Лучани діляться бідою: там гірше, ніж як впав метеорит. ФОТО.ВІДЕО

Близько двох з половиною сотень лучан кілька років поспіль шукають правди в усіх установах міста. У 2007 році люди мали отримати новенькі квартири у районі вулиці Зацепи, що на 40-ому кварталі у Луцьку та ще у 2005 році уклали контракти щодо цього із забудовником - ПП «Глорія-Буд-Плюс».

Наразі люди у відчаї, оскільки новобудову, яка була готова на 98%, за останні роки майже повністю розграбували мародери.

Про наболіле ділились мітингувальники під стінами прокуратури міста з кореспондентом «Волинських новин» 11 квітня.

За їх словами, будинок першої черги забудовники здали у терміни, такі дії «Глорія-Буд-Плюс» надихнули багатьох охочих на продаж житла, в якому вони мешкали, а в результаті більшість ошуканих вкладників роками «ютяться» у родичів або сусідів, влітку - на дачах. А один молодий чоловік вже п’ять років поспіль живе у гаражі, хоча планував мешкати у таких умовах лише три місяці.

Лучани розповідають, що будинок був майже готовий до здачі – встановили ліфти, зробили опалення, підвели потрібні комунікації. Також мешканці за свої кошти встановили пластикові вікна, однак заселитися їм так і не вдалось.
Їх дивує, що нині міська влада розводить руками і каже, що ні проекту будинку, ні документів на землю у них немає. Ошукані мало вірять словам чиновників, оскільки на момент укладання договору з ПП «Глорія-Буд-Плюс» більшість з них консультувалися саме у міській раді, чи надійний це забудовник та чи виконає всі зобов’язання.

«Як можна було побудувати такий великий комплекс, не виділивши землю?! Це абсурд», - обурюється вкладник «Глорія-Буд-Плюс».

«Справа у тому, що цей інвестор не виконав своїх зобов’язань, і немає складу злочину. Це ж шахрайство? – Шахрайство!», - вважає Ігор Медиченко.

«Щоб отримати дозвіл на будівництво, треба взяти проект і пройти державну експертизу та ще ряд інстанцій. Якщо ви, простий громадянин, захочете побудувати щось у центрі міста, вам в житті не дадуть дозвіл, а нам кажуть, що проекту на зведення нашого будинку немає. Чому не можуть знайти власників «Глорії»? Виходить, у нас вибіркове правосуддя», - наголошує власник квартири В’ячеслав Цапок.

Вкладники розповідають, що одна сім’я навіть встигла зробити у квартирі сучасний ремонт та замовити дизайнерські меблі, які згодом власники помешкань збирали по всіх поверхах будинку, оскільки мародери розтягнули частину із них повсюди.

«За крок до здачі новобудови будівництво припинилося, та з об’єкту було зняту охорону. Внаслідок чого зараз будинок – напіврозвалений, зловмисники викрали ліфти, радіатори опалення, проводку, повибивали та вивезли металоконструкції – навіть поруйнували частину несучих стін новобудови», - каже Цапок.

«Ми відсудили право власності, є виконавчі листи,однак другий рік вже не виконується рішення судді. Це жах, що зараз відбувається на місці будівництва – там гірше, ніж як впав Тунгузький метеорит», - обурюється співвласник недобудови Ігор Медиченко.

Люди повністю виплатили вартість квартир ще у 2005 році. Наразі частина з них мешкає в орендованих квартирах або у родичів.

Молода сім’я Кужелів, яка виховує трьох дітей, двоє з яких – школярі, аби отримати омріяну кватиру, взяла кредит в банку на 20 років. Щомісяця 8 років поспіль вони виплачують кредит у банку та тісняться, разом із сім’єю сестри в батьківському будинку, який є заставою у банку за кредит на кватиру.

Оскільки квартиру в новобудові банк відмовився брати у заставу, тепер сім’я не має гарантій, що у зв’язку з неплатоспроможністю, не опиниться з дітьми на вулиці.
«Ми з чоловіком зараз безробітні, а щомісяця до банку треба внести 500 доларів, цього місяця отримала попередження від банку за несплату по кредиту», - зі сльозами на очах розповідає Тетяна Кужель.

Пенсіонерка у віці Валентина Мудрик розповідає, що взимку живе у родичів, а влітку - на дачі. «Я, інвалід ІІ групи, думала, що буду вмирати, і продала свою квартиру, щоб роздати гроші дітям. Діти купили мені в цій новобудові однокімнатну квартиру, яку обіцяли здати восени, а вже минуло 6 років. Я і на квартирі жила, і в людей, і в родичів, а з травня по листопад – на дачі», - ділиться пенсіонерка.

Історії лучан, яких так безжально обікрали та змусили роками скитатися по кабінетах чиновників, все ж сподіваються, що їх боротьба увінчається успіхом.

Лучани сподіваються на допомогу прокурора міста Сергія Даніліна, оскільки інші установи або ігнорують їх вимоги, або перенаправляють з відділу у відділ.

Підготувала Оксана Прокопчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---