(Не)Любовні пристрасті децентралізації на Любомльщині

«Любо мені тут»… Згідно з легендою, саме від цих слів князя Володимира Васильковича походить назва волинського міста Любомль, перша письмова згадка про яке датується 1287 роком у «Літописі Руськім».

Історія новітня також передбачила для Любомля нові кардинальні зміни. Так, місто районного значення готується стати центром міської об’єднаної територіальної громади. Але чи «любо» навколишнім селам приєднуватися до Любомля? І чи з’явиться запис у сучасному літописі про нову віху життя міста?

Хто «втік» з-під носа у Любомля

Консультанти регіонального відділення Асоціації міст України у Волинській області відвідали Любомльський район у рамках «Децентралізаційного марафону». До слова, згодом відбулися візити ще у декілька потенційних об’єднаних громад, у тому числі й Рівненську (чи Гущанську).

Відповідно до першого варіанту перспективного плану, на території Любомльського району мало бути три ОТГ: з центрами у місті Любомлі, селищі Головне та селі Гуща.Проте не так сталося, як гадалося. Згідно з рішенням обласної ради, внесені зміни в перспективний план для утворення Вишнівської ОТГ, шляхом вилучення Вишнівської, Ладинської, Олеської, Радехівської, Штунської територіальних громад з Любомльської міської обʼєднаної територіальної громади та Римачівської територіальної громади з Гущанської сільської тергромади.

Як зазначає Вишнівський сільський голова Віктор Сущик, ця громада самодостатня. Особливо в нинішній ситуації, адже на території ОТГ 10 АЗС, тож поки тут не скаржаться. Для цієї громади є висновки про зміну перспективного плану, єдине, що ще треба - затвердити проект рішень про утворення на сесіях сільрад.Наразі зведений бюджет громади - 19 мільйонів, а безпосередньо Вишнівської сільської ради - 8 мільйонів. Звичайно, додає сільський голова, так сталося завдяки передачі акцизного податку на місця. Тож поки рада цим користується, адже не виключено, що в 2017 році буде інша формула розподілу акцизу. Зокрема, йдеться про створення Дорожнього фонду, мовляв, це буде чесно: адже автівки, які заправляються на АЗС, руйнують дороги не лише тих населених пунктів, де розташовані заправки. Натомість у Вишнівській ОТГ сподіваються на надходження від ПДФО та оренди землі.

«Ми знаємо що завтра-післязавтра такого акцизу не буде, і ми станемо «як усі», але натомість буде ПДФО, інші податки. Тому громада буде самодостатньою», - зауважує Віктор Сущик.

З ким Любомль готовий об’єднатися

Отож, потенційна Любомльська міська ОТГ втратила Вишнів та прилеглі села. Звичайно, віддавати акциз аж ніяк не хотілося, але «поїзд пішов». І хоч Вишнів розташований за півтора кілометри від Любомля, проте село стало солідним конкурентом райцентру. Адже дохід цієї ОТГ – це майже третина всіх доходів району. Інша значна частка – в Рівненської сільради, де бюджет 17 мільйонів гривень за рахунок того ж акцизу. Загалом, 88,2 % доходів Любомльського району концентрується у конгломераті Любомль-Рівне-Вишнів.Своєю чергою, Любомльський міський голова Роман Ющук каже, що тепер до Любомля не надто бажає приєднувати десяток сіл. «Ми ініціювали об’єднання всього району, але весь район об’єднати навколо Любомля не вдалося: Вишнівська громада поламала весь процес. Відповідно до перспективному плану мало бути 10 сіл, але ми хочемо приєднати 4-5», - каже він.Консультант з фінансових питань Офісу реформ у Волинському РВ АМУ Василь Гром пояснює: об’єднати весь район Любомлю не вигідно.

«Якщо ви об’єднаєте район, то пріоритетність Любомльської міської ради впаде відповідно до того, скільки вдасться захопити депутатів та членів виконкому. Найімовірніше, буде диспропорція. Тому треба об’єднуватися так, щоб демократія місцевого самоврядування мала на меті не політичні інтереси, а досягнення ефективності економічних інтересів завдяки політичним. Бо коли політики змушені домовлятися, то вибирається кращий варіант», - зауважує він.Наразі до Любомля вже готові приєднатися навколишні сільради: Запілля, Машів та Бірки. Окрім того, дуже розраховують, що вдасться підтягнути Кусище і Згорани, які, відповідно до перспективного плану, мали б приєднатися до селища Головне. Попередні підрахунки, які можна застосовувати на базі даних 2014 року (коли місцеві громади отримували 25% ПДФО), свідчать, що приблизний бюджет потенційної Любомльської ОТГ може сягати більше 20 мільйонів гривень.

Натомість своєрідною розмінною монетою наразі залишаються на Любомльщині 2 сільради – Куснищанська та Згоранська. Згідно з планом, вони мали б увійти до громади з центром в селищі Головне. Але поки ці села ще вирішують з ким об’єднатися. Адже всім хочеться посвататися з багатим. Хороший приклад Полапівська сільрада, яка мала б входити до Головненської ОТГ, але веде перемовини з селом Рівне, де значно вищі доходи. Якщо приблизні підрахунки пророкують Рівненській ОТГ власний дохід в десятки мільйонів, то Головненській – всього лише 7 за сприятливої фінансової ситуації.

«Головний біль» Головненської громади

В згадану Головненську громаду, відповідно, мають увійти Заболоттівська, Нудиженська, Головненська, Куснищанська, Згоранська та Полапівська сільради (яка, пам’ятаємо, рветься до Рівного і Гущі).

А саме Куснища і Згорани – найкрупніші гравці в можливій Головненській ОТГ. Бо якщо говорити про фінансові показники, то саме в їхніх бюджетах власний дохід більше мільйона гривень. У решти – 500, 300 і менше тисяч гривень. Отож, якщо вилучити Згорани і Куснища, то Головненській ОТГ буде несолодко: АЗС немає, великих підприємств теж – не дуже. Натомість є 62 заклади галузі освіти і медицини, які треба буде утримувати. Щоправда, ця ОТГ зможе розпоряджатися коштами від ПДФО та рентної плати за вирубку лісових ресурсів.Найбільше в структурі доходів сільради складає земельний податок і оренда землі, рентна плата за використання лісових ресурсів і єдиний податок. Тож змін бюджетних відносин тут теж чекають з нетерпінням.

Зауважимо, в Любомльському районі є чимало сільрад, які охоплюють декілька населених пунктів, які, до слова, відносно розкидані одне від одного. Так, до складу Головненської сільради входять селище Головне, села Масловець, Скрипиці, Ясне. У Заболоттівській сільраді – села Заболоття, Гуменці та Крушинець. У Нудиженській – Нудиже, Мшанець і Черемошна Воля. У Згоранській сільраді – Згорани, Гупали, Заозене, Сильне. У Куснищанській – село Куснища та Городне.Тож одна з основних проблем громади – це буде, звісно, транспортне сполучення і стан доріг. Не виключено, що доведеться й міркувати про майбутнє закладів освіти, адже в частині шкіл – мало учнів. Відтак додасться ще одна потреба: шкільний автобус.

Головненський селищний голова Микола Демидюк пояснює, зараз триватиме процес перемовин з сільськими радами, які, відповідно до перспективного плану, мають приєднатися до їх селища.«На сьогодні не досягли ми поки що єдиної думки: Куснища, ніби, хоче до Любомля, Полапи - до Рівного, Згорани - ще не визначилися. Між собою домовляємося. Але перспективи хороші. Якщо взяти кожну нашу сільську громаду і проаналізувати, то самі по собі вони мало спроможні, а коли вдасться об’єднатися – буде більший фінансовий ресурс, який можна буде спрямувати на ті чи інші об’єкти, покращувати інфраструктуру щороку», - пояснює він.

А ось Згоранський сільський голова Олександр Лукашук – в роздумах. Каже, хотілося б об’єднати села навколо Згоран, але, враховуючи географічне положення і транспортне сполучення, це було б складно. Тож доведеться думати до кого приєднатися: Любомля чи Головного.«У будь-якій громаді ми будемо в пріоритеті, адже це озерний край – перспективна курортна зона. Чи буде це Головненська, чи Рівненська, чи Любомльська – усі хотіли б мати один з пріоритетних шляхів розвиток туристично-рекреаційної зони. На сьогоднішній день наша сільрада має непоганий бюджет, який наповнюється за рахунок акцизу, оренди землі, єдиного податку. Тож хотілось би створити об’єднану громаду з центром у Згоранах. До кого приєднаємося? Це - перша зустріч, треба провести опитування громадян, адже люди теж мають запропонувати до кого приєднатися», - пояснив він.

***

Хоч децентралізація в Україні розпочалася ще у 2015 році, але в Любомльському районі досі немає жодної об’єднаної громади. Щоправда, позитивний висновок має Вишнівська ОТГ. До об’єднання готується Рівненська і Гущанська сільради. Але ось щодо решти – то поки дієвих кроків місцеві ради так і не зробили. Не сприяє пришвидшенню цього процесу й те, що міжбюджетні відносини у новому форматі громади отримають лише у 2018 році, при умові, що об’єднаються у 2017-му. Тож тергромади ще рік муситимуть виконувати свої бюджети, як це змушені були робити в Шацькій та Люблинецькій ОТГ. А ось те, які союзи оберуть населені пункти Любомльщині, все-таки має стати відомо в 2017-му. Адже добровільність рано чи пізно закінчиться. І тоді децентралізація відбудеться вже з волі парламенту.

ЧИТАТИ ЩЕ: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ НА ВОЛИНІ: КОЛИ ЗАВЕРШИТЬСЯ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---