70 доларів – за порцію рису: луцька модель розповіла про життя в Гонконзі

Лучанка Олена Жукова нещодавно повернулася з азійського Гонконгу. Перед тим дівчина відвідала Шанхай, Стамбул, Мілан та Париж. Подібні подорожі дівчина здійснює, працюючи моделлю. Про свої візити до столиці Франції та Гонконгу Олена розповіла репортеру Інформаційного агентства Волинські Новини.

«В Париж я прибула відразу після православного Різдва. Працювала там до 15 березня. Мешкала на вулиці Муфтар. Це туристична вуличка, що знаходиться майже в центрі міста. До Ейфелевої вежі потрібно було пройти всього 5 кілометрів. Поруч знаходиться університет Сорбонна. В гуртожитках навчального закладу мешкають професори і студенти, – розпочала свою історію лучанка. – Вранці на паризьких вуличках можна вловити приємний запах шоколаду, круасанів, кави. Французька випічка дуже смачна і якісна, від неї не поправишся. Всюди чимало магазинів зі свіжими морепродуктами, сиром, випічкою, вином.

В Парижі протягом вільного часу я багато гуляла парком, відвідувала музеї. Сподобався музей Орсе: тут зібрані шедеври мистецтва різних епох. Всередині собору Нотр-Дам стоїть скринька бажань. Ти пишеш на різнокольорових папріцях свої мрії, після чого вкидаєш папір до скрині. Один день виділила на оглядини Диснейленду. Він знаходиться на окраїні Парижу».А ще Олена зізналася, що кімнату ділила з бразилійкою та росіянкою. З останньою дівчиною, яку звати Саша, приятелювала. Хоча, як правило, росіянки не надто привітні. Також приємні спогади лишилися від спілкування з шведками, польками, американками.

Зі слів дівчини, коли дівчата з інших країн дізнавалися, що вона приїхала з України, то запитували: «Ти з східної чи західної України?».

«Вони більше люблять «західнячок», оскільки ті більш охочі до розмови, в разі потреби прийдуть на допомогу», – відразу пояснила модель.Також іноземці розпитували її про війну, але про політику Олена намагалася говорити якомога менше.

Китай та Гонконг є дуже різними. У них різна політична система, інша мова, але економіка Гонконгу підпорядковується Китаю. Людей з обох країн можна легко відрізнити. Мешканці Гонконгу дуже чемні, високі, добрі, ввічливі, не вузькоокі, дуже стильні. Інакше кажучи, китайці – це їхня повна протилежність.

Жукова також розповіла, що неподалік Гонконгу знаходиться Макао – світова столиця казино і розваг. Українцям сюди потрібна віза, а от, щоби відвідати Гонконг, її не знадобиться. Якось в Макао завітали Девід Бекхем і Джулія Робертс. Футболіст з актрисою спробували піймати фортуну в казино.

В Гонконзі чимало спортивних майданчиків, і молодь грає у футбол. Зранку та ввечері всі бігають. Навіть літні люди. Я теж щоранку бігала. Інколи доїздила автобусом до Південно-Китайського моря. Міські пляжі дуже охайні, а вода кришталево прозора».

Сказала співрозмовниця і кілька слів про гонконгську кухню: «Її фірмова страва – смажений рис з морепродуктами. Ще одна дуже смачна штука – дімсам. Це вареники з рисового тіста, що приготовлені на пару. Їх можна начиняти шпинатом або гарбузом. З напоїв популярний екстракт з червоних бобів. Утворену суміш солодять та додають молоко. З Японії сюди завозять мачу. Щось на кшталт зеленого чаю, який розтертий у порошок. Інколи мачу вживають із холодним молоком.

Бажання перекусити серед білого дня влетить вам у копійку.Філіжанка кави або капучино вартує 31-33 місцевих долари (за 2,7 гривні придбаєте один гонконгський долар). За порцію смаженого рису викладете 70 доларів, за молоко – 20, за два курячі філе – 30, за яблука – 10-30.

Щоправда, порції тут великі, а те, що не з’їв можна забрати з собою. Якось дуже хотілося піци, але її ціна 120 гонконгських «зелених», і я пошкодувала грошей.

Найдешевше можна пообідати в «Макдональдсі», в ньому за ріжок-морозиво віддасте 7 доларів. На кишенькові витрати роботодавець мені видавав 800 їхніх доларів на тиждень. 100-150 витрачала на громадський транспорт. Майже всі фрукти, овочі, м’ясо домашньої птиці постачають з Нової Зеландії.

Я споживала фрукти, вівсянку, молоко. Інколи готувала собі курятину, бо у кафе м'ясо надто жирне. Незвично, як на мене, харчувалася бразилійка. Пляшку оливкої олії з хлібом вона споживала за півтори тижні! І так повторювалося щодня. Іншими стравами її раціону були банан та вівсянка з молоком».

Насамкінець, лучанка зізналася: «Гонконг неймовірно дорогий, а люди в ньому дуже заможні. На вулицях їздить чимало «Ferrari», «Bugatti», «Lamborghini». У бутик «Gucci» за сумочками ціною в 4 тисячі євро стоять черги. Інші брендові магазини теж щодня приймають чимало покупців. Житло вартує від кількох мільйонів доларів. Тільки дуже багаті мають власну оселю. Інші її орендують. В Гонконзі діє соціальна програма по оренді житла. У 18 років молодь, аби його отримати, стає на чергу. Через 5 років приходить їхня черга, їм надають житло. Але вони повинні заробляти певну суму, щоби його оплачувати».
Зазначимо, що у вересні Олена збирається знову відвідає Мілан або Париж.

Туристичні враження Олени записав Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---