Ремонт будинку Пузини: фахівці - шоковані, мешканці - розчаровані. ФОТО

Будинок Пузини (Фальчевського), що знаходиться в старій частині Луцька, реставрували з грубими порушеннями на рівні звичайної житлової забудови, де вже з’явилися «живі» тріщини.

Про це стало відомо 20 лютого під час огляду будівлі та оприлюднення висновку експертів щодо реставрованого будинку Пузини в межах громадянської кампанії «Волинський щит».

Організатор «прес-штурму», голова громадської організації «Волинь» Ігор Левчук розповів, що реставрація будинку відбувалася з грубими порушеннями вимог законодавства, а «зусиллями» влади споруда багато років знаходилася в жахливому стані: штукатурка ламалася, приміщення все було гниле.

«Наприклад, державні будівельні норми, які повинні були передувати виготовленню документації на даний будинок, розроблялися не на рівні дбн, які стосуються реставрації, а на рівні будівництва якогось свинарника! Тобто, пам’ятка була прирівняна до житлової, рядової забудови, і тому всі вимоги до неї були дуже спрощені для того, аби швиденько зробити рестарацію і все. Ми втратили найстаріший будинок в Луцьку, тому що він втратив свою автентичність, історичну цінність. Це підтвердження не просто голослівне, це підтверджують фахівці загальноукраїнського рівня» − зауважив Ігор Левчук.




Крім того, він повідомив, що дослідник архітектури княжої доби, український археолог Юрій Лукомський провів огляд реставрації будинку Пузини та зробив висновок: «Візуальний огляд і знайомство з отриманою для ознайомлення проектною документацією дають підстави вважати, що ремонтні роботи, які виконуються на пам’ятці архітектури національного значення XVI століття - будинку Пузини - в охоронній зоні міста Луцька, що входить до переліку місць історичного значення, не відповідають вимогам ЗУ «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», державних будівельних норм, що стосуються реставрації, консервації та ремонтних робіт на пам’ятках культурної спадщини. Їх проведення при відсутності фахового нагляду призвело до пошкодження пам’ятки, об’єкту культурної спадщини особливої історичної, культурної цінності. Унаслідок їх було значно спотворено її автентичний вигляд, а внесені негативні зміни призвели до псування й знищення її елементів та втрати її архітектурної, наукової та історичної цінності».

Директор ДП «Волинські старожитності», археолог Олексій Златогорський заявив, що проблеми тут почалися ще у 2007 році, коли будувалася бутафорна стіна.

«Тоді багато діячів культури, науки говорили про те, що вже добираються до будинку Пузини і дійсно так було. Я, згадуючи цей 2007 рік, приймав участь в експедиції під час розкопок. Ми прийшли вже в той період, коли була викопана траншея під будівництво цієї стіни. При зачистці траншеї було виявлено, що стіна, яка дійсно існувала колись в оконному місці, повертала далі на північ. Тобто, вона обходила будинок Пузини і до нього не мала примикати. Після проведення археологічних досліджень в межах траншеї, а не дослідження оборонної стіни, стіну було добудовано і всі побачили «живі» тріщини у будинку» − зазначив директор ДП «Волинські старожитності», археолог Олексій Златогорський.






До того ж, Левчук розповів, що фірми, які здійснюють реставрацію, не мають фахових реставраторів, бо їх на Волині немає взагалі.
«Всі дії роблять бригади. Он, хлопці тільки що підходили… сидять в підвалі горілку п’ють, а потім лізуть реставрувати пам’ятки. Оце такий рівень реставрації» − переконаний організатор заходу.

Сім’я Тузових, яка проживає в одній із квартир будинку Пузини, розповідає, що будинок їм сподобався через «абалдєнний» район та хорошу житлову площу, але умови бажають знати кращого.

«Довгий час нам просто не давали зробити цей ремонт. Розмови за ремонт, який почали робити зсередини, уже йшли років шість чи сім. Мені незрозуміло тільки, як відноситися до архітекторів, які цей проект робили, адже проект розроблявся, наскільки мені відомо, у Києві» − зазначив Валентин Тузов.




Архітектори міста кажуть, що людина, яка приймає загальне рішення в процесі реставрації по таких об’єктах, повинна внутрішньо відчувати і переживати всією душею за той результат, якого повинна досягнути.




«Досягнути повинен елементарного – збереження об’єкта в первинному характері. Перед тим, як проводити фінансування таких об’єктів треба дуже добре й чітко давати оцінку загальних витрат будівництва, бо та сума яку люблять озвучувати (наприклад 300 тисяч), це не є та сума, яка може дозволити досконально провести процес реставрації. І тому виникають такі абсолютно безглузді рішення, як металочерепиця, бо це значно дешевше. Таким шляхом в нас відбувається те, свідками чого ми стаємо» − коментують будівничі міста.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---