Луцьк буденний: вулиця Крилова. ФОТО

Одна із затишних вулиць середмістя, яка «біжить» від вулиці Лесі Українки до вулиці Богдана Хмельницького, має не надто довгу, але цікаву історію

Вулиця порівняно не стара, її заклали у 1930-их роках на приватних землях нащадків двох родин – Добровольських та Гольдшмідтів. Забудову, що мала елітний характер, вела місцева інтелігенція.



Першою назвою, яку пропонували Гольдшміти, для вулиці була Відродження, проте магістрат у 1928 році затвердив назву Жеромського, на честь польського письменника-реаліста Стефана Жеромського. Вулиця Жеромського розташувалась у центрі кварталу, що в міжвоєнний час мав номер 16. У XIX столітті новий міський квартал мав забудовану лише зовнішню сторону вулиць. А вільна, не забудована, середина кварталу, належала двом групам власників: нащадкам землеміра Северина Добровольського і нащадкам вдови члена міської управи Мар'яна Гольдшмідта – Юлії Гольдшмідт. Саме на їхніх землях у міжвоєнний час виникло три вулички. На землях Добровольських – Затишна і Сєраковського, на землях спадкоємців Юлії Гольдшмідт – Жеромського.




Після приєднання Луцька до радянської України у 1939 році вулиця стала носити назву Ворошилова. Під час німецької окупації з 1941 до 1944 року носила ім’я Костянтина Острозького, з 1944 – знову Ворошилова. Сучасну назву на честь російського письменника Миколи Крилова вулиця отримала у 1957 році.

Поки що вулиця забудована житловими будинками також тут розташовані аптека, бар, кав’ярня, відділення банку та офіси. На жаль, доволі багато цікавих архітектурних споруд перебувають у занедбаному стані. Зокрема це стосується будівлі колишнього готелю «Луцьк». На місці одного з будинків міжвоєнного періоду звели сучасну багатоповерхівку.




Привертає увагу будинок, який побудував один з найбільш плідних луцьких архітекторів міжвоєнного часу Францішек Кокеш, засновник архітектурного бюро та автор понад двадцяти проектів будинків, шкіл та кінотеатрів. Це «жовтий будинок з левом», який колись належав Олександру Дуде.




Будинок Симона Гольдберга, зведений за проектом Казимира Школьницького, мав бути двоповерховим, але через рік йому добудували ще один поверх. Дім мав по три отвори на всіх поверхах головного фасаду, тобто фасад був симетричним. У його центрі виділено два балкони, один під другим, тільки на партері вхід до будинку був з одного боку. Він ніби мав врівноважуватися балконом на протилежному боці третього поверху. Але, мабуть, його так і не вмонтували – збереглися тільки металеві консолі. Вже у наш час влаштували ще один вхід. Нині у будинку розташовується Товариство польської культури на Волині імені Еви Фелінської.




Стіну одного з будинків впродовж багатьох років прикрашає масштабне графіті із зображенням панорами Старого Міста.




Польське минуле вулиці проступає бруківкою крізь асфальт та довоєнними елементами водопроводу.




Нині вулиця часто перетворюється у стоянку для автомобілів.











На стінах будівель вдалося виявити шість типів табличок із назвою вулиці та номером будинку.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---