Децентралізація на Волині: добровільно примусово?

Із 412 територіальних рад різного рівня на Волині має бути 66 чи менше. Головні реформатори області наголошують, що процес досі триває і відбувається саме на добровільних засадах.

Про це йшлося під час прес-конференції на тему: «Основа адмінреформи - добровільність, базова вимога - спроможність громад», яка відбулася сьогодні, 17 червня, в приміщенні обласної ради.

Нагадаємо, що 4 березня 2015-го набув чинності Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Так, запрацювала методика об’єднання громад: обговорення на місцях, затвердження пропозицій під час сесій сільради, облради і ухвалення Кабміном. Умова об’єднання - економічна спроможність, необхідна інфраструктура, суміжність території в межах однієї області (за межі району можна виходити).

Їм дається фінансова преференція – залишається на місці податок на доходи фізичних осіб, які мають міста обласного значення - 60% (зараз 0%), 25% екологічного податку, 5% - акцизного, 100% - єдиного податку, податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, податку на майно (нерухомість, земля).

ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД НА ВОЛИНІ ТАКИ ДОБРОВІЛЬНЕ

Директор Офісу реформ на Волині Анатолій Пархом’юк запевняє, що перспективний план не є константою, адже коли є обґрунтована інша точка зору – буде таке об’єднання.

«Ми співпрацюємо з громадами. Інколи хтось говорить, що «реформу проводять через коліно», але це - неправда. Ми збирали пропозиції від сільських, селищних голів, територіальних громад, від облради та облдержадміністрації. Так, із 412 територіальних рад різного рівня ми вийшли на потрібну кількість - 66. Втім, це ще не кінцевий результат, бо є питання по Володимир-Волинському районі й інших, де досі відбуваються обговорення щодо укрупнення», - розповідає Анатолій Пархом’юк.З його слів, якщо села не будуть об’єднуватися, то зростатиме величезна прірва між теперішніми територіальними громадами і містами обласного значення.

ЧИТАТИ ЩЕ: «ДВІ ПРАВДИ» ГУНЧИКА ПРО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ ВОЛИНІ. ДЕ ІСТИНА?

Зауважимо, що про це розповідав раніше і волинський науковець Валентин Малиновський. Він прогнозує два шляхи розвитку України: децентралізація і розвиток країни, або масове вимирання сіл та зубожіння населення.

ВИКЛИКИ ПЕРЕД ГРОМАДАМИ

Щодо об’єднання громад виникають проблеми із селами, які знаходяться біля міст обласного значення. Директор Офісу реформ на Волині каже, що села - самодостатні і не хочуть втрачати важелі впливу, натомість цими діями міста затискають у розвитку. Подібна ситуація була в сусідній державі й дала негативні наслідки.

«Коли була реформа у Польщі, то населені пункти не хотіли зливатися з містами, адже вони і так самодостатні. Пройшов час і результат показав, що це було помилкою, адже перспективу розвитку міст затиснули у певні межі. Міста швидко розростаються, але територіальні обмеження гальмують процес», - наголошує Анатолій Пархом’юк.

Шляхом помилок Польщі вже йдуть волиняни - сільради не спішать об’єднуватися з Луцьком. Зокрема, у рамках децентралізації, сільські голови планують злиття лише поміж сільрадами і не хочуть допускати надто тісної «дружби» з Луцьком, аби вберегти золоту жилу – землю.

ЧИТАТИ ЩЕ: ПЕРСПЕКТИВИ ЧИ ЗАГРОЗИ НЕСЕ ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА НА ВОЛИНІ

Окрім самого, при об’єднанні громад, вважають експерти, необхідно не забувати про ухвалення Статуту, як механізму впливу населення на владу.

«Ми проаналізували і побачили, що за старої системи, сільрада ні на що не впливає окрім формування бюджету. Уся робота більшості сільських голів така: на початку каденції пишуть лист в ОДА з проханням дати грошей, отримують відповідь «немає грошей» й на цьому робота закінчилася. А далі вони не мають жодного впливу на керівника школи, клубу, ФАПу – усе в руках районів. Тому об’єднання вкрай - важливе. Зробивши це, громада повинна вчинити наступний крок – ухвалити Статут. Зауважу, що сьогодні Статут мають лише Луцьк і Нововолинськ. А це механізм для проведення різних зборів, референдуму тощо, тобто важелі для активного впливу на владу. Якщо це не передбачити, то знову можуть початися мітинги, протести, Майдани – як єдиний метод впливу», - пояснює експерт Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Петро Лавринюк.

Він додає, що в суспільстві зародився міф про «страждальницю бабусю», за яку всі турбуються, мовляв, їй доведеться за однією довідкою дуже далеко їхати. Петро Лавринюк запевняє, що це не відповідає дійсності.

«Говорять так, ніби тепер старенькій бабці потрібно буде їхати дуже далеко за довідкою. Але так говорять окремі сільські голови, які псують інформаційне поле цього процесу з метою дезінформації, бо вони не хочуть змін. Втім, на місцях будуть працювати старости, які надаватимуть людям необхідні послуги – возитимуть потрібні папери у Центри надання адміністративних послуг», - розповідає Лавринюк.

Експерт Петро Гоцалюк вважає, якщо подолати усі труднощі, які виникають перед громадами під час об’єднання, то ефект буде колосальний і наводить приклад сільських рад з-за кордону.

«Нам потрібно забути слово «дай», а починати самим діяти і залучати на місця інвестора. Зараз сільські голови мають маленьку зарплату і багато хто з них не є хорошим менеджером. От, приклад Словаччини, де є креативний сільський голова. Він очолював бідний населений пункт, але зрозумів, що розвиток можливий виключно тоді, коли до цього активно залучиться громада. Так, він розробив проект індустріального парку, залучив на місце провідні європейські підприємства і тепер село має величезні надходження. Потому була міжнародна конференція у Японії, обирали президію і запросили цього сільського голову. Зауважу, саме його, а не Міністра країни. Що нам бракує зробити подібне?! Лише кваліфікація», - говорить експерт.

ЩО ПОТРІБНО АНАЛІЗУВАТИ ПРИ ОБ’ЄДНАННІ

Перспективний план об’єднання територіальної громади – це проект економічного розвитку територіальної громади, що включає в себе графічну частину, на якій відображаються межі спроможних територіальних громад, їхні адміністративні центри та всі населенні пункти, а також текстова частина, що включає опис кожної спроможної територіальної громади, своєрідний «паспорт громади».

Паспорт спроможності територіальної громади – це документ, що включає в себе назву територіальної громади, дані про площу, кількість населених пунктів, кількість населення, розрахунковий обсяг доходів та інші відомості.

Відповідно до Перспективного плану, аби громада зробила Паспорт спроможності територіальної громади, їй необхідно підготувати аналітичну записку, у якій має бути викладено дев’ять пунктів:

- історичне обґрунтування;

- вплив на умови життя населення;

- місцева ідентичність населення;

- вплив на якість та доступність надання публічних послуг;

- вплив на ефективність управління територією;

- демографічна ситуація;

- вплив на зміну транспортної доступності та комунікації;

- вплив на підприємництво;

- вплив на стан освіти та охорони здоров’я.

ХТО МАЄ БУТИ ГОЛОВНИМ В НОВІЙ ГРОМАДІ ПІСЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ

Учасники зустрічі зауважують, що децентралізації на Волині, інколи, заважають власні амбіції певних сільських голів, які не хочуть віддавати владу.

З цього приводу, Перспективний план дає чітку Методику, згідно з якою можна визначити, де ж буде центр при об’єднанні.

Потенційними адміністративними центрами спроможних територіальних громад визначаються населені пункти (села, селища, міста), які мають відповідні фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси, загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеня та кількість дітей шкільного віку – не менше 300 і дошкільного віку – не менше 150. Такий населений пункт може бути визначений потенційним адміністративним центром спроможної територіальної громади.

Окрім цього, необхідно врахувати зону доступності потенційних адміністративних центрів:

- час прибуття швидкої медичної допомоги в ургентних випадках та пожежної допомоги не має перевищувати 30 хвилин;

- потенційні адміністративні центри мають бути розташовані на відстані не більше 20 кілометрів по дорозі з твердим покриттям. Ця протяжність може бути й до 25 кілометрів, якщо чисельність жителів територіальної громади, в зоні віддаленості більше 20 кілометрів, складатиме не більше, ніж 10 відсотків від загальної чисельності жителів цієї громади.

У тому випадку, коли на вказаній території є більше одного населеного пункту, який може бути визначений потенційним адміністративним центром, то перевага надається тому, який має краще розвинену інфраструктуру.

Аби процес реформування та децентралізації на Волині відбувався ефективніше, наприкінці зустрічі Офіс реформ у Волинській області та Волинський ресурсний центр розвитку місцевої демократії вирішили об'єднати зусилля і підписали Меморандум про співпрацю.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---