Військові чиновники загубили документи бійця-інваліда з Волині
Житель Затурець Локачинського району Андрій Медвідь, отримавши важке поранення ще у червні 2015 року, не одержує ніяких грошових виплат. Чоловік навіть пенсію по інвалідності оформити не може.
А все через бардак у військовій частині, де проходив службу, – там згубили його документи, - пише Вісник+К.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ ЧЕКАЄ РІК
Коли у серпні 2014 року в хату Андрія Медведя принесли повістку, він не став ховатися, не поїхав на роботу в Польщу. Вчинив, як справжній чоловік – пішов захищати свою державу. Дата його мобілізації – 28 серпня. Нагадаю, якщо хтось призабув: тоді українські військові зазнали шалених втрат у Іловайському котлі, матері солдатів виходили на акції протесту і вимагали повернути їхніх дітей. Іти у військо у такі дні могли тільки справді сильні чоловіки й патріоти. Андрія мобілізували у 24-у механізовану бригаду.
Він скупо розповідає про той час, мовляв, нічого такого особливого не зробив, служив, як усі. Молитви мами берегли його від куль.
СОЛДАТСЬКЕ ЩАСТЯ ВІДВЕРНУЛОСЯ 11 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ
– На той час 5-й батальйон 24-ї бригади, у якому я служив, перевели у 54-у, яка тільки сформувалася, – розказує боєць. – Ми тоді стояли біля Кримського, це Луганська область. 11 червня 2015 року нас крепко обстріляли. Добре, що могли заховатися за мішки з піском, хоч живі осталися. Міна попала прямо під ті мішки. Трьох тоді поранило.
Найдужче постраждав Андрій Медвідь. Отримав осколкове поранення таза, нога була буквально розтрощена. Як свідчить медична довідка, протягом двох днів переніс дві операції у Сєверодонецьку. Потім чоловіка перевели в Харківський госпіталь, доліковувався у Львові. Додому виписали у двадцятих числах вересня на милицях. Тобто у госпіталях провів більше як три місяці.
– За цей час мені ніхто ніяких грошей не платив, – розповів Андрій. – Я не знаю, чому так. Моїх хлопців уже рік як демобілізували, а я наказу про звільнення досі не маю. Хоча статус учасника бойових дій дали, пізніше другу групу інвалідності призначили, де написано, що я не годний до військової служби. А не звільняють. Кажуть, що у частині профукали мій військовий, а без нього не можуть видати наказ про звільнення та інші документи. Але ж його повинні поновити. Невже так складно?
ПЕНСІЮ СОЛДАТУ ВИБИВАЄ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА
В результаті такого безладу у військовій частині солдат, який у найважчий час став на захист країни, залишився без засобів для прожиття. Допомагають, звичайно, односельчани. Та й живе він разом з мамою і сестрою, які підтримують. Але ж так не повинно бути! Він своєю кров’ю, втратою здоров’я заслужив виплати від держави.
Відновлювати справедливість узялися в сільській раді. Тут розуміють, що хлопцеві на милицях добиватись оформлення документів важко. Але такого «безпрєдєлу» не очікували.
– В червні цього року Андрієві дали групу інвалідності, у нього 80% втрати працездатності, тому має право на отримання пенсії, одноразової грошової допомоги по пораненню. Почали збирати документи, – сільський голова Володимир Патійчук показує на солідну стопку паперів. – Все є, крім тих, які мали б надати у бригаді. Наш районний військкомат ще на початку липня робив у частину запит, аби там у терміновому порядку для оформлення пенсії видали низку документів: наказ із виключення зі списків, довідку про участь в АТО, грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, військовий квиток з відміткою про звільнення з лав Збройних сил. Без цих паперів неможливо оформити пенсію. Вони їх не прислали. Наші волонтери їздили в Бахмут, я сам стільки разів телефонував – бачать мій номер і вже навіть трубку не беруть! У які тільки двері не стукав – ніхто нічого зробити не може. От є таке представництво Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. Вони ще 1 вересня надіслали пакет документів Андрія у штаб Сухопутних військ. Відповіді немає. Як може в армії такий бардак бути? П’ятий місяць чоловік без пенсії, на що він має жити? Невже не може з військкомату людина поїхати у відрядження і забрати документи? Хлопець же на милицях і не має можливості у таку далеку дорогу їхати!
Сільський голова наробив «шуму». Про справу Андрія знають уже і в облдержадміністрації, і в обласному комісаріаті.
– У нас вона на особливому контролі, – зазначив військовий комісар області Роман Кулик. – Ми повторно надіслали запит у частину для отримання необхідного комплекту документів. Сьогодні із цього питання співпрацюємо з відділом соціального забезпечення фінансової служби командування Сухопутних військ Збройних сил України.
Роман Кулик запевнив, що Андрій Медвідь отримає всі належні йому грошові виплати. Навіть якщо цього треба буде добиватися через суд.
– Чому не ви займаєтеся збором документів, а сільський голова? – запитую.
– Тому що немає наказу йому про звільнення, і він числиться у частині. Якби був такий наказ, то ми би і військовий квиток поновили, і документи необхідні оформили.
Сподіваємося, що після розголосу справа Андрія Медведя зрушить з мертвої точки. Ми в свою чергу зобов’язуємося направити відповідні запити про бездіяльність військових чиновників у Міністерство оборони й Адміністрацію Президента.
Наталка СЛЮСАР,
Фото автора
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
А все через бардак у військовій частині, де проходив службу, – там згубили його документи, - пише Вісник+К.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ ЧЕКАЄ РІК
Коли у серпні 2014 року в хату Андрія Медведя принесли повістку, він не став ховатися, не поїхав на роботу в Польщу. Вчинив, як справжній чоловік – пішов захищати свою державу. Дата його мобілізації – 28 серпня. Нагадаю, якщо хтось призабув: тоді українські військові зазнали шалених втрат у Іловайському котлі, матері солдатів виходили на акції протесту і вимагали повернути їхніх дітей. Іти у військо у такі дні могли тільки справді сильні чоловіки й патріоти. Андрія мобілізували у 24-у механізовану бригаду.
Він скупо розповідає про той час, мовляв, нічого такого особливого не зробив, служив, як усі. Молитви мами берегли його від куль.
СОЛДАТСЬКЕ ЩАСТЯ ВІДВЕРНУЛОСЯ 11 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ
– На той час 5-й батальйон 24-ї бригади, у якому я служив, перевели у 54-у, яка тільки сформувалася, – розказує боєць. – Ми тоді стояли біля Кримського, це Луганська область. 11 червня 2015 року нас крепко обстріляли. Добре, що могли заховатися за мішки з піском, хоч живі осталися. Міна попала прямо під ті мішки. Трьох тоді поранило.
Найдужче постраждав Андрій Медвідь. Отримав осколкове поранення таза, нога була буквально розтрощена. Як свідчить медична довідка, протягом двох днів переніс дві операції у Сєверодонецьку. Потім чоловіка перевели в Харківський госпіталь, доліковувався у Львові. Додому виписали у двадцятих числах вересня на милицях. Тобто у госпіталях провів більше як три місяці.
– За цей час мені ніхто ніяких грошей не платив, – розповів Андрій. – Я не знаю, чому так. Моїх хлопців уже рік як демобілізували, а я наказу про звільнення досі не маю. Хоча статус учасника бойових дій дали, пізніше другу групу інвалідності призначили, де написано, що я не годний до військової служби. А не звільняють. Кажуть, що у частині профукали мій військовий, а без нього не можуть видати наказ про звільнення та інші документи. Але ж його повинні поновити. Невже так складно?
ПЕНСІЮ СОЛДАТУ ВИБИВАЄ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА
В результаті такого безладу у військовій частині солдат, який у найважчий час став на захист країни, залишився без засобів для прожиття. Допомагають, звичайно, односельчани. Та й живе він разом з мамою і сестрою, які підтримують. Але ж так не повинно бути! Він своєю кров’ю, втратою здоров’я заслужив виплати від держави.
Відновлювати справедливість узялися в сільській раді. Тут розуміють, що хлопцеві на милицях добиватись оформлення документів важко. Але такого «безпрєдєлу» не очікували.
– В червні цього року Андрієві дали групу інвалідності, у нього 80% втрати працездатності, тому має право на отримання пенсії, одноразової грошової допомоги по пораненню. Почали збирати документи, – сільський голова Володимир Патійчук показує на солідну стопку паперів. – Все є, крім тих, які мали б надати у бригаді. Наш районний військкомат ще на початку липня робив у частину запит, аби там у терміновому порядку для оформлення пенсії видали низку документів: наказ із виключення зі списків, довідку про участь в АТО, грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, військовий квиток з відміткою про звільнення з лав Збройних сил. Без цих паперів неможливо оформити пенсію. Вони їх не прислали. Наші волонтери їздили в Бахмут, я сам стільки разів телефонував – бачать мій номер і вже навіть трубку не беруть! У які тільки двері не стукав – ніхто нічого зробити не може. От є таке представництво Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. Вони ще 1 вересня надіслали пакет документів Андрія у штаб Сухопутних військ. Відповіді немає. Як може в армії такий бардак бути? П’ятий місяць чоловік без пенсії, на що він має жити? Невже не може з військкомату людина поїхати у відрядження і забрати документи? Хлопець же на милицях і не має можливості у таку далеку дорогу їхати!
Сільський голова наробив «шуму». Про справу Андрія знають уже і в облдержадміністрації, і в обласному комісаріаті.
– У нас вона на особливому контролі, – зазначив військовий комісар області Роман Кулик. – Ми повторно надіслали запит у частину для отримання необхідного комплекту документів. Сьогодні із цього питання співпрацюємо з відділом соціального забезпечення фінансової служби командування Сухопутних військ Збройних сил України.
Роман Кулик запевнив, що Андрій Медвідь отримає всі належні йому грошові виплати. Навіть якщо цього треба буде добиватися через суд.
– Чому не ви займаєтеся збором документів, а сільський голова? – запитую.
– Тому що немає наказу йому про звільнення, і він числиться у частині. Якби був такий наказ, то ми би і військовий квиток поновили, і документи необхідні оформили.
Сподіваємося, що після розголосу справа Андрія Медведя зрушить з мертвої точки. Ми в свою чергу зобов’язуємося направити відповідні запити про бездіяльність військових чиновників у Міністерство оборони й Адміністрацію Президента.
Наталка СЛЮСАР,
Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Захарченко М.
Показати IP
5 Грудня 2016 11:26
Це тепер коли іде війна і таке не людське відношення до своїх захистників, побачите що буде через 5-10 років . ... Вони тільки по телебаченню пиль людям в очі пускають , що нікого не забудуть . Правельніше буде - що нікого не згадають ...ваші проблеми , це ваші ...!!! С-П-І-В-Ч-У-В-А-Ю ...
замполіт Кобилинськи
Показати IP
5 Грудня 2016 12:36
Нехай звертається до нас в Луцк ми допоможемо в міську спілку
51 омбр
Показати IP
5 Грудня 2016 12:59
Пані Наталя проведіть журналіське розслідуваня по поводу лівої інвалідності за ато ,тіпа він контужений ,тіпа він спина , тіпа в нього зір і т.д.це буде для вас як журналіста значно цікавіше ніж цей реальний інвалід, і побачите і яка КАРТИНА і яка корупція і яка статистика.
Графік вимкнення електроенергії на Волині 27 грудня
Сьогодні 20:12
Сьогодні 20:12
На Волині провели в останню дорогу воїна Івана Оніщука
Сьогодні 18:18
Сьогодні 18:18
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.