Волинський бізнес і влада готові співпрацювати в тандемі: варіанти

Неефективне податкове законодавство, бюрократія, корупція, несприятливий інвестиційний клімат – цілий букет проблем, з якими стикаються волинські підприємці. Як і чим можна їх вирішити обговорювали під час спільної зустрічі представників обласної влади та, власне, бізнесу.

Перший масштабний форум на тему «Волинь: бізнес, відповідальність, взаємодія. Роль влади на регіональному та місцевому рівнях у розвитку підприємництва», який відбувся 24 грудня, зібрав представників підприємств усіх галузей. Декілька десятків підприємців, які представляли великий, малий і середній бізнес, мали можливість озвучити проблеми, які вони щодня мусять вирішувати в своїй роботі.

Завдання влади: почути проблему і допомогти вирішити

Так, голова обласної ради Ігор Палиця пояснив: влада має підтримувати бізнес, адже це – запорука розвитку регіону. Відтак, форум організували, аби не просто почути проблеми підприємців, а знайти шляхи їх вирішення, аби відновити довіру бізнесу до влади.

«У мене єдине прохання: сьогодні я хотів би, щоб це був діалог, щоб ви розказали про свої проблеми, ваш біль, яке ви маєте бачення в залученні інвестицій. Якщо ви щось зробили, то розкажіть, яка вам потрібна допомога від влади, щоб ви розвивалися. Наша спільна зацікавленість в кількості робочих місць, в податках, які мають бути лояльним, а не драконівськими. Ми повинні вам допомогти, а ви - прозоро працювати, щоб насичувати наш край податками, які, своєю чергою, залишаться тут, аби ми могли далі використовувати ці гроші на благо регіону. Нам треба всім спільно працювати, щоб ви ставали багатші, а хабарі не виганяли бізнес туди, де нібито комфортніше», - завернувся до присутніх голова облради.Він наголосив: цей форум організували насамперед для того, аби підприємці могли окреслити мапу проблем, запропонувати шляхи їх вирішення а влада продумала конкретні кроки. Так, запевнив ігор Палиця, влада найбільш зацікавлена в тому, щоб бізнес в краї розвивався, і тому готова забезпечити всіляку підтримку. Якщо треба – місцева влада лобіюватиме прийняття необхідних законів і постанов у Києві. Але головне - співпраця між владою і бізнесом.Як залучити інвестора і втримати бізнес

До слова, модератором заходу був не представник обласної ради чи адміністрації, а представник бізнесового кола – генеральний директор СП ООО «Модерн-Експо» Петро Пилипюк.

Так, він зазначив: основна допомога, якої потребує бізнес, - аби влада не заважала. Утім це у більшості стосується великих підприємств. А ось реальні проблеми - у середньому і малому бізнесі.

«Малий і середній бізнес - на грані виживання і їм треба допомагати. Мають бути прозорі правила гри. Не може бути так, що бізнес платить податки, а хтось створює проблему і сам же пропонує за гроші її вирішити», - акцентував він на проблемі корупції.Причому, каже він, «ставки» зросли. Бо у неформальних розмовах підприємці скаржаться на підвищення «такси» до прикладу на митниці: раніше вона була 300 гривень, а зараз - 250 доларів. Це призвело до того, що багато підприємців пішли з Волині. Не покращує бізнесовий клімат і постійна зміна законів і жорсткий податковий кодекс. Це, своєю чергою, зумовлює виведення бізнесу в «тінь».

Але основне питання розвитку регіонів – залучення інвестицій. У підприємців є власне бачення цього процесу.

«Не впирається все в податки, якщо є з чого заплатити. Сьогодні низька купівельна спроможність громадян. А зарплати виростуть тоді, коли буде конкуренція на ринку праці, коли людина матиме право вибору, коли буде декілька компаній, які конкуруватимуть між собою за працівників. Нам потрібні інвестори. Сюди прийде інвестор, коли йому буде комфортно. Ми маємо розвивати бренд «Волинь - це територія закону, де закон один для всіх, це регіон, де чекають інвесторів, це регіон де допомагають малому і середньому бізнесу», і ми прийдемо до бренду «Волинь - економічний лідер України. І це реально», - вважає Петро Пилипюк.На його думку, сьогодні варто задуматися над агентствами розвитку регіону, де будуть хороші зарплати фахівцям. До прикладу, чимало волинських виробників виготовляють продукцію, достойну експорту. Але потрапити на міжнародні виставки і відкрити для себе європейський ринок представникам середнього і малого бізнесу не всім під силу. Адже навіть замитнити єдиний стенд потребує багато часу, зусиль і коштів.

Також, каже Петро Пилипюк, можна говорити про створення технопарку на Волині, але мають бути створені відповідні умови, сьогодні ж землі для цього проекту немає, інфраструктури – теж, немає зони пріоритетного розвитку. І це стосується всіх галузей.

Чому будівельники не поспішають будувати бюджетні об’єкти

За темпами розвитку будівельна галузь Волині посідає в Україні перше місце. Але й це не означає, що тут немає проблем, пояснив інший спікер форуму – голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха.

До прикладу. цього року через бюрократичну тяганину і затримку у прийнятті рішень, до вересня будівельники не могли освоїти жодної державної програми: лише у серпні Кабмін затвердив список і у вересні підписалися договори. Отож компанії, які виграли конкурс, отримали всього лиш 4 місяці на освоєння коштів.Також з його слів, паперова тяганина відлякує багато компаній від участі в тендерах на об’єкти, які фінансуються з бюджету. Виконроби щомісяця по тижню витрачають на захист документів в управлінні капітального будівництва. Зрештою це все одно призводить до численних перевірок усіма можливими інстанціями.

Віктор Чорнуха повідомив, що волинські будівельники підготували текст звернення до Кабінету Міністрів і попросили підтримки в облраді й адміністрації. Зокрема, вони просять збільшити розмір зарплати, яку вказують компанії у кошторисах. Оскільки згідно з ДБН вона становить 3400 гривень, але сьогодні, переконує він, жоден будівельник за зарплату менш як 5 тисяч гривень, працювати не погодиться. Коли будівельники захищаються в управлінні капітального будівництва, виникають проблеми: працівникам платять по 6 тисяч гривень, а з бюджету дають по 3400 гривень. Як наслідок – збитки для компаній.У 2011 році з цього приводу будівельники уже зверталися, і отримали відповідь: зарплату в кошторисах з 2300 гривень збільшили до 3400 гривень.Крім того, законодавство забороняє компаніям, які працюють з бюджетними коштами, видавати відрядних в сумі більше, як 30 гривень на добу. Натоміть працівникам «Луцьксантехмонтаж», які виконували роботи на Донеччині, компанія платила відрядні в сумі 200 гривень на день. Адже, каже Віктор Чорнуха, довелося працювати в надзвичайних умовах. Не раз над головами пролітали снаряди. У результаті компанія зекономила 800 тисяч гривень на роботах, але з виплатою відрядних нанесла собі збитки на 2 мільйони.

Його колега – очільник ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат» Руслан Вайман додав: сьогодні є велика проблема із забезпеченням житлом бійців АТО. Тому він закликав будівельників долучитися до їх ініціативи. Нагадаємо, ЛДБК зобов’язується передати 10 квартир учасникам АТО - ветеранам Афганістану та родинам загиблих воїнам.Голова облради Ігор Палиця на цю інформацію подякував очільнику ЛДБК і розповів, як на Волині можна вирішити проблему забезпеченням житлом військових. Так, він запропонував учасникам бойових дій, які отримують земельні ділянки об’єднатися і надати ці об’єднані ділянки в оренду бід забудову. Будівельники зі свого боку нададуть уже готове житло бійцям АТО. А обласна влада, може долучитися до цього проекту, передбачивши кошти на будівництво доріг, мереж.

Як вийти на міжнародний ринок аграрному сектору і добитися держпідтримки

Голова СТзОВ «Романів» Віталій Заремба попросив після прийняття державного бюджету зібрати аграрників на окрему нараду для «розбору польотів». Особливо він нарікав на малу підтримку урядом аграрного бізнесу.А інший учасник форуму – представник сільгосппідприємства Андрій Гончар запропонував скликати міжнародну конференцію, на яку запросити експортерів, щоб вони розповіли, як волинським виробникам вийти на міжнародний ринок, які є вимоги і стандарти до продукції, документів, технології.До слова, голова облради Ігор Палиця, запропонував ще один варіант розвитку аграрного сектору на Волині. Так, він нагадав, що згідно із законодавством учасники АТО можуть отримати по 2 гектари землі під сільгоспвиробництво. Вони можуть так само здавати землю в оренду сільгосппідприємствам і отримувати за це дивіденди, або ж самим об’єднуватися в кооперативи. Також він запропонував підготувати пропозиції, як захистити свого товаровиробника на ринку.Окрім того, голова асоціації фермерів Камінь-Каширського району Вероніка Романович запропонувала створити обласну програму підтримки сільгосппідприємств спільно з аграріями. На що отримала відповідь від голови ОДА Володимира Гунчика, що в області усі 9 аграрних програм об’єднали в одну Програму розвитку АПК Волині до 2020 року. У січні відбудеться її громадське обговорення та розгляд на депутатських комісіях.

А голова облради Ігор Палиця додав: витрати з бюджету для фінансування програм, мають зрештою мати віддачу у вигляді нових робочих місць, податків.

Крім того, голова СВК «Дружба» Турійського району Петро Камельчук нарікав на те, що реєстраційна служба зволікає з реєстрацією говорів.

«Є так звана реєстраційна служба в області. Але до них не доступишся. Нещодавно у Турійському районі я привіз договори, вони полежали з місяць і я назад їх забрав незареєстрованими. Щодо інших, то, кажуть реєстратори, у них штату не вистачає. А це ж надходження в бюджет. Які колосальні гроші ми платимо за реєстрацію лише одного договору!», - нарікає фермер.Ігор Палиця запропонував зробити облік угод, які лежать на реєстрації, і не зареєстровані, аби побачити корінь проблеми. Він додав, що подібна ситуація була в Одеській області і її вдалося врегулювати.

«В Одесі була ситуація, коли біля реєстраційної служби були створені приватні контори, які штучно створювали черги. Це робилося для того, щоб люди йшли не у реєстраційні служби, а до них. З цим всім ми там закінчили. Не знаю, чи існує таке на Волині. Можливо, не вистачає робочого ресурсу, чи часу, чи це штучно. З цим необхідно розібратися», - зазначив голова облради.

***

Зрештою, учасники форуму погодилися: такі зустрічі треба проводити частіше, аби оперативно вирішувати нагальні проблеми. А ще, варто зробити їх галузевими. Однак, уже найближчим часом варто очікувати результатів форуму, адже конкретні проблеми потребують конкретних рішень.

Нагадаємо, під час форуму також ішлося про діяльність підприємців, які торгують на ринках. Зокрема, глова облради Ігор Палиця зазначив, що покращити умови роботи дрібних підприємців допоможе створення комунальних підприємств, як опікувалися б міськими ринками.

Окрім цього, під чав форуму вирішували житлове питання для бійців АТО. Найкращим варіантом вирішення питаннязабезпечення бійців помешканням визнали здачу їм готового житла, а не ділянок без комунікацій, як це часто наразі трапляється. Ігор Палиця запропонував у якнайстисліші терміни, за 1,5 місяця розробити пропозиції і вже з готовими пропозиціями прийти в обласну раду і адміністрацію.

Також створення комунальних підприємств, як опікувалися б міськими ринками, на думку голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, допоможе покращити умови роботи дрібних підприємців та дасть додаткові можливості для розвитку Луцька в цілому.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---