Покинута державою волинська профтехосвіта житиме за умовами ринку

Після нещодавньої відмови держави фінансувати заклади професійної технічної освіти ними буде опікуватись місцева влада. Проте, в нинішніх складних економічних умовах навчальним закладам, аби не лише існувати, але й розвиватись, доведеться заробляти на своїх послугах. Деякі з волинських закладів освіти вже практикують такі схеми роботи.

Про це йшлося під час візиту голови Волинської облради Ігоря Палиці у Ковельський професійний ліцей №7.

Як розповів директор навчального закладу Сергій Антонюк, тут готують висококласних фахівців у різних напрямках. Це не лише токарі, фрезерувальники, електромонтери, слюсарі, зварювальники, але й майстри перукарної і манікюрної справи, кравчині, вишивальниці, лозоплетярі, квіткарі.

Чим живе ковельський ліцей

Освітній установі вже майже 50 років, але за останні 25, зі слів керівництва закладу, вони не отримали від держави жодного фінансування на покращення своєї діяльності. Модернізація навчальної бази, капітальний ремонт кабінетів та нове оснащення – все це тут зробили за кошти, зароблені, власне, самим закладом. Зокрема, прибуток отримують завдяки учням, які проходять виробничу практику. Також виготовляють меблі, надають автослюсарні послуги тощо.

Незважаючи на нестачу фінансування, в навчальних класах стараються регулярно робити ремонт. А нещодавно встановили твердопаливний котел, котрий дозволяє економити до 500 тисяч гривень на рік.Нині тут навчається 412 учнів, з яких лише 44% - місцеві жителі. Решта доїжджають з районів та всієї області. Серед екзотичних спеціальностей – лозоплетіння. Цих фахівців готують раз на 3 роки, адже великого попиту на цю спеціальність немає. Попри це, займатись такою справою можуть діти з обмеженими можливостями, що дозволяє їм відчувати себе повноцінними членами суспільства.

З чим заклад дійсно відчуває труднощі, так це з нестачею сучасного обладнання. Якщо газозварювальні апарати тут іще більш-менш нові, то на токарних станках красується напис «Made in USSR». І це при тому, що сучасні виробництва використовують комп’ютеризовані станки. Сергій Антонюк зазначає, що Ковельський професійний ліцей №7 включили до європейського проекту «Покращення підготовки виробничих кадрів Волинського регіону». В рамках проекту сформували список обладнання, яке їм необхідне – такого нарахували на 65 тисяч євро.Дах гуртожитку, в якому проживають не лише учні, але й нинішні і колишні викладачі, ремонтували також власними силами. Директор ліцею каже, що гуртожиток – ледве не стратегічний об’єкт, адже завдяки йому вдалось набрати на навчання більшу кількість учнів.«Завдяки цьому критерію (наявності житла для учнів, - авт.) ми набрали дітей. 4 роки тому проживало 34 учнів в гуртожитку, а тепер – 151 дитина», - каже Сергій Антонюк та зазначає, що дітей тут навчають безкоштовно, за проживання вони теж не платять. З його слів, чимало з них – вихідці з неблагополучних сімей, які тікають в місто з сіл від пиятики і безробіття.

Як жити покинутій державою профтехосвіті

Позбавлення державного фінансування болюче відчули на собі заклади професійної технічної освіти, особливо ті, які не прийняли на баланс міста, оскільки вони залишились без зарплат та стипендій більш ніж на 2 місяці.

Враховуючи складну фінансову ситуацію професійно-технічних училищ області, які залишили без державного фінансування, під час позачергової сесії, що відбулась 10 березня, депутати Волинської облради внесли зміни до обласного бюджету, що передбачають виділення 6,8 мільйона гривень 5 закладам профтехосвіти на погашення заборгованості із зарплат за 2 місяці. За станом на 17:00 того ж дня під час сесії Ковельської міської ради вже затвердили передачу коштів місцевим ПТУ. Проте, ні того ж дня, ні наступного ці кошти Ковельський професійний ліцей №7 так і не отримав. Зі слів дирекції закладу – через бюрократичне затягування справи зі сторони міської влади.Під час зустрічі з колективом Ігор Петрович запевнив, що працювати без зарплати люди не будуть точно. Мовляв, якщо міська рада не візьме на баланс навчальний заклад, то це зробить обласна. А також зазначив, що держава продемонструвала те, що професійно-технічна освіта їй не потрібна. Відтак, у ситуації, коли заклади профтехосвіти перевели з державного фінансування на обласне, вони мають вчитись жити в умовах ринкових відносин.«Якщо ви готуєте спеціалістів, які потім «нарозхват» ідуть в різні підприємства працювати, значить, треба буде напрацьовувати юридичну базу. Ті діти, за яких можуть заплатити, можуть бути вільні. Ті, які не мають коштів на навчання, будуть вчитись безкоштовно, й треба продумати контракт, який вони будуть попередньо підписувати. Працівники закладу їм віддали 3 роки життя. Жителі області або міста віддали свої гроші у вигляді податків. І якщо якась фірма хоче забрати гарно підготованих спеціалістів до себе на навчання, то, будь ласка, – компенсуйте те, що було витрачено на навчання з прибутком для училища, і забирайте фахівців. Училище повинне заробляти гроші», – пояснив Ігор Палиця та зазначив, що це – ринкові умови, в яких схожі заклади будуть змушені працювати, адже держава зняла їх зі свого забезпечення.Ситуацію, яка склалась, Ігор Палиця вважає «стрес-тестом», після якого заклади профтехосвіти мають зрозуміти, що відтепер вони – самі собі господарі. Та додає, що із задоволенням забрав би Ковельський професійний ліцей №7 на баланс області, адже має бачення того, як має розвиватись заклад. Разом з тим він зауважив, що місто має позачергове право це зробити, і додав, що «якщо мер не дурний – то він це має зробити першим».

Насамкінець зустрічі Ігор Палиця запевнив, що про ліцей ніхто не забуде, та додав, що середньотехнічна освіта є вкрай важливою для країни.

«Ніхто вас не кине і не позбудеться. Ті професії, які ви готуєте – потрібні. Я казав і до цього: перспективу я бачу не в вищих навчальних закладах, а в професійно-технічних, що готують спеціалістів, які йдуть і працюють. А не просиджують 5 років батьківські гроші й потім не знають, куди піти», - підсумував голова облради та зауважив, що рада спільно з Фондом Ігоря Палиці «Тільки разом» намагатиметься забезпечити навчальний заклад новим обладнанням для навчання.Колектив «під місто» не хоче

Під час зустрічі представники трудового колективу категорично заявили, що на баланс міста вони переходити не хочуть. І не в останню чергу – через витівки ковельського мера Олега Кіндера. Мовляв, той запевняв працівників закладів профтехосвіти міста в тому, що питання фінансування вже вирішене, хоча грошей, які перерахувала облрада, люди так і не отримали.До того ж, на навчання в ліцей приїжджають учні з різних районів області. Відтак, на думку представників колективу, фінансування повинне бути з обласного бюджету.Щодо можливості ліцею бути самоокупним, або навіть заробляти, викладачі теж відгукуються позитивно. На думку майстра виробничого навчання Олексія Цимбала, всі можливості для цього є, адже ліцей отримує прибуток від своєї діяльності і зараз, хоча і не в таких обсягах. Учні не лише роблять меблі, але й виготовляють та реалізовують ковані огорожі, садово-городні інструменти, тощо.Разом з тим, учні можуть, для прикладу, надавати послуги з ремонту автомобілів, чого їх навчають в ліцеї.

«Найелементарніше – ремонт підвіски. Нічого надзвичайного, наднового обладнання для цього не потрібно. В принципі, можна займатись і ремонтом двигунів та коробок передач. Таким чином, якщо зробити щось на кшталт сервісного центру, учні матимуть змогу працювати на «живих» автомобілях. А також отримають практику перед тим, як йти працювати на підприємство», - зазначив Олексій Цимбал та додав, що учні, попри те, що часто є вихідцями зі «складних» сімей, досить здібні та залюбки навчаються професії. Адже розуміють, що це дозволить їм забезпечувати себе в житті.

«До 95% дітей – взагалі ніяких претензій. Інколи трапляються такі, що аж дивуєшся, наскільки талановита є дитина. Можуть, якщо захочуть. Головне – знайти до них підхід», - упевнений Олексій Сергійович.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---