«Буржуйка» і каструля з кип’ятком – енергетичне майбутнє лучан?

Якщо найближчим часом не розпочати втілювати в життя у Луцьку програму енергозбереження, до 2025 року місто буде витрачати у три рази більше енергії, однак коштів для їх оплати не вистачить через стрімкий ріст вартості природного газу.

Про це 11 березня під час засідання дорадчого комітету з питань сталого енергетичного розвитку міста Луцьку повідомив координатор проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Руслан Тормосов.

Нерайдужні перспективи
«Якщо не почати заходи з енергозбереження, у 2025 році в місті будуть користуватися для обігріву помешкань «пічкою-буржуйкою». А способом з забезпечення гарячим водопостачанням стане каструля з кип’ятком, підігріта на газовій конфорці. Це вже є реальністю для ряду міст Азійських країн», - зазначає Тормосов.

«Вартість енергоресурсів набагато вища за платоспроможність, яку зможе витримати бюджет… В певний момент ми просто зможемо дійти до енергетичного колапсу», - каже заступник міського голови Василь Байцим.
Експерт Тормосов каже, що за прогнозами Світового банку та компанії «Екологічні системи» ціна на природній газ, який Україна купує в Росії, збільшиться у 3-3,5 рази. Про те, що такі розрахунки правдиві, свідчить той факт, що за песимістичним прогнозом Світового банку, складеним кілька років тому, ціна на газ для України мала сягати у 2011 1800 гривень за одну тисячу метрів кубічних. Нині ця ціна вже становить більше двох тисяч.

Витрати міського бюджету на одного жителя Луцька через п’ятнадцять років зростуть в три рази. Тормосов зазначає, що, аби зберегти платоспроможність міста, необхідно проводити енергозберігаючі заходи, як роблять це більшість країн Європи.

Однак, загалом по Україні в 2010 році на такі потреби з державного бюджету було виділено 500 мільйонів гривень, що становить 0,1 відсотка від необхідної суми. При таких темпах фінансування виконати енергозберігаючі завдання вдасться до третього тисячоліття, - констатує аналітик.

Що думають люди

Представники Інституту місцевого розвитку, які працювали над проектом «Реформа міського теплозабезпечення в Україні», що стосувався і Луцька, провели в місті в січні 2010 року опитування щодо якості теплозабезпечення. Його учасниками стали 422 домогосподарства та представники 104 квартир, що проживають в різних будинках і є членами об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Виявилося, що майже 60% респондентів задоволенні якістю теплозабезпечення та постачання гарячої води. За словами Тормосова це є високим показником, адже у Львові лише 30% населення подобається якість комунпослуг.
Згідно з дослідженням, більшість скаржаться те, що температура в помешканнях нижча, ніж їм би хотілося під час опалювального сезону. Також 81,3% респондентів вважають тарифи на комунальні послуги завищеними.
Найефективнішими методами, на думку опитаних лучан, в теплозбереженні є заклеювання вікон, заміна склопакетів і дверей, а також утеплення балкону. Для втілення заходів зі збереження енергії 30% респондентів готові надавати власні кошти, а 50% не готові відповісти на це питання.
«Це свідчить про те, що органам влади варто більше уваги приділяти інформаційній компанії, аби роз’яснювати необхідність введення енергозбереження», - каже Тормосов.

Що пропонують експерти?

За словами фінансового аналітика Інституту місцевого розвитку Романа Жердицького в рамках проекту для Луцька розроблено Муніципальний енергетичний план. Він має діяти з 2011 по 2025 роки.
Перший етап, що розрахований на 2011-2012 роки, покликаний популяризувати створення ОСББ, пропагувати енергозбереження і створити умови для системи фінансування енергетичних демонстраційних об’єктів. Тобто для термомодернізації одного будинку ОСББ і двох будинків бюджетної сфери. Цей етап за підрахунками Жердицького обійдеться у 10,5 мільйонів гривень. Економічний ефект сягає двох мільйонів гривень.
Протягом 2013-2015 років плануються змінив виробничій, транспортній сфері, а також постачанні енергоносіїв. Окрім цього створення револьверного фонду (ймовірно на основі КП «Фонд сприяння модернізації житла»), модернізації 25 ОСББ без залучення бюджетних коштів та 19 бюджетних будинків з частковим залученням. Для цього необхідно 220 мільйонів, економічний ефект сягатиме 64 мільйони гривень.

Третій етап з 2016 до 2025 коштуватиме близько двох мільярдів гривень і матиме економічний ефект в 1,1 мільярд гривень. Зокрема, планується заміна 30% теплових мереж та термомодернізація 20% житлового фонду.
«Завдяки цим заходам вдасться на 39,9% відсотків зменшити споживання енергії. Нехай вас не лякають ці цифри, адже термін реалізації проекту великий і крім того ми врахували рівень інфляції. Варто також зауважити, що економічний ефект від кожного з заходів буде накопичуватися і не зникати», - зазначив Жердицький.
Як зауважив радник міського голови Петро Гоцалюк рівень економії можливо збільшити, якщо врахувати можливість використання альтернативних видів палива торфу та деревини.
Представлена програма після доопрацювання буде внесена як проект на сесію Луцької міської ради. Тоді ж за словами Василя Байцима міська влада спільно з депутатами буде вирішувати звідки взяти гроші для енергозбереження. Заступник каже, що перспективи є, адже Волинь, будучи сусідньою з Європейським Союзом областю може сподіватися на фінансову допомогу співдружності.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---