Ми це бачили: автоквест по-Луцьки

Перша реакція перехожих, на цих людей, які з ліхтариком оглядають ледь не кожен сантиметр дороги чи сусіднього паркану, – подив. Нерідко у них цікавляться, чи, бува, вони нічого не загубили і що тут взагалі шукають. Репортери Інформаційного агентства Волинські Новини вирішили не мислити стереотипами і на власному досвіді переконатися, що це – автоквест по-Луцьки.

Знайшовши ще двох однодумців і автомобіль, готуємо реквізит на першу гру сезону, під назвою «На базарі мізків не купиш». Отже, рецепт весело проведеної ночі досить простий: автівка, 3-4 однодумця, смартфони з доступом до мережі, ліхтарі та мапа міста. Знаючи, що граємо ми вперше, автор сценарію квесту Андрій радить нам взяти з собою гравця зі стажем. Руслан Алієв, який став п’ятим учасником нашої команди, грає за команду «Angry Beavers» (з англ., - «Злюки-бобри») вже далеко не один рік. На жаль йому та на щастя нам, на гру він не зібрав екіпаж, а тому долучився до нашої команди.

Вся гра відбувається на базі сайту http://lutsk.quest.ua/. Завдання та підказки відображаються в режимі реального часу, сюди ж, у спеціальну форму, слід вводити правильні відповіді і коди, знайдені на локаціях. Але, про все по черзі.

Як і в кожній серйозній справі, початку квесту передує інструктаж, який у цьому випадку має форму брифінгу. Організатори пояснюють тонкощі конкретної гри та дають останні настанови перед стартом.Лунає команда: «По машинах!» і квестери займають свої позиції перед початком гри.Останні секунди перед стартом, і на екрані з’являється перше завдання.

Організатори хочуть познайомитись з гравцями: для цього слід зробити групове селфі всіх учасників команди та написати про себе декілька слів. На все про все у вас 5 хвилин.

Ось такими побачив форум lutsk.quest.ua команду «п’Єноти» у перші хвилини гри.Закінчивши «знайомство» в системі, з’являється другий рівень, в якому пояснюють, що перший код ми знайдемо поруч з місцем дислокації. І поки найбільш спритні кидаються з ліхтариками до найближчих стовпів, дорожніх знаків та парканів, то найкмітливіші помічають автівку організаторів, з якої доноситься пісня «Юра, прощай», а фари блимає у дивному порядку.

«Це ж знак SOS «морзянкою» б’ють!», - здогадується наш драйвер. Проте, так ні з чим це не пов’язавши, шукаємо код далі. Але тут приходить підказка, що код – на бусі. Обстеживши автівку з ліхтариками зі всіх боків, хтось здогадується, що знак SOS та ім’я з пісні утворюють назву вулиці Сосюри. Вирушаємо туди, а дорогою отримуємо підказку про те, що код знайдемо поблизу біл-борду. Помітивши, що наш драйвер Олександр потихеньку додає обертів, Руслан застерігає, що швидкість руху тут ще нікого не рятувала: «Їдь спокійно, не перевищуй. В цьому ділі швидкість їзди – далеко не головне».

Отож, «знявши» код, вводимо його в систему, та отримуємо наступне завдання «на логіку». Назва вулиці, на якій ми маємо знайти наступний код, пов’язана з морською рибою. Заповітні букви, як слідує з підказки, заховані на біл-борді навпроти будинку №9. Не відразу здогадуємось, що це вулиця Конякіна, проте прибувши на місце, таки знаходимо код та «знімаємо» його.

Не менш цікавим виявився і наступний рівень. Видати завдання нам має агент (звідси і назва – «агентський»). Але де ж його шукати? В завданні організатори пишуть: «А де ж агент? А він - тут як тут!». Хтось з команди припускає, що організатори мали на увазі гіпермаркет «Там-Там». Мчимо туди, і на парковці знаходимо вже знайомий бус, де нам видають завдання – зробити з учасників команди живий імпровізований «автомобіль», проїхатись ним по парковці та «пробити» пропуск. Сказати про те, що випадкових спостерігачів це здивувало, – не сказати нічого. Охоронець навіть жартома припустив, що «в одному з медзакладів Луцька – «день відкритих дверей».Як би там не було, виконавши завдання, отримуємо реквізит – конверт, який поки просять не відкривати.

Завдання на логіку далось легко. Потрібно було відгадати своєрідний ребус: на екрані старенької Nokiaбуло число 3,1415, а у назві бренду, буква «а» виправлена на «о». Швидко здогадуємось, що це Пінокіо, система приймає відповідь.

В завданні, яке ми отримали наступним, назву вулиці нам мав підказати реквізит (проте, відкривати сам конверт нам заборонили). Через декілька хвилин роздумів доходимо думки, що мається на увазі вулиця, якось пов’язана з поштою. А чому б не Поштова, яка знаходиться поблизу Ковельської? Мчимо туди, і біля вказаного будинку дійсно знаходимо код.

Тільки тоді нам дозволяють відкрити конверт, де ми знаходимо дивну схему з малюнком по центру.Склавши згідно з нею аркуш паперу, отримуємо щось, на кшталт невеличкої скрині, на дні якої зображення марки з вовком. Ще до першої підказки комусь з команди вдалось докумекати, що загадана вулиця – Марко Вовчок. Проте, де шукати сам код, досі не зрозуміло, адже вулиця простягається на чимало будинків вглибину району ДПЗ.

В першій підказці організатори натякають, що зображення не просте, а з секретом. Згодом, в другій, радять «погріти» зображення вогнем. Після недовгого контакту із запальничкою, на зображенні проявляється цифра 9 – там ми і знайшли код.***

В той вечір нас чекало ще близько 10 різних завдань та загадок. Впевнено тримаючись на третьому місці в загальному заліку, «обірвались» ми після затяжного пошуку останнього коду на перехресті вулиць Гнідавської і Даньшина. Зрештою, до фінішу «п’Єноти», які в ту ніч грали свій перший квест, дістались четвертими, програвши лише 7 хвилин тим, хто виборов «бронзу». Проте, зі слів організаторів, такий старт, як для новачків, є більш ніж хорошим.

Отож, як показав експеримент, новеньким боятись нічого. Навіть під час першої гри можна не пасти задніх, маючи хороший зір, певну кількість сірої речовини в голові та вміння нею користуватись. Тому, якщо не боїтесь трішки забруднитись та хочете весело провести ніч уікенду без алкоголю та шумних місць – велика луцька квестерська сім’я чекає вас з нетерпінням!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---