Іловайська трагедія: загиблих волинян вшановують в усіх куточках області

Сум, скорбота, незабутній біль та сльози в очах – таким є день 29-го серпня 2015-го року, адже саме рік тому брехливі російсько-терористичні війська обіцяли «зелений коридор» для українських воїнів, аби ті вийшли з оточення, втім, ворожі кулі полетіли у спини славних синів України.

В обласному центрі в храмах відслужили поминальні панахиди. У кожному куточку Волині сім’ї загиблих воїнів в АТО отримали подяки за мужніх синів, батьків, чоловіків та братів.

Окрім того, у Свято-Троїцькому соборі, у Луцьку, духівники нагородили медаллю тих, хто продовжує боронити неньку Україну від окупантів.

Так, за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагородити медаллю «За жертовність і любов до України»: Вірного Миколу Васильовича, Денисюка Миколу Миколайовича, Євчука Руслана Федоровича, Ковтуна Ігоря Валентиновича, Колесу Сергія Вікторовича, Ляшка Романа Олександровича, Лучука Василя Васильовича, Мельника Романа Васильовича, Мокренко Сергія Вікторовича, Мудрика Андрія Ярославовича, Радя Юрія Сергійовича, Самчука Миколу Валентиновича, Хмеляра Іллю Петровича, Хоміцького В’ячеслава Володимировича, Цалая Дениса Сергійовича, Цепуха Юрія Васильовича.

Духівники звернулися до присутніх та попросили не уникати мобілізації, аби відстояти свою Батьківщину та розбудувати велику країну.

«Минув рік від часу страшної події – «іловайського котла». За цей час ми стали сильнішими, втім, війна досі триває. Втрата кращих синів України – це біль не лише конкретних сімей, це - горе цілої країни, це наш з вами біль – усіх українців. Його потрібно розділяти з тими, хто втратив своїх рідних на війні, аби їм було легше та щоб ми знали ціну свободи. Чоловіки й далі стоять на блокпостах, сидять в окопах та воюють на сході нашої держави, адже захищати свою рідну землю – це святий обов’язок кожного. Тому не потрібно уникати мобілізації, бо якщо всі сховаються, хто ж тоді стане супроти ворога – жінки, бабусі, діти?!», - звернувся до присутніх Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Представники волинської влади запевнили, що будуть добиватися того, аби відбулося чесне та прозоре розслідування іловайської трагедії й щоб винних у ній покарали.

ЧИТАТИ ЩЕ: ІЛОВАЙСЬКИЙ КОТЕЛ – ЧОРНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ, НА ЯКІЙ ВПИСАНА І ВОЛИНЬ

Нагадаємо, наприкінці серпня 2014 року в Іловайську на Донеччині в оточенні опинилися кілька тисяч українських військових як із частин ЗСУ, так і з добровольчих батальйонів. Зауважимо, що згідно зі звітом Генштабу, до середини серпня ситуація дозволяла сподіватися на «завершення антитерористичної операції до середини вересня». Українські військові увійшли в Іловайськ 18 серпня. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста, однак, після введення регулярних російських військ 23-24 серпня вже 28 серпня іловайське угрупування опинилося в оточенні. Оточеним під Іловайськом українським частинам 29 серпня запропонували умови виходу з кільця. Але всупереч досягнутим домовленостям в шести кілометрах південніше Іловайська колону зустріли шквальним вогнем.

Трагедія особливо зачепила Волинь, адже в операції брала участь 51-а механізована бригада, в якій служили волиняни, бійці спецроти «Світязь», а також чимало волинян у складі добровольчих батальйонів.

Після страшної трагедії подавали офіційну версію подій.

Про вихід з «іловайського котла» розповідали й волиняни, які самі пройшли це пекло та Богом були врятовані: Віктор Котик і Тарас Самчук («Цитрамон»).

Як виглядала трагедія показали й бійці через світлини: «Ми залишилися живими там, де загинули інші. Ми пам’ятаємо, і не можемо дозволити пустити це в непам'ять».

Після поминальної панахиди всі присутні пішли до фотостенду «Пам’яті Героям «Небесної сотні» та загиблим воїнам за єдність України, аби покласти квіти.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---