Сумні реалії: чи встане з колін Луцьке КХП № 2

Складною та напруженою й у 2015 році залишається ситуація на ДП «Луцький КХП № 2». Попри те, що минулого року таки вдалось погасити «левову частку» боргів, «вдихнути життя» у занедбане попередніми керівниками підприємство, виявляється, не так просто.

Історія в деталях. З чого почався занепад

Аби витягнути із «дна» стратегічне для області підприємство, що входить до української п’ятірки найпотужніших відповідного профілю, виконавча влада області напрацювала механізм подальших дій. Одним із перших та основних кроків на шляху до змін стало призначення керівника із новим баченням подальшого розвитку комбінату. Тож, 17 лютого 2015 року Міністерство аграрної політики України видало наказ про призначення нового керівника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2». Ним став волинянин Вадим Гранюк, який раніше працював заступником директора ТзОВ «Волиньторгхліб».

До слова, попередні посадовці Луцького КХП №2 власними неправомірними діями завдали державі збитків на понад 80 мільйонів гривень. Кажучи простою мовою, вони заробляли кошти для особистих потреб, крадучи зерно із підприємства та підробляючи документацію. Окрім цього, директор підприємства та його заступниця, які знали, що на їхніх складах власні запаси зерна відсутні, самовільно вирішили переробляти зерно Аграрного фонду як власність "Луцького КХП №2" і реалізовувати борошно та інші продукти переробки суб'єктам господарювання.

Саме тому нещодавно посадовцям Луцького КХП №2 винесли вирок за нанесення збитків державі у особливо великих розмірах. Так, екс-директору «Луцького КХП №2» призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та із позбавленням права 3 роки обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах. Заступниці директора суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та із позбавленням права 3 роки обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах, зі встановленням 3-річного іспитового строку. Також із обох цих посадовців стягнуть солідарно понад 45 мільйонів завданих злочином збитків.

Економічна діяльність підприємства

Як пояснив новий очільник Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» Вадим Гранюк, під час засідання тимчасової комісії з питань забезпечення своєчасності погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, основним видом діяльності цього підприємства є зберігання та переробка зернових культур. З його слів, за станом на сьогоднішній день державне підприємство може зберігати до 72 тисяч тон зернових одночасно. Разом із тим, його потужність дозволяє переробляти до 500 тон зерна щомісячно. За станом на лютий 2015 року завантаженість елеватора становить 16 %.

Бізнес-модель підприємства

Щодо економічної функції луцького хлібокомбінату, то на час проведення жнив підприємство заготовляє зерно як для аграрного фонду та державного резерву, так і для потреб приватних «поклажедавців».

«Протягом року ми перероблюємо зерно, зберігаємо його, отримуємо за це кошти і на отриманий заробіток закуповуємо власні ресурси і теж їх переробляємо», - розповів новий директор КХП № 2.

Однак, за станом на 2014 рік підприємство зовсім не заготувало зерна, отриманого з минулого врожаю. Причини були різними. Одна із них – нібито проведення перевірки та інвентаризації. Але, швидше всього, така перевірка - це наслідок, а не причина зупинки організації. Так чи інакше, у 2014 році підприємство протягом трьох місяців не працювало зовсім. Наразі на підприємстві зберігають до 12 тисяч тон зерна, однак виплати за це державна фірма отримує несвоєчасно.Борги підприємства

За станом на 2015 рік на підприємстві працює 186 людей. З 1 лютого цього року заборгованість із виплати заробітної плати працівникам становить більше 1 мільйона гривень, а заборгованість по податках - 650 тисяч.

Зі слів Вадима Гранюка, уже провели певні роботи із повернення кредиторської заборгованості. На сьогодні на рахунку підприємства є кошти у сумі 1 мільйон 960 тисяч гривень. Це оплата за півтора року зберігання «держрезервного» зерна. За ці кошти планують погасити борги із виплати заробітної плати та по податках.

«Матиму розмову з виконувачем обов’язків начальника податкової інспекції щодо відтермінування виплати податків для того, аби забезпечити авансовий платіж для забезпечення безрперебійного постачання електроенергії», - зазначив новий керівник КХП та додав, що в березні цього року у планах – «запустити» підприємство.

Що стосується насамперед постійних витрат, то без працюючого млина їх сума становить 1 мільйон гривень щомісячно.

Підірвана довіра та репутація – «безцінний» спадок від попередніх керівників

Новий директор скандального хлібокомбінату поділився власним баченням. Зокрема, він пригадав неприємну ситуацію щодо самовільного переміщення та продажу зерна, яке цілком могло б бути перероблене. Також він зазначив, що репутацію підприємства на ціновому ринку й на ринку зернових – доволі низька.

Це через те, що так звані «поклажедавці» (вкладники сировини) не зацікавлені класти на утримання підприємство зерно, зокрема й через нестабільний курс гривні у відношенні до долара.Тому, найлегший і найвигідніший шлях із позиції бізнесу є теж очевидним - експорт

«Що стосується бізнес-планування – то ми уже розробили терміновий кризовий план – прожити до наступної заготівлі, а це - 6 місяців», - каже Вадим Гранюк.

Окрім того, добитись довіри у ймовірних бізнес-партнерів скандальному підприємству буде доволі важко й через те, що його керівники змінюються, наче рукавчики.

На підприємстві не знають «що наше, а що їхнє»

Однак, новий очільник обмовився, що, не зважаючи на те, що обіймає посаду лише півтори тижні, під час візиту до Києва вдалось попередньо домовитись із аграрним фондом щодо подальшої переробки усього об’єму пшениці і жита, що належить аграрному фонду, однак зберігається на КХП № 2. Проблема у тому, що постає необхідність визначитись й дати відповідь на запитання «що наше, а що їхнє». Бо інвентаризаційна перевірка у минулому році не була погоджена обома сторонами, тому й немає нині розуміння, скільки на підприємстві є товару та сировини і кому вони належать.

Отже, нині серед основних завдань підприємства – визначитись скільки обсягів аграрного фонду є на балансі, аби дати його на переробку.

Очевидним є питання з арештом рахунків. Адже підприємство не в стані проводити нормальної господарської діяльності, бо всі кошти, що надходять на рахунок відразу списують в рахунок погашення податкового боргу та боргу із виплати заробітної плати.

Зрештою маємо схему, тому на сьогодні йде клопітка робота із залучення так званих «давальців». Ситуація на ринку борошна є сприятлива, оскільки майже усе зерно Волині «поїхало» на експорт, а підприємці чекають підвищення цін на борошно з подальшою перспективою її реалізації на експортному ринку. Тож борошно у області є дефіцитним, тому проблеми із зацікавленість приватних структур, мовляв, не буде.

Утім, найнагальніше – досягти повної визначеності «вищих світу цього» із остаточним призначенням керівництва. І лише після цього можна буде говорити про поклажу зерна з метою подальшої переробки.

За станом на січень 2015 року підприємство боргує працівникам 253 тисячі гривень заробітної плати.

Для того, аби вирішити долю проблемних підприємств області працює тимчасова спеціальна профільна комісія при Волинські облраді.

Нагадаємо, на 10,3 мільйона гривень збільшили заборгованість із виплати заробітної плати власним працівникам волинські «підприємства-штрафники». І це лише за 2 місяці 2015 року.ч

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---