XIV фестиваль «Стравінський та Україна»: 12 днів музики на Волині

Заходи 14 музичного фестивалю «Стравінський та Україна» відбудуться з 1 до 12 жовтня у Луцьку, Устилузі, Володимирі-Волинському, інформують у Волинській обласній філармонії.

У Міжнародний день музики 1 жовтня дирекція фестивалю запрошує до театру імені Шевченка на авторський вечір видатного українського композитора ­– «Мирослав Скорик у стилі джаз». У програмі п’ять джазових п’єс, чотири джазові парафрази класичної музики – творів Бетховена і Шопена, три екстравагантні танці за участі академічного камерного оркестру «Кантабіле», піаністів Мирослава Драгана, Оксани Рапіти. А одним із перших використав джазові елементи у своїй творчості Ігор Стравінський.

«Джаз означив цілковито нове звучання моєї музики», – зазначав композитор, котрий сто років тому запізнався з джазом, який став символом епохи. Фотовиставка «Маестро і джаз» Олександра Більчука у музеї-садибі Ігоря Стравінського відображає джазові традиції його «малої батьківщини» упродовж минулого десятиліття.

Нова тенденція фестивалю – концерти вокальної музики. 5 жовтня у Палаці культури міста Луцька Галина Ходаківська (сопрано), Вадим Мітряєв (тенор/контратенор), Олена Жукова (фортепіано) виконають кілька творів Стравінського і дюжину дуетів, вокалізів та оперних партій (дует Сесто і Віттелії з опери «Милосердя Тита» Моцарта, дует «Танцюймо» з балету «Наомурі» Лало, «Тарантеллу» Бізе, Три романси Косенка, сцену з першої дії опери «Богема» Пуччіні»…).

11 жовтня у Володимир-Волинській дитячій музичній школі, 12 жовтня у художньому музеї міста Луцька (замок Любарта) виступлять молоді вокалісти – студенти музичних академій Львова, Києва, Гданська. Заявки надіслали Ганна Твердова (ліричне сопрано), Дем’ян Матушевський (бас), Марія Петрів, Назарій Федитник, Інна Федорій (сопрано), Павел Буцкі (бас)…

«Музичні діалоги» пам’яті Федора Стравінського розпочинають новий проект у рамках фестивалю. Співаючи у Київській опері у 1873–1876 роках Федір Стравінський вивчав українську культуру. У своїй бібліотеці, одній з найбільших у Петербурзі, мав усі видання «Кобзаря» Шевченка, починаючи з 1840 року, позував Рєпіну для «Запорожців»(«похмурий осавул»). Відомі його малюнки після подорожі Волинською губернією 1889 року, малюнок з авторським написом «Вид могили Т.Г.Шевченка над Дніпром поблизу Канева. Малював з натури 26 червня 1890 року з палуби пароплава «Александр».

Із 1876 до 1902 року соліст Маріїнського театру в Петербурзі Федір Стравінський був першим виконавцем 60 різних партій, а починалося усе із дитячого захоплення співом, коли учень Мозирської гімназії Федір Стравінський виконав пісню Миколи з опери М.Лисенка «Наталка Полтавка».

«Весна священна» у постановках видатних балетмейстерів світу» – наступна тема циклу «Класика на екрані». Місце дії – училище культури і мистецтв імені Стравінського.

За сприянням Генерального консульства РП у Луцьку, у костелі св. ап. Петра і Павла лауреат міжнародних конкурсів професор Ельвіра Слівкєвіч-Цісак (акордеон, бандонеон) запропонує у рамках «польського дня» камерний концерт із творів польських композиторів Т.Радзівоновіча, Є. Мондравскі, а також С. Губайдуліної («Сім останній слів Христа на хресті») та Астора Пяццоли. Окрім творів із сюїти «П’ять танго сенсацій», що відображають кілька вічних станів людської істоти (любов, тривога, страх, відчай, сновидіння), прозвучать «Облівіон» і «Лібертанго» знаменитого аргентинця.

За фінансової підтримки фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» з допомогою однодумців – митців Чернівецької філармонії, видатний диригент і популяризатор музики ХХ століття народний артист України Ігор Блажков готує на завершення 14 фестивалю «Симфонію псалмів» Ігоря Стравінського.

Після трагедії Софокла, маємо звернення Стравінського до унікальних зразків стародавньої поезії – псалмів царя Давида. Для вокально-симфонічного твору автор вибрав із псалтиря тексти трьох псалмів 38, 39 і 150-го. Перший з них – звернення грішника до Господнього милосердя, благання про спасіння; другий – вдячність за отриману милість; третій гімн хвали і слави Всевишньому (Аллілуйя).

За словами Стравінського, на творі позначилися його дитячі спогади про церковну музику у Києві і Полтаві. І хоча розпочинав писати музику на словянські тексти, в кінцевому підсумку зупинився на латині і запропонував «полілог культур» – від музичного спадку Візантії до західної Європи, поєднання григоріанського хоралу та православних піснеспівів, вокальної та інструментальної спадщини бахівської епохи і симфонізму своїх вчителів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---