Луцьк буденний: вулиця Гнідавська

Вулиця, історія якої налічує понад століття, з’єднувала Старе місто із Гнідавським передмістям.

Веде зі Старого міста у колишнє село Гнідаву, давнє передмістя Луцька, від чого і походить її назва. Продовжує вулицю Данила Галицького за мостом через Стир, а потім по греблі через заплаву Стиру і його відгалуження Стирця (в давнину – Жидовинки або Жидувки). Перетнувши вулицю Потебні та передавши їй функції магістралі, Гнідавська звичайною житловою вулицею доходить до вулиці Станіславського.

Виникла вздовж греблі, насипаної на початку 20-го століття власником села Гнідави генералом Свистуновим. Після цього та ліквідації міських ярмарків на Парадній площі, вони почали «блукати» околицями міста, доки їх не перенесли на Гнідаву. По греблі почали курсувати міські карети. Праворуч від початку греблі взимку влаштовували гірки для катання на санках і каток.

Після включення Гнідавського передмістя у 1910 році в межі Луцька на полях понад заплавами Стиру були розплановані нові вулиці. Дорога вздовж греблі почала обростати будинками та була продовжена до давньої Окружної (нині – вулиця Даньшина).

У 1960 році під час розпланування земель з річкою Жидувкою під забудову вулиця була продовжена ще далі до вулиці Станіславського. У післявоєнні роки вона була перейменована на честь Марцинкевича (генерал-майора, командира стрілецької дивізії, війська якої визволяли Волинь у роки Другої світової війни, героя Радянського Союзу). У 1991 році їй повернули історичну назву. Наразі на вулиці Гнідавській переважає індивідуальна житлова забудова.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---