Волинська медицина не виживе без «благодійних внесків»

Відслідкувати використання всіх коштів, які лучани сплачують як «добровільні благодійні внески» на користь фондів за надання медичних послуг, - нереально, але без них галузь ризикує лишитися найнеобхіднішого. Активісти, які моніторять це питання, погоджуються з цією тезою, проте наголошують, що має бути запроваджений прозорий механізм роботи та контролю таких установ.

Про це йшлось під час прес-конференції на тему «Як подолати «благодійні внески» в медичних закладах Волині?» сьогодні, 27 серпня.

З так званими «добровільно-примусовими» благодійними внесками у медичній сфері стикався чи не кожен лучанин. За аналізи, обстеження та операції доводиться платити з власної кишені, попри те, що медицина в Україні – безкоштовна. На жаль, лише де-юре. Мешканці Луцька не тішать себе ілюзіями - відповідно до проведених опитувань, лише 7% респондентів заявили, що медицина на Волині та в Україні вцілому є безкоштовною. Згідно з даними результатів дослідження, платити хворим доводиться за здачу крові, рентген, УЗД, МРТ, операції, анестезію тощо. Фактично, немає жодної послуги, яку надавали б дійсно безкоштовно.Чи проживе медицина без «добровільно-примусової» благодійності

Як зазначив програмний директор Інституту аналітики та демократії Олексій Сердюков, активісти, які досліджували питання «благодійних внесків» на Волині, не намагаються припинити діяльність фондів, а лише хочуть зробити їхню роботу юридично врегульованою та прозорою. З його слів, близько 60% коштів, отриманих благодійними фондами, неможливо відслідкувати.Відтак, немає точної інформації про те, на що гроші витратили. Окрім того, українська практика моніторингу інших областей показує, що благодійні фонди не підпорядковані лікарням, а тому очільники лікувальних закладів змушені «вибивати» кошти. Експерт зауважив, що врегулювання роботи благодійних фондів при медичних закладах важливе не лише у розрізі контролю за використанням коштів, але й задля збільшення надходжень до них.


З цією тезою погоджується і регіональна координаторка проекту «Протидія поборам» Оксана Гичук. Відповідно до опитування, 86% лучан хотіли б знати, на що витрачають кошти з «благодійних» внесків. Також додає, що на Волині ситуація не є критичною, адже благодійні кошти є великою підтримкою для лікарень. Останні важко переживають дефіцит бюджету, особливо на фоні падіння курсу гривні.

«Медицина не може існувати без благодійних внесків. Але ми боремось за те, щоб вони були підзвітні, а робота фондів - юридично врегульована», - каже Оксана Гичук.Начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Микола Якимчук чітко дав зрозуміти – «добровільно-примусові» благодійні внески це - єдина можливість заповнити прогалину між вартістю медичної послуги чи препарату та між тим, скільки на неї передбачено у бюджеті.

«Простий приклад: у бюджеті вартість аналізу крові фінансується у розмірі 86 копійок, при реальній вартості у 5 гривень. Долар виріс у ціні, а фінансування залишилося на тому ж рівні. Причому, ціни на медикаменти суттєво збільшилися».Є і юридичні колізії, враховуючи які, часто не обійтися без допомоги благодійних фондів при лікарнях. Для прикладу, за бюджетні кошти не можна купувати медикаменти з незареєстрованими цінами. А постачальники не поспішають цього робити з причин нестабільного курсу гривні до іноземних валют. У такому випадку закуповлюють потрібні препарати та медикаменти благодійні фонди, після чого передають лікарні. Головний медик Луцька нарікає, що враховуючи вкрай низький рівень зарплат та соціальних гарантій, багато спеціалістів їдуть працювати за кордон. А тому лікарі старшого покоління скаржаться на те, що навіть їм немає у кого лікуватися. Адже у галузі – гострий дефіцит кадрів для вузьких медичних спеціальностей.

Страхова медицина – не панацея

Виходом із складної ситуації Микола Якимчук вважає запровадження переліку послуг, які надаються безкоштовно. А на інші встановити відповідний прейскурант. Відтак, кошти буде легше контролювати, а лучани знатимуть, що скільки коштує. Що стосується страхової медицини, то і її не вважають панацеєю. Адже у сусідній Польщі, яка запровадила таку систему, прийому у спеціаліста доводиться чекати по 3-5 місяців, а вартість лікування – вкрай велика.

З цим погоджується і Олексій Сердюков, який зауважує, що у світі немає ідеальної системи роботи медичної галузі. Але при тому, що страхова медицина не є панацеєю, будь-яка є кращою за нашу. Парламентарії стараються ініціювати реформи у цій сфері, проте задекларовані зміни поки так і залишаються на папері.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---