«Законодавство за нами плететься на ветхій підводі», – об’єднані громади Волині

Наприкінці 2015 року на Волині вже є 5 повноцінних об’єднаних громад, які пройшли всі процедури. Ще 5 – готуються до об’єднання. Кожна з них – по-своєму унікальна: є багаті громади, є бідні, є громади, в яких об’єдналися між собою села, є – де об’єдналися села і міста, а є – де об’єдналися міста з селами.

В кожній з громад – чимало питань щодо впровадження децентралізації і її практичного втілення. І хоч у кабінетах, де пишуться закони, все виглядає начебто легко й просто, та на ділі – громади мають реалізувати цілу низку норм, виконати чимало умов.

Одна з найголовніших проблем – фінанси. Адже 2015 бюджетний рік спливає. Та досі парламент не прийняв ані податкового, ані бюджетного кодексів, немає норм, які врегульовуватимуть обіцяні прямі міжбюджетні стосунки об’єднаних громад і Києва.

«Якщо влада не покаже, що об’єднання дає результат, то далі об’єднання не піде»

Так, днями фахівці волинського Офісу Реформ відвідали дві об’єднані громади – Голобську і Велицьку. Під час зустрічі вони пояснювали новообраним головам норми законодавства і радили, як їм почати свою роботу, аби зрештою почала втілюватися в життя децентралізація.

До об’єднання в Голобській селищній раді було 6 населених пунктів, а після об’єднання їх стало 19. Населення об’єднаної громади з 5343 мешканців уже налічує 7 979 жителів.

Голова Голобської селищної ради Сергій Гарбарук розповідає: процес об’єднання, як і очікували – нелегкий.

«Ми щось подібне і очікували. Будь-які зміни в суспільстві, в господарстві сприймаються тривожно: люди з недовірою йшли до об’єднання. Ми їх зуміли переконати. Бо далі так бути не могло, що сільради мали в рік тільки на 4 місяці зарплату. Ми схопилися за це об’єднання з надією, що це дасть поштовх для розвитку цієї громади», - каже він.Однак, додає Сергій Гарбарук: сьогодні громади опинилися в ситуації, коли вони вже об’єдналися, а законодавство ще не прийняте.

Нагадаємо, в об’єднаних громадах міжбюджетні відносини з Києвом мали бути за зразком міжбюджетних відносин міст обласного значення і держбюджету. А наповнюватися місцеві бюджети мали за рахунок - 60% ПДФО, 5% акцизного збору, податку на нерухомість та інших додаткових джерел. Але наприкінці року громади не можуть формувати бюджети, оскільки не прийняті закони, які регулюють міжбюджетні відносини між державним бюджетом та громадами, не прийнятий державний бюджет.

«Законодавство за нами плететься на дряхлій підводі. Це прикро, бо ми дивимося в очі людям і нам треба давати відповіді на ті запитання, які нам надсилають. На багато з них не можемо дати відповідь тому, що немає законодавства. Обіцяно багато, до прикладу 5% акцизу. У нас є одна АЗС і виданий дозвіл на будівництво ще однієї. Це були б реальні гроші. Задекларовано багато – подивимося як це буде виконуватися», - каже Сергій Гарбарук.

Зрештою, така ситуація тепер відлякує інші ради: вони вже не поспішають об’єднуватися.«Якщо влада не покаже відчутний приклад, не 2 ямки залатати, а колосальний розвиток, якщо не покаже, що об’єднання дає результат, розвивається інфраструктура, покращується рівень життя людей, то далі об’єднання не піде. Я спілкуюся з іншими головами сільрад, вони вже кажуть, що почекають рік, побачать як ми заживемо», - каже Голобський селищний голова.

Кадровий голод і бюджети без бюджетів

Одна з найбільших проблем об’єднаних громад – відсутність кваліфікованих кадрів. Особливо, коли йдеться про написання проектів та залучення інвестицій. Для невеликих населених пунктів проекти – китайська грамота. А без них вони не отримають відчутної підтримки. Адже Міністр економіки та розвитку Геннадій Зубко заявив, що на 2016 рік для 159 об’єднаних громад України передбачили 1,2 мільярда гривень. Але ці кошти отримають громади лише під проекти розвитку, а не як звичайну фінансову допомогу.

Отож, в кожній громаді мріють знайти молоду, креативну людину, яка б займалися написанням проектів. У громадах готові платити немалі зарплати таким фахівцям, адже ці люди якраз можуть притягнути чималі інвестиції. Та з цим у звичайних поліських селах – велика проблема.

Так, в Голобах уже є плани: вже готують заявку на облаштування ЦНАПу в адміністративному центрі громади, потрібно відремонтувати дороги, покращити якість роботи комунального підприємства, яке займається благоустроєм.

А з 1 січня анонсовано, що освітня субвенція прийде на місця – в громади. На кожного учня має надійти певна сума коштів. А вже громади мають вирішувати, як розпоряджатися цими грошима: чи витрачати на утримання малокомплектних шкіл, чи задуматися над оптимізацією і організацією доїзду до школи. Нині в раді думають над складом виконкому і кількістю потрібних бухгалтерів, які б займалися усіма цими питаннями. Також тут готові «брати все, що можна» із земельних ресурсів, як-от оренда землі.Наприкінці року, коли ще не прийнятий державний бюджет, податковий кодекс, не сформована структура виконкому, гостро постає питання, за якими законами і за які кошти житимуть ради об’єднаних громад? Так, планується, що до прийняття бюджету, об’єднані громади житимуть за 1/12 спільних бюджетів об’єднаних сільрад, але закон, який це регламентує, хоч і прийнятий, та ще не вступив у дію.

А в громадах б’ються над вирішенням простих питань. До прикладу, сільські голови сіл, які приєдналися до адмінцентру, склали свої повноваження і нині є виконувачами обов’язків старост. Але що з ними робити далі? Платити зарплату? Яку? Коли мають пройти вибори старост? І таких організаційних питань ще чимало.

Зрештою, саме сьогодні в Києві відбувається зустріч голів об’єднаних громад з представниками Міністерств. Саме там вони готуються поставити ці питання. А ще щодня чекають від парламенту прийняття необхідних законів.

Було 4 малих бідних сільради, матимемо одну велику і бідну

Інша громада, яку вдалося відвідати в рамках поїздки, – Велицька. Після об’єднання, її територія охоплює 20 тисяч кілометрів квадратних. Населення тут майже 4 тисячі мешканців.

Новообраний сільський голова Віктор Ковальчук донедавна віддавав перевагу вчительській праці. Так, він 12 років працював директором школи і має 20 років вчительського стажу.

Але вирішив спробувати себе в ролі очільника об’єднаної громади. Всі центри, які їм пропонували, – були далеко, тож в селян було побоювання, що до цих окраїн в адмінцентрах руки не дійдуть.

До складу об’єднаної громади увійшли Велицька, Сільцівська, Підрізька і Мельницька сільради. Є на цій території села, де мешкає всього по 100 людей, а дороги до цих сіл – нікудишні.Віктор Ковальчук зазначає: є над чим задуматися, адже потужних підприємств, АЗС на території громади немає.

«Ми порахували, що на власні потреби апарату, на енергоносії і зарплату нам вистачить грошей. Фактично, ми й напередодні об’єднання говорили, що нам втрачати нічого: мали 4 маленькі бідні сільради, а тепер матимемо 1 велику бідну, якщо не буде змін», - каже він.

Виживати громада планує за рахунок ПДФО, адже на території – 9 шкіл, 3 будинки культури, 4 клуби, амбулаторії, є працівники, які оформлені офіційно в сільськогосподарських товариствах, є фермерські господарства, підприємці. До слова, останні пообіцяли, що легалізують свою діяльність, якщо досі цього не зробили.

Крім того, в громади вимальовуються інші перспективи. Так, приміром, на території є колишні колгоспні ліси, які донедавна орендувало підприємство СЛАТ ТУР. Нині тривають суди, де є надія, що ліси віддадуть у відання громади. Крім того, в селі Мельниця є розвіданий піщаний кар’єр з піском хорошої якості. Але проблема – дороги, а точніше, їх відсутність.

Так само в цій громаді не вистачає кваліфікованих фахівців. Так, приміром, місцеві бухгалтери не готові брати на себе відповідальність і стати головним бухгалтером. Адже з січня доведеться мати справу з освітньою субвенцією, а досі такими коштами звичайна сільська рада не розпоряджалася. Так само й тут потрібні люди, які займатимуться написанням проектів, аби гроші не оминули небагату громаду.Зрештою, в обох громадах подібні проблеми: як сформувати новий виконком, коли будуть призначені вибори старост, де знайти грамотних працівників, як розпочати бюджетний рік. Однак усі погоджуються: руху назад – немає, і вони будуть намагатися працювати далі в умовах, які їм окреслило нинішнє законодавство.

Нагадаємо, згідно з проектом 2016 та 2017 роки – це перехідний період, під час якого має формуватися законодавча база для майбутньої децентралізації. Один із кроків – зміни до Конституції, в яких мають бути визначені терміни позачергових місцевих виборів. Але, водночас, децентралізація потребуватиме прийняття кількох сотень законів і підзаконних актів. Частину з них уже об’єднані громади чекали ще декілька тижнів тому.

Від автора:

Коли ми поверталися до Луцька, дорогою з Велицької громади підібрали юнака, який, як з’ясувалося, працює у місцевому ФАПі. Щоправда, працює там він всього другий місяць. По обіді він пішки йшов від Велицька до Голоб на зупинку. А це – безлюдна дорога, довжиною в декілька кілометрів. І подумалося: навряд чи цей юнак надовго затримається на роботі, до якої треба пішки долати таку відстань. Тож, окрім проблеми пошуку кадрів, об’єднаним громадам доведеться вирішувати й те, як втримати цих знайдених фахівців.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---