Сільське господарство Волині потребує ініціативних господарів

Мала кількість обслуговуючих кооперативів, нерівномірний розвиток виробництва, відсутність порядку у користуванні земельними паями, брак інвесторів та низькі закупівельні ціни: проблеми та перспективи сільського господарства Волині аналізували члени Тристоронньої соціально-економічної ради.

Про це йшлося під час засідання Тристоронньої соціально-економічної ради 16 грудня у Луцьку.

Як розповіла заступник директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Людмила Петриканин, разом із харчовою промисловістю, аграрії забезпечують третину валового регіонального продукту, а вага області у загальноукраїнському виробництві становить 3%.

Протягом останніх років структура посівних площ в області зазнала значних трансформацій. Так, з 2005 року на Волині почали вирощувати сою. Площу для її посіву цього року збільшили до 30 тисяч гектарів. У майбутньому тенденція зберігатиметься через стабільність ціни і попиту на цю культуру. У 10 разів збільшилася площа для вирощування кукурудзи, у 8 разів - площа посіву ріпаку. Уперше за роки незалежності на Волині зібрали мільйон тонн зернових. Досягнули найвищої врожайності з повоєнних часів - 39 центнерів з гектара (озима пшениця – 43 центнери).

В агроформуваннях, які дотримуються технології, врожайність - понад 80 центнерів з гектара. Зерновиробництво стало експортноорієнтованим, з початку року експортовано 316 тисяч тонн зернових і олійних культур, що на 27 тисяч тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Стратегічним, на найближчі п’ять років, є збереження площ посіву цукрових буряків та їх виробництво, тому що цукор нині становить експортний потенціал. В Євросоюзі екологічні вимоги нині ставлять на перший план, тому збільшення конкурентоспроможності сільських територій неможливе без підвищення родючості ґрунтів. Йдеться про вапнування кислих ґрунтів.
Великі товарні підприємства, нарощуючи обсяги продукції рослинництва, застосовують пестициди, які забруднюють навколишнє середовище та створюють ризики для якості продукції. Протягом останніх п’яти років використання пестицидів збільшилося у 2,2 раза. Попередити таку загрозу можна шляхом ведення органічного, екологічного виробництва. Це виробництво має високий потенціал для забезпечення життєдіяльності сільського населення тому, що воно менш механізоване та потребує більше ручної праці. Разом з тим, органічна продукція дорожча за традиційну.

Наразі сертифікат на органічну продукцію на Волині має лише товариство «Порицьке» Іваничівського району.

Галузь тваринництва вагомо впливає на економічний потенціал Волині, адже вона забезпечує населення продуктами харчування, промисловість – сировиною, а найголовніше – що це найбільш трудомістка галузь, яка протягом усього року забезпечує роботу для сільського населення. Протягом останніх років введено в експлуатацію 20 нових тваринницьких ферм та комплексів, триває робота із запровадження нових технологій у галузі молочного скотарства, функціонує 10 доїльних залів.

Зі слів Людмили Петриканин, в області є всі умови для розвитку м’ясного скотарства, адже 380 тисяч гектарів пасовищ можуть використати для цього, оскільки яловичина наразі дуже дорога і цього м’яса виробляється небагато (80% в області займає курятина).

Незважаючи на те, що частка господарств населення зменшується, вони є основними виробниками продукції (99% картоплі, 96% овочів, 92% плодів і ягід, 84% молока). Відбувається їх структуризація у родинні ферми (до слова, такий пункт є у коаліційній угоді).
Згідно з даними обстеження, яке здійснює Головне управління статистики в області, населення продає п’яту частину молока і м’яса, яке виробляє, 9% овочів, 6% зернових, понад 10% картоплі. Проблема збуту молока та плодоовочевої продукції, які виробляються малими фермерськими і особистими селянськими господарствами, є основною. Лише кооперування може забезпечити їх економічну незалежність і підвищити рівень життя. Наразі є 17 обслуговуючих кооперативів, жодного немає у Любешівському, Любомльському, Маневицькому та Ратнівському районах.

Потребу у м’ясі, молоці, хлібних продуктах, картоплі, овочах, цукрі область забезпечує за рахунок власного виробництва. Є три види продукції - плоди, яйця та риба, дефіцит яких створює необхідність нарощення обсягів виробництва у довгостроковій перспективі.

Сільськогосподарське виробництво розвивається нерівномірно в районах області. Лідерами аграрного виробництва є Володимир-Волинський, Горохівський та Луцький райони, зернового - Горохівський, Локачинський, Луцький, Володимир-Волинський райони. Найбільше молока виробляють у Луцькому, Горохівському, Турійському та Володимир-Волинському районах.

У виробництві картоплі лідирують Ратнівський, Любешівський, Камінь-Каширський та Маневицький райони. Тут, на думку Людмили Петриканин, доцільно будувати міні-переробні підприємства картоплі, виготовлення напівфабрикатів. У Шацькому, Любомльському та Любешівськму районах пропонують розвивати агротуризм і приймати відпочиваючих протягом року, адже природні ландшафти дають можливість розвивати види туризму не лише влітку, а й в інші пори року.

Зі слів Людмили, у цій галузі головне - знайти ініціативних волинян та інвесторів, які в рамках державно-приватного партнерства будуть вирішувати питання не так збільшення виробництва, як розвитку конкурентоспроможності сільських територій. Розвиток галузі тваринництва і переробки розглядається перш за все як створення нових робочих місць.

Жінка зазначила, що нещодавно говорили з начальником управління земельних ресурсів щодо інвентаризації усіх земель сільськогосподарського призначення (так, є земельні паї, які вже не мають спадкоємців, ці ділянки віддають в оренду сільські ради; є паї, що не використовуються).

Однією з головних проблем, яка стоїть перед владою на наступний рік, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик назвав проблему використання земельних ресурсів. Він нагадав, що основними податками, які утворюють обласний бюджет, є податок з доходів фізичних осіб та земельний податок.

«Сьогодні у більшості районів області платежі за користування земельними паями не проводяться так, як належить. Дають якийсь мішок зерна, борошна, цукру, тобто це все не оподатковується, є порушення правил користування паями. Таке питання почали піднімати декілька місяців тому і перші кроки, які ми зробили, дозволили збільшити надходження в місцеві бюджети», - повідомив Володимир Гунчик.
Говорячи про можливість створення кластерів сільськогосподарських підприємств на Волині, Людмила Петриканин зазначила, що обслуговуючим кооперативам наразі важко говорити з переробними підприємствами, які практично є монополістами на ринку.

Володимир Гунчик зауважив, що замість кластерів, варто говорити про об’єднання дрібних підприємств, що мають більшу перспективу. З його слів, залучення дрібних виробників у об’єднання, дозволить сформувати першочергову базу якості продукції, яка зможе експортуватися в умовах світової конкуренції. Наразі, молоко, яке купують у приватних виробників, не може приймати на свої ринки Євросоюз, адже потребує інших технологій. Також він зауважив велику розбіжність ціни на сировину, яку купують в сільгоспвиробників, з ціною на ринку готової продукції.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---