Ірванець у Луцьку: «Пісні війни» в річницю Євромайдану

Олександр Ірванець – український письменник та перекладач – у річницю Революції Гідності презентував лучанам одразу дві свої праці – переклади п’єс польського драматурга Януша Ґловацького «Найвищі будинки, найглибші могили» та збірку соціальної поезії «Пісні війни».

Розпочав не з себе, а з Ґловацького. Пояснив, чому для перекладу обрав саме його – це справді культовий драматург, його п’єси ставляться на Бродвеї, а це – вищий клас. В Україні постаттю такого масштабу мала би бути Ліна Костенко.

Ґловацький також автор сценарію найкращого комедійного польського фільму «Рейс». В Україні його п’єси вже 7 років з аншлагами ставлять у Молодому театрі в Києві, а невдовзі «Антигону в Нью-Йорку» поставить і Харківський театр імені Шевченка.

До книги «Найвищі будинки, найглибші могили» увійшло 4 п’єси польського драматурга:«Антигона у Нью-Йорку», «Четверта сестра», «Попелюха» та «Ялинка страху».

Під час зустрічі Ірванець прочитав два уривки – із «Антигони» та «Попелюхи», які присутні зустріли гучними оплесками. Олександр наче влаштував виставу – активно жестикулював, змінював інтонацію, тембр голосу.

Цікаво, що це вже не перший переклад Януша Ґловацького Олександром Ірванцем – раніше, у 2009-му, він вже переклав його автобіографічний роман «З голови».
Другою книгою, яку презентував автор, стала його соціальна збірка «Пісні війни». Зі слів самого Ірванця, за молодості він не сприймав соціальної поезії, тому й не любив Маяковського. Але пізніше змінив свої погляди. Як результат – саркастичні, гострі, часом пафосні публіцистичні вірші, видані 2014-го.

Перед тим, як прочитати перший вірш «Дупа», автор висловив сподівання, що публіка у «Кофеїні», де відбувалася зустріч, зібралася підготована. А й справді – оплески були гучними.Книга невеличка і ілюстрована фото з Майдану. Чи навпаки – взявши до рук прямокутну збірку-альбом складається враження, що це вірші написані на фото. Майже всі фотороботи у книзі – Алекса Заклецького, але є й Тетяни Давиденко та Сергія Мольченка.У збірці – вірші, які раніше публіковані на Фейсбуці, так і ті, видавати і показувати які автор не збирався нікому. Є й пафосний, написаний влітку цього року – присвята Надії Савченко. Деякі рядки про Хама, як його називає сам автор, – бо ж це тюремна кличка Януковича, виявилися пророчими:

Вже рік новий ворота прочинив,

І як тобі не хочеться, на жаль,

Сідай, гарант, на синього коня,

Він понесе тебе від нас у синю даль!

30 січня 2014

Завершує збірку вірш-строфа:

Проплива повільно і печально

В небі понад вами й наді мною

Цього літа золотиста чапля

Із крилом, обпаленим війною.

Після завершення самої презентації, читачі ставили запитання. Зокрема, цікавилися, чи пишеться Ірванцеві п’єса про Майдан, на що отримали негативну відповідь. Зазначимо, що автор вже написав близько 20-ти сторінок п’єси, про яку питали, але наразі не знає, чим її закінчити – мусить дочекатися, чим ця історія закінчиться в реальному житті. Хоча поділився, що останню сцену свого твору бачить десь у зоні АТО.

Водночас признався, що на якийсь більший, ґрунтовніший твір, його не вистачить, бо пише довго і повільно. Натомість поділився думками, хто б із сучасних авторів міг створити роман-епопею, сагу про Майдан – Євгенія Кононенко, Володимир Даниленко чи Сергій Жадан. Андрухович точно не напише.

Питали і про роль у фільмі «Поводир». Хтось навіть запитав, як це так сталося, що в Ірванця у стрічці три слова, а в Жадана – цілий вірш. Автор не розгубився і відповів: «Справжній актор повинен вміти грати без слів».

Наостанок гість розповів, що наступного року літературному угрупуванню «Бу-Ба-Бу», до складу якого він входить, виповнюється 30 років, і у зв’язку з цим трійця бубабістів – Юрій Андрухович, Віктор Неборак та він планує розпочати у квітні літературний тур містами України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---