якому аплодують монархи світу

Національний ансамбль танцю України імені Павла Вірського ось уже 37-й рік очолює народний артист України, лауреат премії імені Тараса Шевченка, Герой України Мирослав Вантух. Днями Мирослав Михайлович побував у Луцьку, і в рамках насиченого дня він таки знайшов час аби поспілкуватися з журналістами.

«Хай вдома, під плотом померти. Хай шматок чорного хліба, без масла, але вдома»

Скоро мине 80 років, відколи ансамбль імені Павла Вірського почав підкорювати сцену. Так вийшло, що за цей час колектив підкорив не лише Україну, а й цілий світ. Артистам стоячи аплодували на усіх континентах, перші особи іноземних держав не стримували емоцій після концертів.

Мирослав Вантух зізнається: йому не раз пропонували виїхати з України і творити за кордоном. Та він жодного разу не піддався на вмовляння.

«Мені пропонували лишитися за кордоном 100 і 1 раз, але я ні разу не лишився, і не шкодую про це. Я нікого не ганьблю в плані того, що вони виїхали: у нас мільйони людей по світу доля розкинула. Це - справа кожного. Але… Я ріс круглим сиротою: в 6 років помер батько, а мати - коли я пішов до 10 класу. Ми залишилися вдвох з сестрою, старшою на 2 роки. Я міг поїхати, нікому зла не зробив би. Але я думав: «Хай вдома, під плотом померти. Хай шматок чорного хліба, без масла, але вдома». І я ніколи ще за всі ці роки не пошкодував», - переконує митець.

Власне, на концертах ансамблю імені Павла Вірського побували всі перші особи країни, де вони виступали: королева Великобританії Єлизавета, королева Данії Маргрете ІІ, Жак Ширак на посаді президента Франції, принц Монако Альберт та багато інших.До слова, ансамбль виступав у Монако тричі. І щоразу принц Альберт присилав за колективом чартер.

«На першому виступі був повний зал мільйонерів і мільярдерів. Коли ми виступили - всі встали, а квіти, які були на столах, всі покидали на сцену. Це було незабутнє видовище: зал стоячи захоплено аплодував, а артисти по коліна в квітах стояли. Потім підійшов до мене їхній міністр культури і запросив до принца Альберта. Він мені руку на плече поклав і каже: «Я знав, що у вашого народу є економічні проблеми. Але коли у нього є така висока культура – він справиться з усіма негараздами». І я з ним згоден, бо культура, мистецтво – це духовність народу, любої нації. Духовність не покладете на вагу, вона безцінна. Пісня, музика, танець слово – це гармонійний розвиток людини, з якими зростає не тільки мистецька культура, але й загальнолюдська культура», - пояснює Мирослав Вантух.

«Вони не Вантуху аплодують, а культурі України»

Керівник ансамблю імені Павла Вірського розповідає: колектив побував на всіх континентах. Були навіть у Африці.

«Коли ми летіли в Африку, то я дуже переймався: я не знав, як нас сприймуть. Адже там зовсім інший пласт культури, смаки. Але коли ми приїхали і виступили – зал стояв так як в Європі, Америці, Азії - настільки тепло приймали, що на очі сльози навернулися», - розповідає хореограф.Він зауважує: колективу імені Вірського аплодують на всіх концертах, від першої до останньої нотки. Особливо тепло Мирослав Вантух згадує в цьому плані Париж.

«Приміром, Париж – Мекка балетного мистецтва, де ми були 30 разів. Ми виступали поспіль 10 років, щонайменше по 16-20 концертів. І жодного місця порожнього. І коли після концерту зал встає, а завіса піднімається і опускається 25 разів... Я у той момент подумав: яке це щастя належати до такого народу, такої культури і до такої землі. Адже вони не Вантуху аплодують, а культурі України», - пояснює митець.

Мирослав Михайлович наголошує: він дуже пишається тим, що належить до культури України, тим, що він - українець.«Я всі нації шаную, але найбільше люблю свою. Так як і мистецтво, і культуру. Адже, як не ми, то хто? Я завжди кажу: «Хіба дядя Сем прийде до нас і буде тут будувати Україну чи творити мистецтво?» Ні. Ми повинні пам’ятати про свій батьківський, материнський поріг, пам’ятати, хто ми. Ми побували у 80 країнах світу, ми всюди пошановані, наше мистецтво дивує і знаходить шлях до серця кожної людини, незалежно від кольору шкіри чи віросповідання. Адже мистецтво не знає кордонів. А коли аплодують моєму народові, моїй землі, то я на 10 небі, для мене це найвища похвала, тому що я митець», - розповідає керівник ансамблю імені Павла Вірського.

У чому секрет такого успіху? Перш за все, каже Мирослав Вантух, - у праці. Точніше, у поєднанні таланту, здібностей і праці. Бо ж можна бути талановитим, але не працьовитим, можна працювати, але без таланту теж нічого не вийде. Лише талант помножений на працю, переконує хореограф, завжди дає результат. Щодня артисти танцюють до 10 поту, шліфують кожен нюанс, кожен рух. Адже танець - це не просто рух, його треба відчувати душею, треба працювати над культурою танцю, наголошує Мирослав Вантух.«Митець має йти на 10-20 кроків попереду суспільства»

Саме митці, на думку Мирослава Вантуха, мають спонукати до змін і боротьби за добробут. Каже, як і кожен громадянин, він не є осторонь всіх процесів в країні.

«Кожен громадянин - це член нашої великої української родини. Він повинен радіти від того, що в нас робиться добре, і негодувати від того, що в нас робиться недобре. А митець у моєму розумінні має йти на 10-20 кроків попереду суспільства. Митці повинні впливати на політичну ситуацію в країні. Але справа вся в тому, що в нас інколи, приймаючи закони, ні з ким ніхто не радиться. Я не маю на увазі, щоб зі мною радилися. Крім мене на в Україні є багато талановитих і мудрих людей. Є врешті-решт Академія мистецтв. І, приймаючи закони по культурі, по мистецтву, логічно, щоб законотворці поцікавилися, як мислять митці, і тоді приймають закон, який би підходив усім», - вважає митець.Водночас сучасні реалії більше насторожують, аніж тішать, продовжує він: «От ми зараз говоримо: «Реформи, реформи». Ніхто ж не проти реформ, бо всі сподіваються, що завтра настане краще, а воно не настає. Так реформа заради реформи вона не потрібна. Реформа має бути для блага людей і держави і во благо людей, і держави. Тоді я «За» такі реформи. А у нас знімають з культури, освіти, закликають затягнути паски. Ми готові, тому що ми свідомі люди. Але давайте затягувати всі разом. Чому з когось знімають пільги, а з себе не знімають? Я такого не сприймаю».

Концерти на сході країни

Відколи почалися військові дії на сході країни, колектив імені Павла Вірського побував там тричі. Були в Маріуполі й інших місцях, щоправда на підконтрольній Україні території. Зараз, додає Мирослав Вантух, є пропозиція Кабміну, щоб всі національні колективи поїхали в зону АТО.

«Ми поїдемо і вчетверте. Але… Сьогодні присилають листи, що поїхати треба, щоб згуртувати до себе народ, щоб привернути на бік України. Я ж пропонував це 20 років тому, коли бачив, що росіяни ледве не щодня, безперебійно, конвеєром їздили і в Крим, і на схід, а ми мовчимо. Я ще тоді запропонував: давайте зробимо такий план, щоб ми їздили туди, щоб дійсно мистецькі українські національні колективи й виконавці привертали увагу. Адже мистецтво - об’єднуюча сила в усьому світі. Ніби тоді ця ідея сподобалося, а потім її відхилили, бо немає грошей. А тепер кажуть: їдьте, але за свій кошт. Якщо ж ви пропонуєте, то ви й фінансуйте», - зауважує керівник ансамблю.

Він зазначив: сьогодні в Україні немає гастрольно-концертної діяльності, кожен керівник самотужки організовує концерти. На щастя, додає Мирослав Вантух, ансамбль імені Павла Вірського досі збирає аншлаги.

«Ми їздимо за кордон, і, на щастя, ще нас запрошує світ. Ми в США були 11 разів, цього року плануємо 12-й раз. І щоразу 3 місяці по 75 концертів. На загал я вже там побув 3 роки і 3 місяці. І повні зали не лише в «Метрополітен-Опера», чи в Центрі Кеннеді, а й повсюди. І хто ще не знає, що таке Україна – підіть подивіться ансамбль Вірського, і ви дізнаєтеся все», - підсумовує митець.

За матеріалами Волинської регіональної дирекції НТКУ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---