Ми знаємо, кого звільнити, - голова Апеляційного суду Волині

"Нині всі говорять про люстрацію. Прийнятий відповідний закон", какой Венецианской комиссией признан неконституционным.

Нехочуть судді відриватися від корита.

Ото правда життя з бідних дерти то все правдиво а як тільки таких хочуть поміняти то вони всьо зразу їм закони і все. А де ж ви шановні так набрали автівок розкоші в якій купаєтесь? чому не розкажете ? розкажіть за зарплату так можна жити. Не можна їх від корта відігнати якби вони ще так працювали як жирють

"Петро Філюк каже: в досвідчених суддів ніхто не запитував яким чином можна було реформувати суддівську систему і як її очистити" - ПФ лукавить, бо добре знає, що правду "досвідчені судді" можуть сказати тільки на слідстві в якості арештованих. А сказати вони можуть одне - треба звільнити всіх суддів і тоді почнеться реформа.

Їх всіх треба звільнити і набрати на роботу випускників інститутів і студентів старших курсів. Буде краще і корупції майже не буде. Поки не навчаться брати.

Українські суди дискредитували себе всюди і повністю. Від будь-якого місцевого і до Конституційного (після скасування конституційних змін під Януковича). Довіра до них найнижча серед усіх правоохоронних органів. Переатестація усіх без винятку суддів та проходження ними люстраційних перевірок із широким залученням громадськості, повною і детальною перевіркою їх майнового стану та походження майна може й дасть якісь результати. Але якщо її провести обєктивно, то 90 % суддівського корпусу не пройде таку перевірку. Тому підхід, при якому звільнити всіх і набрати нових мабуть буде кращим з позиції швидкості та економії коштів.

які ще суди? яка може бути справедливість? це ж україна!

Про яких чесних суддів ви говорите? Серед ваших підлеглих є хоча б один не корумпований суддя? В це може вірити лише людина, яка не стикалася з судами. Коли на суді доводяться докази, наводяться беззаперечні свідчення, а судді не чують, вони глухі і сліпі, бо ще до початку розгляду вже все вирішено за мзду! Єдиний чесний суддя - це Бог! І від його люстрації вам не сховатися: рано чи пізно, але нечесні судді понесуть справедливу кару. Якщо не вони, то їх безневинні діти. А на даний час надіятися в Україні на чесну люстрацію не приходиться, бо судді, прокурори та інші пройдисвіти відкупляться. Якби Порошенко найняв на роботу іноземних суддів - була б надія.

ОТО ДОЖИЛИСЯ ! В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЧЕСНИХ ПРАЦІВНИКІВ НІДЕ ! ХАБАРНИЦТВО УСЮДИ : ПОЧИНАЮЧИ ЗІ ШКОЛИ, ІНСТИТУТИ, ЛІКАРНІ, ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ І Т.Д. ТЕ КРУГОМ ХАБАРНИЦТВО НАБРИДЛО ДО краю...

На цих фото якраз ті кого потрібно люструвати в першу чергу! Корупція як річка тиче з тоненького струмочка в товсту ріку , на фото якраз гирло на вході в море!

Смішно... Судді себе готові люструвати... А може кращий показник вашої неупередженості в прийнятті рішень - буде ваша декларація не тільки про доходи , а і про витрати, про майно не на бабу Ганю записане , а те чим конкретно користуєтесь . Про сімейні династії суддя мама , а син адвокат / Веремчуки/ , чи не відноситься це до питань етики і т. д.... і таких питань багато - коли є просто " закази" і суд виступає як в тій примовці : закон як дишло , як повернуть - так і вийшло... Іншими словами - думаю всі , хто хоч раз стикався з нашою судовою системою - розуміє всю примарність " справедливих " рішень.....

Шкода людей які "Ці Чесні Честі " ,що розміщені на фото слухають .., а коли стикнетись з цими "Чесними Суддями" на Волині а тоді вони обдируть до нитки будь кого..! Ще і винуватими зроблять.., бачете як підлинько проповідує.." зібравби велику залу..,давби виговоритись ..., і усіх би цілу країну посадив би..! А чого тільки ці (мама і синочки) Веремчуки , а Т.М.,і П.Т. Філюки..і т.п..!

Але ж якщо мама журналiст i дiти журналicти, то питань етики нема: друга найстарiша професiя завжди була найетичнiшою навiть у порiвняннi iз першою!

Що б не писаєли, а непідкупність сьогодні коштує дорого!!! Таким чином - для чого і для кого цей порожняк з люстрацією.....

люструвати потрібно не за те що працював при янику.....а йти до суддів і нехай пояснять де взяли такі розкішні маєтки..і якщо не пояснить то нехай держава відбирає...оце буде реальна люстрація...а інше то фігня...

Петро Філюк-головна перешкода для очищення судової влади на Волині.

Панове судді !!! Погодьтесь з тим, що ви всі зіпсовані. Ви всі повинні піти з суддівської роботи. Жодний з вас не зможе бути повноцінним прокурором чи повноцінним адвокатом. Не зможе бути навіть повноцінним дільничним. Не удавайте, що ви можете принести якусь цінність суспільству. Єдине добре з вашого боку - це явка з повинною і зізнання про всі ваші і ваших колег злочини. ВСІ ви повинні добровільно піти на цивільні роботи: орати і сіяти, стругати і носити, стояти на базарі. Доживіть рештку свого життя чесно, що не довго смажитись в пеклі і щоб як менше ваших нащадків відповідали за ваші гріхи і злочини.

Судді бояться не люстраціі,а того дня коли вони вийдуть на вулицю як прості громадяни а не царі. Щодо слів філюка, я скажу на своій шкурі вже 6 років відчуваю його справедливість на зоні. Коли я на апеляційному засіданні по моій справі заявив, що всі докази є недійсними, царь відповів ну що тут такого і впаяв 9 років,доречі рішення цього вельможи було скасовано касацією. Хоча вподальшому все повторилось із іншим складом. Є одна втішна новина новина, філюк завіз чималу суму у кваліфкомісію,яка розглядала мою заяву,щодо його дій. здоров'я тобі філюк,дочекайся мене вже скоро...........

коментар було видалено

я б на місці Філюка не була б така впевнена,щодо суддів апеляційного суду:чого варта та ж Левандовська -Кочура і їй подібні

коментар було видалено

коментар було видалено

Повідомляємо, що відповідно до вимог частини 9 статті 5 Закону України «Про очищення влади» інформація про початок проходження перевірки особою та копії її заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка. З інформацією щодо проходження перевірки суддями та особами, які претендують на зайняття посад, можна ознайомитись за посиланням http://vla.court.gov.ua/sud0390/19/.

Я звертаюсь до дусі і їй подібних писак. Таких людей як Філюк, Завидовська-Марчук та Фідря ще пошукати і ВАМ всім до них ще дуже далеко як і в інтелектуальному, розумовому, та і у всіх позитивних людських якостей разом взятих. Говорити добре позвільняти всіх, а кого набрати молодь зелену, яка не петрая не хр....., о то тоді рішення будуть. І я вам не позаздрю попасти до таких чесних. Завдяки Філюку наш суд один з перших у Україні посідає місце по вирішенню проблем в судових справах. Завидовська-Марчук фахівець в цивільних справах і кожен майбутній суддя та що там суддя пересічний юрист хотівби, щоб дана людина поділилась досвідом. Фідря взагалі один з заступників з цілої україни, який їздить тролейбусом, так що він точно не боїться вийти до людей. А взагалі Вам всім хочу порекомендувати перш ніж когось засуджувати почніть з себе і свого оточення не думає що там все так добре. Миру НАМ всім.

Щодо їзди суддів громадським транспортом у Луцьку, то, на мою думку, тут таким яскравим хрестоматійним прикладом може бути в першу чергу якраз колишній голова господарського суду Волинської області Кравчук Віктор Оксентійович. Раджу суддям (та і всім вітчизняним високопосадовцям) ознайомитися для власного загального розвитку із ледь не унікальним сучасним прикладом альтруїстичного чиновницького стилю життя президента Уругваю Хосе Мухіки. Добре, за офіційною статистикою апеляційний суд Волинської області дійсно входить в трійку лідерів за кількістю не скасованих і незмінених судом касаційної інстанції судових рішень. Але це, напевне, свідчить лише про відносно невеличкий порядок у в цілому давно вже аморфній судовій гілці вітчизняної влади. Давно відомо, що безкарність породжує вседозволеність. Одним із важливих тез революції була втома від суддівського свавілля. Так, суддя представник влади, вирішуючи різноманітні спори, дуже часто виносить судове рішення, яке життя людини може, образно кажучи, поділити на дві половини – до і після такої події. Тоді слід подивитися на практику притягнення судді до юридичної відповідальності по-українськи. Щодо дисциплінарної відповідальності судді. Скільки скарг щороку надходить до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України? А який результат… Вдумайтеся, адже за 2013 рік лише щодо 23-х (!) суддів було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. З цих 23-х догану отримав лише 1 (!) суддя суду апеляційної інстанції. За 2014 рік динаміка притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності ще «краще»: лише щодо 13 суддів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, але з них немає жодного судді будь-якого апеляційного суду. Востаннє, до речі, догану оголошували на засіданні лише у квітні (!) цього року Та і що суддям та догана, коли всі судді на рівні апеляційної інстанції призначені на посаду безстроково. Повний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тривалий час не утворювався. Випадково чи навмисно? Автор на істину не претендує. Але положення частини 4 статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викликають у мене підозри щодо великої ролі людського фактора у таких причинах. Відповідно до даної норми, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Що називається, запізніла догана доганою не вважається. Тепер щодо кримінальної відповідальності щодо судді. Якщо Ви добилися розпочатого досудового розслідування щодо судді за статтею 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), то я знімаю перед Вами свого капелюха. Бо, як на мене, сам факт внесення заяви про вчинене кримінальне правопорушення щодо судді в Україні до Єдиного реєстру досудових розслідувань – це вже справжнє досягнення. Але не варто поспішати відкривати шампанське. Адже події, швидше за все, підуть ось за таким сценарієм: 1) слідчий закриває кримінальне провадження, наприклад, у зв’язку з встановленою відсутністю в діянні судді складу кримінального правопорушення; 2) потерпілий подає скаргу на таку постанову про закриття кримінального провадження слідчому судді місцевого суду; 3) слідчий суддя, керуючись «етичним» принципом судді кругової поруки, відмовляє в задоволенні скарги; 4) потерпілий подає апеляційну скаргу до вищестоячого (апеляційного) суду; 5) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу потерпілого без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без змін. Все – фініта ля комедія. Адже відповідно до частини 4 статті 424 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Тобто, перевірка навіть апріорі незаконної постанови слідчого про закриття кримінального провадження щодо судді замикається виключно на рівні судів відповідного регіону, де підозрюваному чи обвинуваченому судді, так би мовити, «вирішити» чи «закрити» питання щодо себе і легше, і дешевше. І Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ чи Верховний Суд України, в свою чергу, тут потерпілому вже нічим не допоможуть. Хіба що включать колись такі судові рішення до своїх оглядових листів як хрестоматійний приклад того, як судити не можна. Враховуючи, як рідко Європейський суд з прав людини вважає заяву прийнятною для її подальшого розгляду, можливість притягнути суддю до кримінальної відповідальності в Україні за статтею 375 Кримінального кодексу України можна запити холодною водою. Кількість вироків в Єдиному державному реєстрі судових рішень про притягнення судді до кримінальної відповідальності і до покарання за вищезазначеною статтею можна порахувати на пальцях максимум двох рук. Цікавим окремим моментом є покарання за такий злочин. Так, вчинення злочину за частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України передбачає покарання штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. А відповідно до частини 2 такої статті, ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні кримінального правопорушення особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Але чи реально посадити суддю у в’язницю якщо обвинувальний акт слідчого таки буде переданий до суду? Лише в двох-трьох випадках засудженому судді призначали реальний строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі чи обмеження волі за частиною 1 статті 375 Кримінального кодексу України. В переважній більшості суди першої інстанції звільняли засуджених від відбування покарання з випробуванням (давали умовне, кажучи по-народному). А таке звільнення згідно частини 1 статті 75 Кримінального кодексу України допускається якщо покарання передбачає позбавлення волі на строк не більше п'яти років. А вирок суду першої інстанції щодо засудження судді до позбавлення волі в тому числі і за частиною 2 статті 375 Кримінального кодексу України автору вдалося побачити у реєстрі лише одного разу. Долю проглянутих вироків судів щодо суддів на предмет їх скасування чи зміни в апеляційному чи касаційному порядку автор не перевіряв. Але тенденція, на мій погляд, така, перспектива побачити корумпованого і злочинного суддю за гратами все ж таки є туманною. Далеко йти не треба. Судді Ківерцівського районного суду Волинської області Підгорний і Поліщук були взяті на гарячому під час отримання хабара (зараз це правовою мовою прийнято називати неправомірною вигодою). А який результат – слідство і судовий процес спущено на гальмах. Так, ці судді не судять, але із займаної посади вони не звільнені, на офіційному веб-порталі судової влади України (http://kiv.vl.court.gov.ua/sud0305/judges/20/) ще суддями рахуються. Чималий суддівський посадовий оклад вони, швидше за все, отримують, і (я не маю жодного сумніву) в майбутньому отримають чималу суддівську пенсію та різноманітний пакет пільг. Як наша країна з цим бореться? Поки що, на мій погляд, не дуже ефективно. Перелік судових рішень, за одноособове чи колегіальне прийняття якого суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці згідно Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», є вкрай вузьким, вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. А нещодавно Голова Тимчасової спеціальної комісії комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції скаржився журналістам на неможливість взагалі провести засідання комісії через відсутність кворуму та на те, що частина складу досі не призначена. Наразі комісія має в своєму складі сім членів, при необхідній мінімальній дев’яти кількості членів. Положення Закону України «Про очищення влади» матиме своїм наслідком породження так званих номінальних (декларативних, таких що лише за документами) власників суддівського майна. Скільки люстрованих чиновників на сьогодні? За даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (http://lustration.minjust.gov.ua/register) на всю Україну таких лише 374 (!). Чи багато з них суддів? Ризикну припустити, що ні. А деяким суддям ще вистачає нахабства оскаржити до суду застосування щодо них люстраційних заходів. І я не здивуюся, якщо суд поновить звільненого внаслідок люстрації суддю на колишній посаді і присудить на його користь з державного бюджету України середній заробіток за час вимушеного прогулу. Так би мовити, ворон ворону око не виклює чи щось в такому руслі. Що ж, жити в країні, в якій немає надії на справедливий суд, на мій погляд, дійсно страшно. Що робити з цим? Чекати коли якийсь доведений до відчаю суддівським свавіллям громадянин виміняє в зоні антитерористичної операції за пляшку горілки автомат Калашнікова (за чутками там такий обмін є нормальним) і висадить обійму набоїв в суддю? Чекати коли вся зброя, яка наразі є на руках у звичайних людей (а за чутками її дуже багато), буде спрямована допомогти очистити владу від корумпованих суддів дуже радикальним способом а-ля «по-китайськи»? А може суддям слід задуматись і не чекати поки чашу людського терпіння переповнить крапля? А може деяким суддям заради збереження власної честі (якщо така ще лишилася) слід негайно подати у відставку? Якось видатний англо-американський письменник Томас Пейн сказав, що коли всі інші права зневажені, то право на повстання залишається безспірним. Цей постулат, як показав час, в Україні працює досить непогано. Зволікання з виправленням ситуації, що склалася, з боку самих суддів може призвести до того, що точка неповернення ними самими скоро буде пройдена. Невже суддям не здається, що народ в якості арбітра виписав у цьому році усім суддям жовту картку? Але, схоже, що судді й далі продовжують якщо не фолити, то вже точно грати на грані фолу. Незабаром народ може відреагувати на черговий фол суддів свистом у свисток і демонстрацією ще однієї картки, але цього разу вже червоної. І тут червоний колір картки вже може мати під собою певний символізм. Відповідні асоціації з кольором напрошуються, мабуть, в кожного свої. Проблема, як на мене, також і в тому, що для багатьох українців гроші не пахнуть, мета виправдовує засоби і в присутності в пересічного українця високої гнучкості мислення. А попит на хабар обов’язково породить і пропозицію такого хабара. Українці, перестаньмо вже нарешті бути п’ятою колоною для нашої країни! Я вважаю, що очищувати владу потрібно, в першу чергу, очищуючи свою правову та громадянську свідомість. І пора б вже результати революції у власній свідомості поступово переносити в реальність. Бо так і залишимося країною з декларативними реформами і країною, з якої дуже довго сміятиметься решта усього цивілізованого світу.

Шановні дописувачі!Перед тим,як щось писати, я радив би Вам піти до суду і день посидіти в судових засіданнях.Після цього можете писати....

Вельмишановний ДАртаньяне! Оскільки схоже на те, що Ви у своєму коментарі даєте пораду усім особам, що залишили свої коментарі на даній сторінці, я вважаю, що Ваша порада стосується також і мене особисто. Хоча не можу не зазначити, що з етичної точки зору давати пораду людині, яка Вас про неї апріорі, нібито, не просила, в цивілізованому світі вважається моветоном. Втім, в нашій країні яка-неяка, але все ж таки наявна свобода слова, думки і поглядів. Автор цього коментаря в своєму житті вже встиг витратити свого часу на те, щоб, як Ви кажете, «посидіти в судових засіданнях». І знаєте, але посидіти вдавалось далеко не завжди в якості слухача і не завжди лише в судах першої інстанції. І такого витраченого часу в загальній кількості вже назбиралося в мене більше ніж на одну повну добу. Я, на жаль, поки що є необізнаним щодо наявності та величини досвіду інших авторів коментарів на даній сторінці на предмет, так би мовити, «посидіти в судових засіданнях». Але якщо у Вас раптом виникли якісь сумніви відносно того, чи маю саме я право щось тут писати, то права такого згідно Ваших критеріїв я, схоже, вже давно встиг набути. А якщо у Вас виникнуть бодай найменші сумніви в обставині усвідомлення мною того, що я писав тут, то знайте, що писав я те, що думав, і при цьому однозначно думав про те, що писав. Це Вам каже людина, яка жодним чином не обмежена у своїй дієздатності, повністю усвідомлює значення своїх дій і при цьому може вільно керувати ними. Попри Вашу передчасну, як на мене, і критичну власну точку зору щодо наявності у когось морального права коментувати тут вітчизняне судочинство та процеси, що його стосуються, я все ж вітаю Вас з Новим роком та наступаючими різдвяними святами, а також бажаю Вам мудрості та всіх благ!