Волинська громада рік чекає виборів

Днями Центральна виборча комісія оголосила проведення виборів у 41 новоствореній об’єднаній територіальній громаді на території всієї України. П’ять з них – на Волині. Але, насправді, до виборів в області готові вісім територіальних громад. Але три з них так і не можуть завершити процес об’єднання. Причому, одна громада рішення ЦВК чекає більше року.

Йдеться про Оваднівську об’єднану територіальну громаду, яка вперше подала документи ще у 2015 році, разом з Устилузькою та Зимненською ОТГ того ж таки Володимир-Волинського. Рік тому причиною, чому в Оваднівській громаді не оголошують вибори, називали неврегульованість законодавства, адже громада має об’єднати сільські ради двох районів.

Нам пропонували відмовитися

Як пояснив Оваднівський сільський голова Сергій Панасевич, ініціативу приєднати село іншого району висунула Гайківська сільська рада Турійського району, і їм не відмовили.

«Ініціативу Гайківської громади підтримав голова Гайківської сільської ради. Він сам приїхав, запропонував – ми й не відмовили. Якщо по карті дивитися, то виглядає, що Овадно якраз розташоване в центрі, і всі села, які мають увійти в ОТГ - навколо. Раніше Оваднівська сільська рада була райцентром і частина Турійського району приєднувалася до Оваднівського району. Нам казали відмовитися від об’єднання з селом іншого району, але тоді процедуру треба знову починати з нуля, і пройде тих же 6 місяців», - пояснює він.

Власне, Оваднівська громада – не єдина, яка хоче об’єднати села з різних районів. Так, до Городищенської ОТГ Луцького району мають увійти Михлинівська та Угриніська сільради Горохівського району.

Як визначалися області, райони й сільради

Є й складніші випадки, розповідає регіональний консультант із правових питань Офісу реформ у Волинському РВ АМУ Валентин Малиновський. Наприклад, каже він, на Волині є село, яке хоче не тільки увійти в ОТГ іншого району, а й вийти зі своєї сільради. Але чинне законодавство забороняє роз’єднувати сільські ради. І мотивація у селян проста: до свого райцентру 40 кілометрів, а до сусіднього - лише 15.

«Принцип формування районів в Радянському Союзі був дуже простий: рахувалася кількість членів КПРС і кількість виборців. Райони робили так, щоб на однакову кількість виборців була однакова кількість членів партії. А області взагалі створювали штучно: Херсонську - через помилку Левітана, який по радіо заявив, що Червона Армія звільнила Херсонську і Миколаївську області, хоча Херсонської області не було. І за тиждень дали команду створити цю область, бо Левітан не може помилятися.

Щодо західної України, то там інша історія. Щоб розділити Велику Волинь, штучно створили Тернопільську область, в якій змішали греко-католиків з православними. А ось сільські ради формували під колгоспи. Фактично, наш адміністративно-територіальний устрій створений в 1959 році, а остаточно він набув нинішнього вигляду у 1965 році. Реформа адміністративно-територіального устрою назріла вже давно», - розповідає він.

Перешкод нема, але виборів не призначають

Свого часу в об’єднаних територіальних громадах, які об’єднали сільради різних районів, ЦВК не оголошувала вибори, мотивуючи це неврегульованістю законодавства. Та, насправді, каже керівник регіонального офісу з децентралізації та розвитку облдержадміністрації Анатолій Пархом’юк, ЦВК уже давно отримала роз’яснення Мінрегіонбуду про те, що насправді жодних законодавчих перешкод об’єднувати села різних районів в одну громаду немає.

Цього разу ЦВК не призначила вибори у Оваднівській громаді, посилаючись на нестачу коштів. Це при тому, що Кабмін нещодавно виділив 10 мільйонів гривень на вибори в ОТГ. Так, з майже 200 громад, на які ЦВК отримала документи, лише в 41 оголошені вибори. З восьми волинських громад вибори мають бути лише в п’яти.

«З одного боку, ми наче мали б бути задоволені, але з іншого - ми абсолютно незадоволені. Щодо Оваднівської громади, то ще в 2015 році, там люди об’єдналися, вони рік чекали, ЦВК їх дурила. Уже Кабмін, Мінрегіон дали тлумачення, що ніяких змін до закону не треба, вони ніби погодилися. Але в п’ятницю приходить постанова, що в п’яти громадах оголосили вибори, а в Оваднівській, Павлівській та Дубівській – ні, бо не вистачає грошей. Але з правової сторони, вони зобов’язані прийняти рішення, оголосити вибори, а далі піднімати питання про виділення грошей. Таку напівпозицію, чи напіврішення інакше як саботажем, гальмуванням, реформи назвати не можна», - пояснює він.

До слова, Волині на фоні інших областей ще й «пощастило»: є такі області, які подали 10 громад, а вибори оголосили лише в одній. Анатолій Пархом’юк додає: "Волинь намагатиметься «дотиснути» ЦВК чи то через Кабмін, чи то через парламент".

Обіцяного фінансового благополуччя доводиться довго чекати

Власне, нагальна потреба у виборах для цих громад полягає в тому, що якщо найближчим часом тут громадяни не здійснять волевиявлення, то в 2017 бюджетний рік їм не увійти. І будуть ці громади об’єднані, але з сільськими бюджетами.

Наприклад, до тієї ж Оваднівської сільради входять села Верба, Овадне, Сусваль (колишнє Жовтневе) і Маркелівка. Всього – 2560 мешканців. Після приєднання територія громади має об’єднати Гайківську, Красноставську, Галинівську і Білинську сільради. Загалом ОТГ охопить 18 сіл, де мешкають 5600 волинян.

Насправді будь-яка добровільність має товаришувати зі здоровим глуздом. Адже, як свого часу пояснювали члени Конституційної комісії, об’єднання громад – це жорстка математика. Тож, розповідає Оваднівський сільський голова Сергій Панасевич, перед тим як ініціювати об’єднання, спеціалісти порахували, чи виграє щось громада чи ні, якщо її бюджет формуватиметься за іншим принципом.

Зауважимо, об’єднані територіальні громади матимуть прямі стосунки з державним бюджетом. Крім того, ОТГ мають право на фінансову підтримку з державного бюджету у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури. Щодо останнього, то цьогоріч волинські ОТГ отримали 26,5 мільйона: найбільше Устилузька ОТГ (8,8), а найменше - Смолигівська (2 мільйони на 2 об’єднані сільради).

Бюджети ОТГ формуватимуться за рахунок 60% ПДФО, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, 100% податку на майно (транспорт, земля, нерухомість).

«Я прийшов сільським головою з бізнесу і ми одразу прорахували: якщо об’єднаємося, навіть без Гайківської сільради, то, якщо звести наші річні бюджети, до них додається ще 2-2,5 мільйона гривень, крім дотацій і субвенцій. Я не думаю, що додаткові 2,5 мільйона на 4 громади – це мало. За ці гроші уже можна було б щось зробити. Ми подали документи разом з Устилугом, Зимним. Вони об’єдналися, а ми вже ось рік як чекаємо», - розповідає він.

Але в Оваднівській громаді не впадають у відчай. Кажуть, якщо не мати надії, то навіщо взагалі займатися цією справою.

«Ми зібрали збори в кожному селі і розказали. Нас люди підтримали. Вагомий поштовх дало районне керівництво, яке нам підказувало, робили розрахунки. Тож ми мали з чим йти до людей. Люди побачили, що свої гроші самі ділити, а що чекати, що хтось дасть – то велика різниця», - пояснює він.

***

Насамкінець варто додати: для того, аби волинські громади увійшли в 2017 рік з новими міжбюджетними відносинами, там мають оголосити й провести вибори у якнайкоротший термін. Інакше може повторитися доля Шацької та Люблинецької громад. Нагадаємо, вони провели вибори у 2016 році (Шацька, приміром, - у березні), але нові бюджети ці громади отримають лише у 2017-му.

Щоправда, зауважують експерти, Мінфін міг би піти на поступки цим громадам. Але для того, аби виокремити для них кошти з уже ухваленого держбюджету, довелося б посеред року рахувати. Насправді це технічно можливо, але такі розрахунки набагато складніші, порівняно з розрахунками, зробленими на стадії формування держбюджету.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---