Малоомелянівський масив: влада забракувала дешевше каналізування

Понад десятиліття мешканці Малоомелянівського масиву, що у Луцьку, ведуть, здавалося б, безнадійну боротьбу з підтопленням власних будинків. Відтак, люди роками чекають на будівництво каналізаційної мережі. Щоправда, у 2013-му році мешканці масиву таки допросились виготовлення проектної документації у міської ради. Однак, як виявилось, новий проект передбачає встановлення індивідуальних насосів вартістю 5-7 тисяч гривень у кожному дворі, а таке капіталовкладення по кишені не кожному.

Однак, серед місцевих активістів, яким набридло страждати від постійної «Венеції» у власних підвалах та на земельних ділянках, знайшлись спеціалісти, які запевняють: облаштувати каналізацію на масиві можна й зі значно нижчими затратами. Так, до складу ініціативної групи «затесались» і фахівці у галузі інженерії з водопостачання і водозабезпечення. Вони запевняють, що проект, запропонований Луцькою міською радою, – це чистої води марнотратство, адже ціну можна значно знизити. Мовляв, для цього владцям достатньо дослухатись до містян й не відкидати без розгляду альтернативне вирішення проблеми.

Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство волинські Новини повідомляло, що через відсутність централізованої каналізаційної мережі у деяких мікрорайонах міста мешканці змушені були будувати біля своїх будинків індивідуальні каналізаційні колодязі. Часто їх будували з недотриманням усіх вимог. То частина води, що зливалася у такі колодязі, теж йшла у ґрунт і насичувала його додатковою вологою. Внаслідок цього підвищився рівень ґрунтових вод, відбувалося підтоплення підвалів будинків. Люди не можуть використовувати льохи за призначенням, оскільки там постійно стоїть вода.Крім того, вода в колодязях перенасичена вмістом нітратів, вживання якої загрожує здоров’ю та життю лучан.

У погребах будинків жителів Маломелянівського масиву рівень води сягає більше трьох метрів, стіни споруд тріщать по швах і постійно цвітуть, фасади осідають, каналізаційні ями завжди повні. Люди відкачують воду самотужки, втім – це не допомагає, адже за лічені хвилини вода прибуває знову.Варто додати, що Малоомелянівський масив розбудовували ще в 90-х. Тоді місцева влада обіцяла мешканцям всі вигоди. Однак, уже 20 років люди живуть без каналізації.

Тож, 14 лютого, відбулася чергова зустріч представників міської влади з мешканцями Малоомелянівського масиву. До слова, час і місце були обрані не надто вдало: вирішили зустрітися поблизу церкви, а там у той момент тривала поминальна служба.Мета цієї зустрічі, як визначив сам міський голова Микола Романюк, – домовитися, звідки розпочинати роботи. Адже проект готовий, тендер пройшов, визначені виконавці і договір підписаний. Підрядником цього проекту стала фірма «Шинака-Україна», яка зобов’язується влаштувати централізовану господарську каналізацію за 11 місяців.

«Департамент ЖКГ уклав угоду із кооперативно-державним проектно-вишукувальний інститутом «Волиньагропроект». Вони вже завершують свою роботу. Згідно з проектом, на Малоомелянівському житловому масиві має бути виритий канал, в який будуть стікатися дощові води. Опісля потік буде текти в річку Омелянівку, а та впадає в річку Стир», - розповів заступник директора, начальник відділу департаменту житлово-комунального господарства Микола Осіюк.

Лучанину В’ячеславу Кобисю, який володіє земельним наділом у Малоомелянівському масиві, проблема підтоплення дуже навіть знайома. Щороку, а то й двічі на рік доводиться відкачувати воду з городу та льоху:

«У 90-ті, коли зводили будинки на масиві, забудови ніхто раніше не контролював. Ділянки давали, а от будувався кожен так як хотів. У мене тут земельний наділ, на території якого я викопав собі неглибокого льоха. Однак, у зв’язку з неконтрольованою забудовою, природний приток води погіршився. Й опади нікуди не стікають. По-друге, кожен з тих, хто побудувався, хоче хороших побутових умов, зокрема, санвузол в хаті, ванна, душова. А то ж є стоки. Й куди ту воду дівати? Люди повикопували криниці на прибудинкових територіях, але «левова частка» води із цих колодязів поповнює ґрунтові води», - ділиться проблемою чоловік.

Фото з архіву Інформаційного агенства Волинські НовиниОкрім цього він зазначив, що, оскільки рельєф масиву – це суцільні «американські гірки», то велика кількість поверхневих та ґрунтових вод стікає з горбів униз й там застоюється:

«Відтоку нема, тож рівень води постійно підіймається. Я володію земельною ділянкою вже 15 років. Раніше рівень ґрунтової води сягав позначки 6 метрів. Я маю спеціального бура, тож фіксував показники з однаковою інтервальністю протягом тривалого періоду. Зазвичай рівень води коливався від 6,20 метрів до 5,80 метрів. Зазначу, що на клімат й рівень підземних вод впливає й циклічність діяльності сонця», - пояснює чоловік.

Так, сонячна циклічність — це періодичні зміни сонячної активності. Найбільш відомий та вивчений сонячний цикл, тривалістю 11 років («цикл Швабе»). Іноді, у вузькому сенсі, під сонячною циклічністю розуміють саме 11-річний цикл сонячної активності

«Може ви звертали увагу, на озеро у селі Прилуцькому. В певні періоди воно є повноцінною водойомю, а часом на його місці можна картоплю садити. Оце все й змінюється з періодичністю в 11 років», - зазначив пан В’ячеслав.

Він наголосив, що протягом десятиліття усі мешканці масиву відкачують воду з підвалів і власних земельних ділянок й уже звикли до цього дискомфорту:

«Це питання підіймалось й раніше. Більше того, уже існує проект на каналізацію, яка забере приток господарських та фекальних вод. Окрім цього, потрібно організувати ще й відтік поверхневих вод – зливову каналізацію. Але для того, щоб реалізувати цей задум, потрібні асфальтовані дороги і кювети. Знаєте, як будуються люди за кордоном, коли є проект на квартал під забудову? Спочатку роблять дороги, тоді облаштовують водопровід, каналізацію, електрику. Й останньою чергою зводять житлові будинки. А в нас із точністю навпаки – спочатку будинки, а потім риють, як хочуть», - обурюється чоловік.Тож, 14 лютого були організовані збори мешканців, на які приїжджав Луцький міський голова Микола Романюк.

«Після цього велика ініціативна група ходила до нього на прийом. Думали-гадали що робити. Спочатку вирішили робити водозниження – осушення. Проект зробили, добилась цього наша орда. Тож, проект включили в цьогорічний план будівництва. Суть його була така: неподалік вулиці Володимирської є насосна станція, від якої йдуть напірні трубопроводи. Усі вони підключені до уже існуючої, міської каналізаційної «сітки». До тієї насосної станції, аж до перехрестя вулиці Сєченова з Лисенка, підключена самотічна каналізація. Тож, стічні води звідти потрапляють до насосної станції. Окрім цього кожне господарство має свій власний насос. Два місці тому я запропонував цікаву ідею – провести від напірної станції спеціальні колектори – ділянки каналізаційної мережі, що збирають стічні води з одного або декількох басейнів каналування», - поділився власною ініціативою волинянин.

Загалом, зі слів чоловіка, на облаштування насосної станції було виділено 6 мільйонів гривень з міського бюджету. Тож виходить, що скидні водопроводи від насосної станції, сама станція і частина магістрального колектора зроблять за державний кошт, а от усе інше - за людський.

«Мій знайомий з інституту «Волиньагропроект» паралельно розробляв проект водопониження Я попросив його як спеціаліста по каналізаціях й головного інженера проекту прорахувати, чи можливе будівництво самотічних каналізації на Малоомелянівському масиві, чи ні. Він запропонував два варіанти вирішення проблеми. Перший - залишити насосну станцію на тому ж місці, де вона й була, але орієнтовно за 150 метрів перед насосною станцією зробити колектори. Ми зібрались квартальним комітетом. Про такий варіант я їх повідомив. Пішли ми разом з головою комітету – я і той, хто цей проект розробив, до головного інженера проекту. Останній зауважив, мовляв, задум хороший. Але частково цей варіант вже проробляли, каже, що глибоко копати й дорого. Хоча є технології, які дозволяють не копати взагалі. Глибина при використанні тієї техніки значення не має. А тоді мій колега розробив інший варіант, що значно спрощує справу. Він дає можливість власникам приватних осель скидати рідкі побутові відходи в самотічну каналізацію. Але для цього на перехресті вулиці Лисенка і Сєченова потрібно викопати колодязь діаметром 2Х2 метри, глибиною 3,5–4 метри, де облаштувати насосну станцію – один насос основний, один резервний. Цей варіант значно дешевший, ніж попередній, і не треба кожному витрачати гроші на окремий насос, бо ж в бюджетний проект не входить купівля і підключення індивідуального насоса в кожного господаря. А тим часом кожен такий насос – це велика затрата електроенергії.Пішли ми знову в проектний інститут, де головний інженер проекту наказав віднайти спеціальне місце під насосну станцію. Це обговорили з місцевими людьми. То не є проблема. Таким чином, я підготував листа-звернення на ім’я Миколи Романюка від місцевої громади. Але нам сказали, що існуючий проект змінювати не будуть. Якщо нічого не змінити – кожен хазяїн повинен буде собі ставити особистий насос і копати колодязь. Але ж це такі затрати для кожного дому!» - ділиться наболілим чоловік.

Тим часом під час засідання позачергової сесії Луцької міської ради, що відбулось 6 жовтня, обранці громади проголосували за те, щоб мешканці Вересневого та Малоомелянівського масиву платитили 40% від вартості каналізації з власних коштів, тоді як 60% коштів, потрібних на водовідведення у вищезгаданих районах, обіцяють викроїти з міського бюджету.

Фінансування програми здійснюватиметься в рамках затвердження щорічних бюджетних призначень, а також за рахунок залучених коштів мешканців. «Мета цієї програми – завершити каналізування на вулицях, які цього блага не мають.

На жаль, факт, коли у 21 столітті люди копають вигрібні ями і користуються водою з криниць, бо центральної мережі немає, існує і сьогодні. Але, якщо на центральних вулицях відповідні роботи ведуться, то на прилеглих мешканці повинні підключатися до центральної каналізації власним коштом. За станом на сьогодні люди збідніли втричі більше, адже збільшилися ціни на харчування та комунальні послуги. Й тому виділити 5-7 тисяч гривень (в залежності від протяжності мережі) родині пенсіонерів, фактично, неможливо. Тому пропоную програму співфінансування: 60% коштів, необхідних для каналізування, виділяти з бюджету міста, а 40% платитимуть самі мешканці», - пояснила власну позицію ініціатор проекту рішення депутат Наталія Бунда.

Так чи інакше, але поки містяни сперечаються з владцями, «на носі» - зима із ймовірними снігопадами. Далі – весна, яка знову принесе разом із собою підтоплення будинків, підвалів та присадибних ділянок.Розмовляла Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---