У Луцьку розповіли, чи стане панацеєю заборона політичної реклами

Попри те, що заборона «брудної» політичної реклами має низку переваг, таких як надання рівних можливостей на виборах кандидатам з різним достатком, а також закриття чергового каналу відмивання коштів, новий закон не вирішує головної проблеми – підкупу виборців, засилля «джинси» та адміністративного тиску.

Про це йшлося під час зустрічі-дискусії на тему «Заборона політичної реклами під час місцевих виборів-2015: чи знайдуть консенсус партії?» сьогодні, 11 серпня.

Зокрема, говорили про те, що законопроект №2474А про заборону політичної реклами визначає основні цілі, зокрема, урівноваження умов для агітації усіма кандидатами незалежно від того, якого розміру буде виборчий фонд, а також захист плюралізму у ЗМІ, підвищення якості інформування виборців про кандидатів.

«Основні цілі можна віднести до найблагородніших, проте була велика кількість скептичних коментарів. Мовляв, цією забороною можна добитися маніпулювання думкою суспільства за допомогою обхідних речей», - зазначила керівник ініціативної групи ГО «Самопоміч» Юлія Вусенко.Як розповів один з ініціаторів законопроекту, голова фракції партії у Верховній Раді Олег Березюк, новий закон не відміняє політичну рекламу як явище взагалі. Мовляв, йдеться про відміну «вульгарної» відео- та аудіореклами, а також білбордів. Окрім того, він зауважив факт того, що людина, яка вкладає мільйони доларів на політичну рекламу, має там певні інтереси.

Критики законопроекту зауважують, що заборона «відкритої» політичної реклами стане причиною «буму попиту» на так звану «джинсу» – приховану політичну рекламу у ЗМІ. Проте, на думку Березюка, у випадку з «джинсою», як мінімум, можна дізнатися, хто є автором тексту чи телепередачі, в той час, коли про автора білборду невідомо нічого.Зі слів авторів ініціативи, зміни дадуться важко, проте це необхідний процес. Адже, на їхню думку, немає причин зберігати політичну рекламу у тій формі, у якій вона є зараз. До того ж це - потужний фінансово-корупційний інструмент, адже він дозволяє відмивати великі кошти під час виборів.

До слова, «Народний Фронт» та «Блок Петра Порошенка» відмовилися підписувати закон. На думку Березюка, причиною цьому стали події, які відбувалися на 205-у окрузі під час довиборів у Верховну Раду України, де кандидат від пропрезидентської партії не гребував «гречкосійством».

Серед присутніх розгорнулася дискусія стосовно законодавчої ініціативи. Так, голова депутатської групи «Новий Луцьк» Андрій Осіповпереконаний, що закон не усунув попередніх небезпек під час виборів та створив чимало нових.

«Блок – це спосіб приходу в політику молодих сил, які не можуть змагатися з великими партіями, бо велика партія не об’єднується у блок. Тому чи не вважаєте ви, що створили перешкоду для молодих партій?», - поцікавився Осіпов.Він також додав, що ідея «чим менше кровопивців-депутатів, тим краще» є популістичною і добре сприймається населенням. Економії коштів це не приносить, адже депутати місцевих рад не отримують заробітної плати, а натомість породжує корупцію. Осіпов переконує, що на меншу кількість депутатів легше впливати меру, ніж на більшу.

Проте, на думку юриста Осіпова, головне, чого не вистачає в законі – це механізму прямої відповідальності за порушення виборчого законодавства. Мовляв, місцеві вибори 2010 року відрізнялися від довиборів 2014 року та тих, що нас чекають, тим, що спочатку існувала пряма відповідальність за порушення виборчого законодавства – два попередження означали те, що кандидата знімали з виборів.

«В 2012 від цього відмовилися на догоду тому, що з режимом Януковича по-іншому не могло бути – тоді всіх кандидатів познімали б. Але чому не повернули під час парламентських виборів 2014 року? У Луцьку міський голова тремтів, коли прийшов на посаду. Ледь дійшов туди бідолаха, бо мав попередження», - каже Осіпов.На це Олег Березюк зауважив, що «закон є півмірою, симуляцію неіснуючого». Проте, він вбиває пряму форму «вульгарної мажоритарки». На його думку, політична система жива тоді, коли є персоніфікована відповідальність політичної інституції. А тому потрібно об’єднуватися, але лише після виборів.

Також додав, що кожна «жива» партійна структура, а не проект, зацікавлена в нових силах. А їх приходу можна добитися тільки тоді, коли вони матимуть прозорі соціальні ліфти і однакові можливості для всіх кандидатів. А зменшення кількості депутатів дозволяє збільшити їх відповідальність перед громадою. Що стосується жорсткої відповідальності за порушення законодавства, то його Березюк назвав полем для маніпуляцій, оскільки у кримінальному процесі слід доводити, що особа – винна.

Заступник обласної партійної організації «Свобода» Петро Герасименко зауважив, що незважаючи на необхідність такого закону, він є популістичним. Адже, на його думку, закон прийнятий не буде, бо виборчий процес вже стартував.

Своєрідну альтернативу тотальній забороні запропонував головний редактор газети «Хроніки Любарта» Андрій Лучик. На його думку, доцільніше створити для політичної реклами такі умови, щоб кандидатам було невигідно її купувати.Для прикладу, зобов’язати сплачувати 50% від вартості розміщення у бюджет. Мовляв, тоді будуть думати, чи варто це робити. Також він зауважив, що в новому законі не має прямої відповідальність за його порушення. До того ж, політичні партії часто практикують рекламу гасел, які не позиціонуються як політична реклама, проте є такою.

У відповідь на це Олег Березюк зауважив, що все залежить від зрілості партійної структури і її гідності. Мовляв, якщо політична сила хоче працювати на перспективу, то вона не дозволить собі таким займатись.

Голова СМГО «Молодіжна платформа Волині» Захар Ткачук заявив, що для того, аби обговорювати новий законопроект, потрібно знати його деталі. Також, на його думку, невідомо, чи буде користь від того, аби заборонити білборди, а залишити політичну рекламу, скажімо, в газетах, тому потрібно шукати компромісів. Основною проблемою закону Ткачук назвав те, що він не вирішує проблему підкупу виборців та адміністративного тиску. «Якщо говорити про чесні вибори, то поле гри не змінить відміна білбордів», - резюмував він.Олег Березюк, своєю чергою, апелював до того, що жоден закон про вибори не здатен справитися з підкупом виборців – боротись з цим явищем повинна міліція, прокуратура і суди.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---