Що чекає цього року на «перлину Полісся»

Кілька місяців минуло, а про відпочинок в Криму вже забули. Тим часом у Шацькому районі стартує туристичний сезон. Цього року, як і минулого, очікується наплив не лише волинських туристів, а й гостей з інших регіонів. Спробуємо з'ясувати, як себе «почуває» нині перлина Поліського краю.

Про стан збереження і перспективи розвитку в районі природно-заповідного фонду розповів директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко. Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло про те, що моніторинг кількості відпочиваючих зі східних регіонів України здійснили у Шацькому національному парку. Як повідомив чинний тоді голова Шацької райдержадміністрації Олександр Кусько, у зв’язку із тимчасовою окупацією Криму, цього сезону у декілька разів збільшилася кількість туристів, які відпочивають на території району. Так, якщо раніше на Шацьких озерах відпочивали переважно мешканці західних областей, то нині спостерігають збільшення кількості відпочиваючих із центральних регіонів України та з областей, на території яких триває АТО.

Нагадаємо, нещодавно голова ОДА Володимир Гунчик звернувся до керівництва УМВС та УСБУ з проханням подумати над тим, аби не допустити ситуації, що виникла торік, коли на Шацькі озера приїздили «так звані переселенці», з якими виникали інциденти із нападами на людей.

За станом на 1 січня 2015 року загальна площа Шацького НПП складає 48 тисячі 977 гектарів

Загальна площа земель, наданих у постійне користування Шацькому НПП, становить 22 тисячі 882 гектарів. Решта земель, а це 26 тисячі 95 гектарів, включені до його складу без вилучення.

Зауважимо, що до території парку входять три лісництва, що створені на землях, безпосередньо підпорядкованих адміністрації НПП; частини чотирьох лісництв Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство», землі чотирьох сільських та однієї селищної рад, а також окремі ділянки автомобільних доріг загального користування, що знаходяться у віданні Шацької районної шляхової ремонтно-будівельної дільниці.

Посадовець зазначив, що постійно проводиться робота по недопущенню розорювання прибережних смуг озер, заїзду автотранспорту, незаконного будівництва.

До слова, загальна площа встановлених водоохоронних зон в межах водних об'єктів Шацького НПП року становить 394,57 гектарів, прибережних смуг - 93,27 гектари. Такий розподіл територій визначений «Проектом організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів Шацького національного природного парку», затвердженого Наказом Міністерства природи України від 26 липня 2006 року № 352.

Водно-болотні комплекси перлини Лесиного краю мають міжнародне значення, адже парк забезпечений водними ресурсами, що займають близько 17% території.

Загалом парк являє собою унікальне поєднання озерних, лісових та болотних екосистем поліського типу; а за характером озерного комплексу, що знаходиться на Головному Європейському вододілі - не має аналогів в Україні. Тому доцільним є ведення екологічного моніторингу, що включає в себе гідрологічний, гідрохімічний, фітоценотичний моніторинг. При цьому вивчається стан поверхневих, грунтових та напірних вод, а також лісорослинний покрив природоохоронної зони.

Продовжується ведення екологічного моніторингу за станом водно-болотних угідь парку після проведення ренатуралізації водно-болотного комплексу озера Кримно, реалізації проекту покращення гідрологічного стану озерних комплексів озер Люцимер і Велике Чорне та навколишніх боліт, а також озер Пулемецьке та Острів’янське.

Для реалізації управління на засадах сталого розвитку розробили та впровадили інформаційно-аналітичну систему працівниками Шацького НПП та Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України, як механізм адаптованого управління розвитком території Біосферного резервату «Шацький» - складової частини ТБР «Західне Полісся» (Україна - 1 Польща - Білорусь).«Хотиславський» кар’єр – болюча тема для екологів

Міжвідомчою науково-дослідною екологічною лабораторією, в склад якої входить Шацький НПП, створена мережа комплексного екологічного моніторингу, націлена на довготривалий контроль стану компонентів біогеосистем, в першу чергу в зоні передбачуваного впливу розробки родовища «Хотиславське». Вона складається з 19-ти тестових ділянок, розташованих на східних берегах озера Світязь вздовж Головного Європейського вододілу. В межах закладених тестових ділянок проводять вивчення динаміки коливання рівня грунтових і напірних вод, моніторинг за змінами рослинності і приросту дерев, екологічних параметрів грунтів на пробних площах, розміщених на різній віддалі від кар'єру. Для розв'язування екологічних завдань застосовують сучасні методи досліджень, зокрема SWOT-аналіз, екологічне картування, дистанційне зондування території, фоновий екологічний моніторинг грунтів. Результати цих досліджень відображаються та накопичуються в геоінформаційній системі, створеній в Шацькому НПП.

Нагадаємо, кар’єр «Хотиславський», де роботи були тимчасово призупинені, у 2013 році почав працювати під ретельним наглядом екологів. Транскордонними екологічними проблемами Волинського Полісся, пов’язаними з розробкою кар’єру, займаються як українські, так і білоруські науковці. Про це йдеться на сайті Інституту водних проблем і меліорації НААН України. Отож, в районі села Хотислав (Малорицький район, Брестська область, республіка Білорусь) безпосередньо біля кордону з Україною (Ратнівський район, Волинська область) відновили експлуатацію кар’єру, який є складовою частиною Малорицького комбінату будівельних матеріалів з видобутку піску, крейди і мергелю. Кар’єр розташований на території вододілу басейнів Чорного і Балтійського морів. Сам вододіл є унікальним за своїми природними особливостями. Якщо до цього додати групу Шацьких озер і територію Шацького національного природного парку, які розташовані поблизу кар’єру, то стає зрозумілою тривога науковців екологів, громадськості, влади України і Білорусі та міжнародних організацій за долю цього унікального куточка живої природи. На прилеглій до кар’єру «Хотиславський» території України ІВПіМ НААН створена система моніторингу, що складається з 13 свердловин, з них 6 – на крейдяний водоносний горизонт і 7 – на четвертинний водоносний горизонт та 9 колодязів в селах Гута, Тур і Заболоття. У якості репера, від якого належить вести відлік про вплив водовідливу з кар’єру на води з верхньокрейдяних і четвертинних відкладів, вибраний режимний створ з 5 свердловин біля селища Ратне, спостереження на якому були практично безперервними з 1954 року і продовжуються в наш час.

Свого часу на моніторинг рівня води у Світязі Фонд охорони навколишнього середовища виділив 99 тисяч гривень. Так, ще у 2013 році тодішній заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк запропонував розглянути питання будівництва Хотиславського кар’єру і вплив його на озеро Світязь під час одного з майбутніх засідань українсько-білоруської Робочої групи із спільного використання водних об’єктів. «Те, що хмара пилюки стоятиме кілька кілометрів – це ще не така біда. А от що це вплине на рівень води у Світязі – величезна проблема. Під час зустрічей з білоруським послом, радником мені дорікали, що у нас немає моніторингу рівня води. Фонд охорони навколишнього середовища виділив на моніторинг 99 тисяч гривень. Тепер ми щоквартально надсилаємо звіти у кілька установ, в тому числі й білоруські», - зазначив посадовець.

Для оцінки стану та узагальнення результатів вивчення природи парку, відображення її змін під впливом заповідання і ренатуралізації екосистем, оселищ рідкісних видів флори і фауни та вивчення тенденцій відновлення природної рослинності вдалось видати монографію «Раритети біоти Шацького національного природного парку (поширення, оселища, загрози та збереження)». Також була видана монографія, що дає оцінку гідрологічного стану території Шацького НПП під впливом розробки Хотиславського крейдово-мергельного родовища «Гідрогеологоекологічні умови верхів'я долини річки Прип’ять».

Державною службою охорони постійно ведеться боротьба з порушниками природоохоронного законодавства

З початку року з водойм парку було вилучено: сіток - 652, ятерів - 367, мереж - 26, жерлиць - складено 33 протоколи на порушників природоохоронного законодавства.

В нерестовий період для боротьби з браконьєрством та охорони рибних запасів на озерах парку до інспекторів охорони природи в рейдові бригади залучається лісова охорона парку та працівники міліції, проводять широку роз’яснювальну роботу серед населення з охорони рибних запасів.

Багаті рекреаційно-курортні ресурси Шацького НПП роблять його перспективним для організації відпочинку, туризму, санаторного лікування. Озера Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Люцимер, Соминець, Кримне, Велике Чорне і прилеглі до них території з багатими рекреаційними ресурсами і традиційними місцями масового організованого і неорганізованого відпочинку. Вони представлені типовими поліськими ландшафтами з рівнинним рельєфом та відкритими просторами, які, як правило, прилягають до озер, заболочених територій, що розміщені переважно в північно-східній частині, лісових масивів, представлених сосновими, дубовими, вільховими і березовими насадженнями, які прилягають до рекреаційних установ.Перспективи туристичного сезону

Щорічно територію парку відвідують тисячі людей як з України, так і з ближнього та дальнього зарубіжжя. Тенденція до збільшення кількості відпочиваючих на цій території збільшується з року в рік. На сьогодні використання водно-болотних угідь Шацького національного природного парку зосереджена в чотирьох зонах відпочинку: «Гряда», «Світязь», «Гушеве», «Пісочне».

Чи перетвориться озеро Світязь на смітник?

І надалі в літній період буде забезпечено щоденне прибирання рекреаційних об’єктів та прибережних смуг озер від побутового сміття, його транспортування на один із полігонів Шацького району та утилізація.

«З 1 червня на території парку працюватиме 15 тимчасових робітників, які будуть займатися виключно збором твердих побутових відходів», - каже Володимир Захарко.

Нагадаємо, раніше ІА Волинські Новини повідомляло про те, що потужності полігону твердих побутових відходів у Шацькому районі вичерпують свій об'єм. Про це під час наради з питань залучення інвестицій в туристично-рекреаційну сферу Шацького району в першого заступника голови Волинської облдержадміністрації 13 серпня повідомив на той час чинний голова Шацької райдержадміністрації Олександр Кусько. З його слів, важливим є питання добудови другої черги полігону твердих побутових відходів. Взимку на полігон вивозять незначну кількість сміття, проте влітку обсяг відходів зашкалює. Тому об’єм потужності полігону, який мав слугувати ще декілька років, наступного року вичерпується. «Було б дуже добре співпрацювати з підприємцями, які допомогли б нам з установкою на літній період сортувально-пресувальної лінії для сміття. Картон, папір можна було б запросто спресувати та потім десь використати. У нас немає сміттєспалювальних заводів, але над цією темою треба попрацювати», - прокоментував ситуацію Олександр Кусько. Через щорічне зростання кількості відпочиваючих Шацького НПП виникає потреба у організації будівництва нових зон відпочинку

Саме тому створять п’ять нових рекреаційних пунктів: «Пулемець», «Люцимер», «Пульмо», «3алісся» та «Соминець».

Зі слів Володимира Захарка, в перспективі для збалансування екологічної стабільності регіону Шацького поозер’я необхідно здійснити наступні заходи.

- роботи по ренатуралізації болота «Рипицьке» та водно-болотних угідь озера Луки-Перемут;

- відновлення еколого-гідрологічного режиму озера Плотиччя;

- незаконне функціонування піщаних кар’єрів в районі сіл Вілиця, Плоске;

- роботи по розширенню і поглибленню протоки озера Світязь (затока Бужня);

- моніторинг гідрологічної ситуації Шацького поозер’я через можливий вплив розробки Хотиславського крейдово-мергельного кар’єру (Білорусь), який знаходиться в безпосередній близькості від парку;

- роботи по облаштуванню водопостачання, водовідведення та утилізації ТПВ в населених пунктах Шацького НПП;

- необхідність надання селам Шацьк, Світязь, Пульмо, Гаївка статусу курортної зони;

- будівництво очисних споруд та каналізаційної мережі сіл Світязь та Мельники.

За станом на сьогодні назріла нагальна необхідність щодо створення єдиного природоохоронного керівного центру, який відповідав би за збереження природних ресурсів регіону.

Як зауважив директор Шацького національного природного парку, однією із основних проблем є питання зарибнення Шацьких озер. До прикладу, останнє зарибнення вугрем озера Світязь відбулось у 1983 році.

«Загалом для того, аби вирішити цю проблему необхідно близько 100 тисяч гривень. Однак, на одній із сесій обласної ради на зарибнення виділили 50 тисяч з обласного бюджету. Але чи ми дочекаємось цих коштів, це вже інше питання», - каже очільник перлини поліського краю. Довідково:

Шацький національний природний парк розташований на майже 49 тисячах гектарів Волинської області в безпосередній близькості від кордонів з Білоруссю і Польщею. Парк був створений в 1983 році з метою охорони однієї з найбільших в Європі озерних груп під назвою Шацькі озера. Внесений до списку Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Територія заповідника здебільшого (на 42%) покрита лісами, 20 відсотків займають прозорі озера, 14% – луки і ще 6% – заболочені місця. У його склад включені ботанічний заказник «Втенський», що займає 130 гектарів, іхтіологічний заказник «Сомієць» (46 гектарів) і лісові заказники «Ростанський» і «Єльня» (14,6 і 83 гектари відповідно).

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---