Як ДКП «Луцьктепло» опинилося на межі банкрутства. Частина 2

ДКП «Луцьктепло» продовжує боротися за виживання. Ситуація, в якій опинилося підприємство, – вкрай критична. Кредиторська заборгованість ДКП «Луцьктепло» становить 140 мільйонів гривень, дебіторська – приблизно 60 мільйонів (з яких 45 мільйонів - заборгованість населення).

А ось місцеві чиновники пояснюють: кредиторська заборгованість є результатом того, що впродовж багатьох років не здійснювалося вчасне та в повному обсязі відшкодування різниці в тарифах... Зі слів першого заступника Луцького міського голови Тараса Яковлева, зараз єдиним шляхом для підприємства є реалізація проекту реконструкції системи теплопостачання, що дозволятиме зменшити собівартість виробленої теплової енергії.

У лютому 2016-го стало відомо, що борги підприємства за розподіл газу перед ПАТ «Волиньгаз» за січень становлять 22 мільйони гривень. ПАТ «Волиньгаз», відповідно, обмежило газопостачання на підприємство. Згодом стало відомо, що котельні підприємства почали опломбовувати.

29 лютого з директором підприємства Юрієм Паращієм міська рада розірвала контракт, на основі його заяви, і нині обов’язки тимчасового керівника покладені на заступника директора Валентину Малютіну. До слова, до призначення на посаду в комунальному підприємстві вона була начальником відділу фінансового контролю та аудиту Луцької міської ради.

Та проблеми на ДКП «Луцьктепло» розпочалися не сьогодні і не вчора. І навіть не рік тому. Як свідчать дані аудиту, проведеного на підприємстві восени 2013 року, до погіршення стану на підприємстві призвела низка сумнівних господарських операцій та виплат.

ЧИТАТИ ДЕТАЛЬНІШЕ: ЯК З «ЛУЦЬКТЕПЛА» ВИКАЧУВАЛИ ГРОШІ І ДОВОДИЛИ ЙОГО ДО БАНКРУТСТВА. ЧАСТИНА 1

Отже, підрядники, які мають мізерні кошти в статутному фонді, виконували роботи на сотні тисяч гривень. А бухгалтерські документи за низкою таких сумнівних угод, були не оформлені належним чином. Натомість аудиторам не дозволили здійснити виїзну перевірку на об’єктах із залученням незалежних експертів.

Та це ще не все. Копійка до копійки і непродуктивні витрати (так назвали аудитори операції, вказані нижче) складаються у значні суми.

Телевізори, супутникове ТВ, навігатори і шафи

У червні 2011 року 18 тисяч гривень отримав підприємець Якимчук Павло Петрович за дизайн стендів. Що це за стенди, де вони зараз і чому немає відповідних актів – невідомо. Ані договору, ані акту виконаних робіт немає й щодо монтажу турнікету. За це «Луцьктепло» заплатило ПрАТ «Інком» 14,134 тисячі гривень.

45 тисяч гривень двома платежами отримало ТОВ «Асгільдія» у листопаді 2011 року за консалтингові послуги. 30 тисяч гривень у 2012 році були по бухгалтерії проведені, як отримані послуги, а ось підтверджень про послуги на 15 тисяч гривень, аудитори не знайшли.

Ще «Луцьктепло» 2 листопада 2011 року придбало 3 телевізори за 13,194 тисячі гривень. На документах було помічено «один директору, другий – на конференц-зал, третій – на камери». А 29 листопада – комплект супутникового телебачення за 3,995 тисячі гривень.

Один із автомобілів підприємства (помітка на документі «Леганза», очевидно свідчить про авто DAEWOO Leganza, яке є на підприємстві) тонували і встановили на ньому ксенонові фари загальною вартістю 4,75 тисячі гривень. А ще за кошти підприємства були придбані радар-детектор (2,807 тисячі гривень) та навігатор (4,008 тисячі).

Щодо навігаторів у звіті аудиторів є ще один цікавий документ. «До документів вересня 2013 року прикладено записку від виконувача обов’язків начальника АГС Скорубського Р.А. на ім’я заступника директора Казачек Т.В. (колишній заступник директора підприємства Тетяна Казачек – ред.), в якій він просить з нього як підзвітної особи передати на автослужбу підприємства два автомобільних навігатори і два автомобільних реєстратора, які перебувають в користуванні Котовича С.А. і Василевського А.У. (заступник директора ДКП «Луцьктепло», екс-депутат Луцької міської ради – ред.). На вказаній доповідній записці Казачек Т.В. зробила запис: «Передати на авто службу та повернути в користування зазначених посадових осіб для потреб всього автогосподарства до 05.03.2013р.»

Тобто, власністю підприємства – навігаторами й реєстраторами - користувалися винятково посадові особи.

Далі – ще цікавіше. 150 тисяч гривень «Луцьктепло» заплатило ТОВ «Айс Вок» за розробку техніко-економічного обґрунтування та бізнес-плану.

Документи, які підтверджують отримання послуг, знайшлися лише на 45 тисяч гривень. Тобто, 105 тисяч гривень комунальне підприємство заплатило, як передоплату за «послуги, які не були надані».

Ще один контрагент – підприємець Олійник Роман Васильович, який одночасно є директором ПП «Форест-Україна» (про це підприємство йшлося в попередній частині матеріалу). Згаданий підприємець, згідно з документами, поставив «Луцьктеплу» декілька десятків шаф. Всього з 20 лютого 2013 року по 18 липня 2013 року оплатили 163 шафи, загальною вартістю 129,245 тисячі гривень. Але документи, надані для перевірок (накладні, рахунки, договір), насторожують: в накладних на поставку шаф не вказано, яке призначення шафи – книжна (офісна) чи для одягу, не вказано кольорів шаф. У договорі не вказано кількості, номенклатури і асортименту поставки, відсутня інформація щодо місця передачі шаф і про витрати, пов’язані з їх доставкою.

А з документів, що стосуються обліку основних засобів і малоцінних необоротних матеріальних активів, неможливо зрозуміти, де ці шафи стоять і хто ними користується. Тому на підставі отриманих документів в аудиторів виникли сумніви щодо реальності отримання шаф підприємством. Подібна ситуація і з меблями від інших постачальників.

Де щебінь?

Ще низка покупок, здійснених ДКП «Луцьктепло», стосувалася придбання щебеню та піску. Згаданий вже підприємець Олійник у травні-червні 2013 року поставив по 100 тонн піску та щебеню на загальну суму 24,5 тисячі гривень. Жодних договорів, товаро-транспортних накладних, які б пролили світло на те, звідки і куди доставляється вантаж, аудитори не побачили.

Так само немає договору і на поставку 60 тонн базальтового щебеню вартістю 14, 2 тисячі гривень від підприємця Старостюка Анатолія Миколайовича.

Також невідомо, звідки і куди возилися сотні тонн щебеню від ПФ «Ривиніс» та ПФ «Техніка».

До слова, у 2012 році (до згаданих поставок) на підприємстві була проведена інвентаризація. Один із актів не був підписаний членами інвентаризаційної комісії. Цей акт стосується інвентарного опису по ремонтно-будівельній службі. У вказаному інвентарному описі рахується 115 найменувань будівельних матеріалів і сировини на суму 310,787 тисячі гривень, серед яких на підприємстві рахуються значні залишки щебеню та піску:

- за №2 списку рахується 147 тонн асфальтобетону вартістю 134, 933 тисячі гривень;

- №113 списку - щебінь 0*40 133,8 тонни вартістю 15, 922 тисячі гривень;

- №114 списку - щебінь 20*40 368,122 тонни вартістю 42, 958 тисячі гривень;

- №115 списку - щебінь 5*20 242,1 тонни вартістю 29, 310 тисячі гривень.

Відсутній підпис голови комісії – заступника головного інженера Володимира Біньковського і ще 5-ти членів комісії.

«Чому зі всіх актів, тільки цей не був підписаний членами інвентаризаційної комісії? Можливо, це пов’язано з небажанням брати відповідальність за цінності, яких вже нема?», - припускають аудитори.

Система інвентаризації на підприємстві також випадково чи ні, «кульгає». З частини документів незрозуміло, про які саме матеріальні засоби йдеться, не вказані їхні вихідні дані, на деяких актах відсутні інвентарні номери. Приміром, актом від 19.04.2012 року №ВЭ-0000267 було введено в експлуатацію вентиляційну систему тренажерного залу (виявляється і таке на ДКП «Луцьктепло» є), вартістю 12,1 тисячі гривень, інвентарний номер відсутній. Така ж ситуація з 3-місним диваном і 2-ма кріслами. Де вони стоять – невідомо.

Чималій кількості офісної техніки не присвоїли інвентарних номерів. За основними засобами не встановлювалася ліквідаційна вартість. А списання низки матеріалів проводилися таким чином, що встановити, на який саме «об’єкт ДКП «Луцьктепло» їх було використано, не є можливим.

Автопарк для потенційного банкрута

Окремої уваги варті витрати ДКП «Луцьктепла» на пальне. Згідно з аналізом, використання пального на адмінуправління у 2013 році збільшилося вдвічі, порівняно з 2011 роком. У той же час пальне безпосередньо на виробничі потреби і в 2011 році, і в 2013 роках використовувалося майже в однакових обсягах.

Аудитори припускають, що збільшення використання пального на підприємстві відбулося задля використання пального на орендовані підприємством автомобілі.

За станом на 01.10.2013р. ДКП «Луцьктепло» орендувало наступні автомобілі:

SKODA SUPERB, 2011 року випуску, закріплений за директором Киричуком О.О. Власник автомобіля ТЗОВ фірма «Бріс» ЛТД (автомобіль). Відповідно до договору від 01 січня 2012 року, «Луцьктепло» його орендувало за 3 650 гривень на місяць;

BMW X5, 2007 року випуску, закріплений за директором Киричуком О.О. Власник автомобіля – той же Киричук Олександр Олексійович. Орендну плату встановлено у розмірі 800 гривень на місяць;

MITSUBISHI LANCER, 2008 року випуску. Власник автомобіля Казачек Ольга Сергіївна. Автомобіль закріплений за заступником директора з фінансово-економічних питань Казачек Т.В. Орендну плату встановлено у розмірі 1 гривня на місяць;

RENAULT TRAFIC, 2005 року випуску. Власник автомобіля Котович Сергій Адамович. Автомобіль був закріплений за заступником директора Котовичем С.А. За його оренду власникові сплачувалося 1 гривню щомісяця.

SKODA OCTAVIA, 2009 року випуску. Власник автомобіля Василевський Артур Улдисович. Автомобіль закріплений за заступником директора з безпеки (зі стратегії) Василевським А.У. Йому також підприємство платило 1-гривневу оренду.

DAEWOO LANOS, 2007 року випуску. Власник автомобіля ТзОВ фірма «Бріс» ЛТД. Орендну плату встановлено у розмірі 1200 гривень на місяць;

CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску. Власник автомобіля - ТЗОВ фірма «Бріс» ЛТД. Відповідно до договору, орендну плату встановлено у розмірі 1200 гривень на місяць.

Крім того, у періоді, що перевірявся (2011-2013 роки), в оренді були й інші автомобілі, які за станом на 01 жовтня 2013 року не використовуються:

CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску. Власник автомобіля ТЗОВ фірма «Бріс» ЛТД. Відповідно до договору, орендну плату встановлено у розмірі 900 гривень на місяць.

ВАЗ 21093, 2006 року випуску. Власник автомобіля ТЗОВ фірма «Бріс» ЛТД. Відповідно до договору, орендну плату встановлено у розмірі 1050 гривень на місяць.

FIAT GRANDE PUNTO, 2007 року випуску. Власник автомобіля Кардаш Іван Петрович, відповідно до договору, орендну плату встановлено в розмірі 500 гривень на місяць;

ВАЗ 21093, 2004 року випуску. Власник автомобіля СП «Західна нафтова група».Відповідно до договору, орендну плату встановлено у розмірі 200 гривень на місяць.

Окремої уваги заслуговують поїздки директора Олександра Киричука, за яким було закріплено 2 автівки. Згідно з інформацією про службові відрядження керівника, за період з липня 2011 року по липень 2013 року загальна відстань, яку повинні були проїхати два автомобіля SKODA SUPERB та BMW X5, становить близько 93 000 кілометрів. Проте, згідно наданих документів, за цей період, загальна відстань, яку проїхали цих два автомобілі, становить близько 188 000 кілометрів. Різниця - 95 000 кілометрів. А загальна кількість списаного та витраченого бензину - 11 305 літрів на суму 124,355 тисячі гривень.

«Проведений аналіз кількості використаного бензину та кількості відряджень інших місяців свідчить про зловживання у питанні списання бензину та в можливій заміні наказів про відрядження керівного складу підприємства, зокрема дат поїздок та місць призначень», - роблять висновок експерти.

Більш того, аудитори порахували: якщо вірити всім документам щодо витраченого пального на автомобілі керівника, то виходить, що директор «Луцьктепла» 59,5% робочого часу провів у автомобільних поїздках.

А залишки пального фізично перевищують місткість баків автомобілів. Так, на залишки пального, що рахувались за автомобілем BMW X5, були: у липні 2012 року 310 літрів, у вересні того ж року - 146 літрів, у жовтні 2012-го - 187 літрів, у лютому 2013-го - 107 літрів, у березні – 164 літра, а у травні 2013 року - 217 літрів.

Залишки пального, що рахувались за автомобілем Sкoda Superb, за станом на 01 жовтня 2012 року були 147 літрів.

Також залишки бензину, які фактично перевищують фізичні розміри паливного баку, згідно з даними інвентаризації, здійсненої наприкінці 2012 року, рахувалися за такими автомобілями: ВАЗ 2107, який є власністю підприємства (221 літр), SKODA SUPERB- власність ТОВ «Бріс» ЛТД ( 106 літрів), SKODA OCTAVIA, яку підприємство орендувало в заступника директора Артура Василевського (195 літрів) та MITSUBISHI LANCER – власник Казачек О.С (282 літра).

З приводу орендованих автівок, можна подати ще одне. ТзОВ «Бріс» ЛТД, яке є власником більшості таких автомобілів, – одна з компаній групи «Континіум», яка надала в оренду і автомобіль, яким їздить Луцький міський голова Микола Романюк.

До слова, за кошти ДКП «Луцьктепло», як свідчать фінансові документи, купувалися й запчастини до автомобілів. На одній з накладних про купівлю двох амортизаторів є позначка «БМW X5». Більш того, в аудиторів виникли підозри, що ці запчастини були придбані за завищеною ціною.

За завищеними цінами купувалися й будматеріали, вікна у різних постачальників, що, свого часу, й вказала Держфінінспекція.

«Підприємство знаходиться на шляху до банкрутства»

Після перевірки діяльності підприємства, аудитори помітили ще одне: на ДКП спостерігався ріст кредиторської заборгованості в порівнянні з дебіторською заборгованістю. Особливо за 9 місяців 2013 року він прискорився, і за станом на 01 жовтня 2013 року кредиторська заборгованість майже на 100 мільйонів гривень перевищувала дебіторську заборгованість.

«Підприємство в кожному з досліджуваних періодів отримувало збитки. В кожному з досліджуваних періодів підприємство мало від’ємний показник рентабельності. Тенденція до погіршення фінансового стану підприємства особливо спостерігається за підсумками роботи останнього періоду, що досліджувався – за 9 місяців 2013 року. За 9 місяців 2013 року було отримано 45,872 мільйона гривень збитків, найбільше за останні 3 роки.

Сума накопичених підприємством з початку його діяльності збитків склала 71, 742 мільйона гривень. Сума накопичених збитків перевищує статутний капітал підприємства на 22, 697 мільйона гривень. Із 71, 742 мільйона гривень накопичених збитків 45, 872 мільйона (або 63,9%) було отримано за 9 місяців 2013 року.

Підприємство працює збитково. Накопичені на підприємстві збитки не дають йому змогу розрахуватись з кредиторами. Підприємство знаходиться на шляху до банкрутства. Виявлені перевіркою факти свідчать про допущені порушення в питаннях ефективного використання матеріальних ресурсів та інших активів. Перевірка засвідчила і відсутність на підприємстві ефективної системи внутрішнього контролю», - йдеться у висновку аудиторів.

Та в Луцькій міській раді цих тривожних дзвінків уперто не помічали. Нагадаємо, копію аудиторського звіту отримала й міськрада. Та Луцький міський голова Микола Романюк у 2015 році ці тенденції заперечував: «Не можна допустити до приватизації ДКП «Луцьктепло». Пригадуємо невтішний випадок, коли котельня на вулиці Карбишева «уплила» з власності територіальної громади. Щодо банкрутства, то я не готовий «підписуватися» під вашими словами. Проблеми дійсно є, і ці питання потребують негайного вирішення».Злочин і кара

Отож, в аудиторському звіті чорним по білому написано, що фінансовий стан підприємства стрімко погіршився у 2013 році. А у травні 2014 року відбулися збори працівників ДКП «Луцьктепло», на яких був присутній і Луцький міський голова.

Тоді працівники збунтували через те, що у «Луцьктепло» діють тіньові оборудки з грошима, на працівників тиснуть й залякують, людей звільняють з роботи й беруть на посади родичів. Тоді мер пообіцяв звільнити заступника директора Тетяну Казачек, й таки звільнив. Втім, невдовзі поновив її на посаді.

З-поміж вимог працівників, тоді ж було й звільнення директора Олександра Киричука, та ще кількох начальників. Також у зверненні працівників було прохання повідомити, які кошти ДКП «Луцьктепло» перераховує по договору компанії, яка володіє котельнею на вулиці Карбишева. До слова, ще у 2014 році, переконували працівники, НКРЕКП цей договір визнала корупційним. Та ці вимоги міська влада не задовольнила.

У грудні того ж року працівники ініціювали другі збори, але директор вирішив утекти від працівників. По тому, люди прийшли з протестом на сесійне засідання Луцької міської ради. Колектив вимагав кадрових рішень. Тоді домовилися про зустріч трудового колективу з градоначальником. Зрештою, за декілька днів ці збори таки відбулися.

31 грудня 2014 року Олександра Киричука таки звільнили із посади директора ДКП «Луцьктепло», на підставі його заяви.

Згодом Олександр Киричук подав заяву до Луцького міськрайонного суду про поновлення його на посаді директора комунального підприємства та стягнення близько 33 000 гривень середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Суд запам’ятався гучними заявами та пікетуванням приміщення суду. Зокрема, під час судового розгляду стало відомо, що Олександр Киричук, виявляється, сам писав заяву на звільнення, а згодом і відкликав її. Під час наступного судового засідання Олександр Киричук несподівано відкликав свій позов.

Згідно з результатами перевірки Держфінінспекції, проведеної в 2014 році Олександра Киричука притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 164-2 КУпАП (приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності). Про результати ревізій фінансово-господарської діяльності поінформували Луцьку міську раду. Матеріали проведеної у 2014 році ревізії передали до УБОЗ УМВС України у Волинській області. Окрім цього, про результати зазначеної ревізії поінформовано прокуратуру Волинської області, УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, Луцький МВ УМВС України у Волинській області та УСБУ у Волинській області.

За результатами розгляду матеріалів Луцьким МВ УМВС України у Волинській області та УБОЗ УМВС України у Волинській області порушено кримінальні провадження від 1 серпня 2014 року № 12014030010001951 та від 3 липня 2014 року № 12014030000000286 відповідно за ознаками, передбаченими частиною 1 статті 367 та частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення чи розтрата чужого майна у великих розмірах, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні).

В прес-службі ГУ Нацполіції області повідомили, що матеріали цих проваджень уже були направлені до суду: «По епізодах, які були доведені, досудове розслідування закінчене, і з обвинувальним актом направлене для розгляду по суті. А за окремими епізодами процесуальний керівник прийняв рішення щодо виділення в окреме провадження і доручив розслідування слідчим підрозділам ДФС у Волинській області». А у прокуратурі про результати згаданих проваджень пообіцяли поінформувати згодом.

***

Після Олександра Киричука керівником комунального підприємства став Юрій Паращій. Та протримався він на цій посаді менше двох років. За станом на березень 2016 року на ДКП «Луцьктепло» - черговий тимчасовий керівник. Але підприємство так і не вибралося з боргової ями.

Натомість йому періодично погрожують відключити газопостачання та електроенергію. Чого варте ціле літо в домівках лучан без гарячої води, напередодні опалювального сезону на підприємстві констатували: лише 20% тепломереж готові до зими. А вже у лютому в Луцьку розпочали опломбовувати котельні й відмикати газ та електрику за борги. Незважаючи на всі результати перевірок, в міській раді повторюють стару мантру про те, що головна причина скрутного стану підприємства – борги лучан за надані послуги.

Юлія Малєєва

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---