До Дня скорботи на Волині впорядкували братську могилу

Декілька десятків метрів від перехрестя доріг, що ведуть у бік санаторію матері та дитини «Пролісок» і на селище Клевань Рівненщини, у лісі Горинського лісництва ДП «Цуманського ЛГ» є велике військове поховання періоду Другої світової війни. В братській могилі вічним сном спочивають 120 кавалеристів 29 гвардійського козачого полку, 6 кавалерійського корпусу, 13 армії Пухова М.П. 1-го Українського фронту, який визволяв північно-східну частину Ківерцівського району від німецьких окупантів.

Про це інформує сайт Ківерцівський районний інформаційний портал.

Так, на світанку 27 січня 1944 року 29Гвардійський кавалерійський козачий полк почав рейд у тил ворога. Протягом цього дня кавалеристи непомітно для ворожих гарнізонів здійснили 30-ти кілометровий марш-маневр уздовж залізниці Сарни-Ковель і підійшли до річки Стир. Перебратись на західний берег не змогли бо отримали шалений опір від фашистів.

Ввечері 28 січня 1944 року командуючий 13-ї армії наказав кавалерійським корпусам розгорнутись фронтом на південь і просуватись на переріз залізничного і авто-сполучення Рівне –Луцьк, з метою захоплення цих обласних центрів.

Неподалік від села Скреготівка під величезною сосною розмістився штаб 29-го Гвардійського кавалерійського козачого полку.

Командир полку майор Сибухівський В.Ф. розглядав бойову карту. До нього підійшов заступник і втомлено сказав: «Ця Скреготівка – міцний горішок». «Розгриземо,»- впевнено відповів відважний командир полку.

Завдання полку полягало в тому, щоб блискавично, несподіваним ударом заволодіти Скреготівкою і хутором поблизу неї. «Симбухівці успішно провівши цю операцію, розчищали шлях для всієї дивізії. Командир полку поділився своїм планом бойових дій: три ескадрони почнуть наступ на Скреготівку.

Командиру 2-го ескадрону Зенському Д.М. наказано зі своїми кавалеристами утримувати перехрестя і відсікати Скреготівку від інших опорних пунктів, щоб ворог не зміг надсилати до неї прикріплення поки три ескадрони оволодіють селом. Дві червоні ракети означатимуть, що кавалеристи оволоділи Скреготівкою. А німців було тут як комашні.

Чотири атаки атаки фашистів відбив ескадрон Зенського Д.М. на перехресті. Переконавшись, що в лобовій атаці не досягти успіху, фашисти почали обходити кіннотників з флангів за всяку ціну намагаючись відтіснити ескадрон до голого поля. Під прикриттям дерев ворог підійшов зовсім близько до траншей ескадрону, охопивши кіннотників «підковою».

У запеклому бою на перехресті доріг, яке називали «перехрестям Зенського» загинув командир ескадрону. Куля, пробивши медаль «За відвагу» влучила просто в серце. Полягло 120 кавалеристів. Живими залишилось тільки четверо. А в небі над селом Скреготівка спалахнули дві червоні ракети. Яскраві мов дві величезні краплі крові. Це
було 30 січня 1944 року.

Серед живих залишився нині киянин Микола Савгір – поранений та з вибитим оком. Після війни він закінчив вищу школу, захистив кандидатську дисертацію та працював в одному з київських інститутів. Про ці події він розповів у своїй книзі «Червоні Башлики».

На превеликий жаль, на перехресті доріг 30-40 метрів від автозупинки, де покояться кавалеристи-козаки, не було жодного пам’ятного знаку. Крім струнких ялинок, які шумлять навколо братської могили розміром. Ці дерева посаджені свідками тієї жахливої війни, які уже відійшли у вічність.

Автор цих рядків у минулому році разом з головою ветеранської організації Грем’яченської сільської ради Антоном Терешковичем побував на місці захоронення червоноармійців. Рада ветеранів звернулася з клопотанням до голів Ківерцівської райдержадміністрації та районної ради з проханням про допомогу ДП «Цуманське ЛГ» по впорядкуванню братського захоронення, що знаходиться на території Горинського лісництва.

Невдовзі розпочались роботи по впорядкуванню могили. Розчистили непрохідні хащі, зрізали сухостої, встановили огорожу на місці поховання, насипали невеликий курган на якому встановили 4-метровий хрест, а на ньому, на меморіальній дошці з мрамору, викарбували слова «В братській могилі захоронено 120 солдатів і офіцерів разом з командиром 2-го ескадрону 29 гвардійського козачого кавалерійського полку, які загинули в бою з німецько-фашистськими окупантами 30.01.1944 року при визволенні села Скреготівка».

Від хреста висипали галькою доріжку, яка веде до асфальтної дороги, встановили лавки для перепочину відвідувачів цього історичного місця.

Відкриття меморіальної дошки і впорядкування братської могили відбулось в урочистій обстановці за участю жителів сіл округи, голова Ківерцівської районної ради Андрій Киричук, голова районної ветеранської організації Степан Дзвонко, які щиро подякували усім, хто взяв активну участь у відновленні і впорядкуванні військового захоронення.

Голова Грем’яченської сільської ради Наталія Мельник від сільської громади висловила вдячність головному лісничому Горинського лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Драбику В.О. і працівникам лісового господарства, які впорядкували захоронення та довкілля.

Також слід зазначити, що голова ветеранської організації Грем’яченської сільської ради Антон Філімонович Терешкович, не зважаючи на хворобу, працював теж не покладаючи рук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---