Луцькі депутати не захотіли робити діяльність посадовців «прозорішою»

У Луцьку розпорядники бюджетних коштів обирають виконавців та постачальників послуг на «безконкурентній» основі, тобто чиновник обирає контрагента виключно на власний розсуд. Не дивно, що це часто зумовлює неекономне витрачання бюджетних коштів. Усунути такий стан речей намагалися члени депутатської групи «Новий Луцьк», однак, не вдалося.

Проект рішення про засаду обрання справедливої ціни на позатендерні закупівлі розглядали сьогодні, 30 липня, під час другого пленарного засідання 76-ї сесії Луцької міської ради.

Варто зауважити, що у відповідності до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» позатендерними процедурами відбуваються усі закупівлі товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.

Відтак, розпорядники бюджетних коштів мають можливості «безконкурентного» обрання постачальників та виконавців. Це може зумовлювати неекономне витрачання бюджетних коштів.

Окрім цього, у відповідності до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Тож, без запровадження відповідних регламентів обрання цін при позатендерних закупівлях покладають виключно на сумління службоців. Однак, на думку ініціаторів проекту рішення, вирішення загальних справ міста та витрачання бюджетних коштів не повинна регулюватись лише нормами моралі, потрібне правове нормативне закріплення.

Тому єдиним раціональним виходом із проблеми є ухвалення зазначеного рішення, контроль за виконання запроваджених регламентів службовцями ради.

«Якщо законом передбачено цілу процедуру для проведення тендеру, то для позатендерних процедур жодної регламентації немає. Виходить, що чиновник обирає контрагента виключно на власний розсуд», - зазначив один із ініціаторів проекту рішення, член депутатської групи «Новий Луцьк», депутат Ігор Поліщук.

На думку авторів рішення, задля виведення справи у русло закону необхідно дотримуватись певного регламенту, зокрема:

1. Під час позатендерної закупівлі товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товарів та послуг менша, ніж 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйона гривень службова особа органів місцевого самоврядування, виконавчих органів ради, посадова особа комунального підприємства і установи, що обирає продавця товарів, надавача послуг, виконавця робіт зобов’язана виходити з режиму доцільності, ощадливості та економії.

2. При обранні продавців та виконавців повинен бути досліджений існуючий ринок послуг та робіт, про що службова особа повинна діяти сумлінно, віддаючи пріоритет інтересам територіальної громади. Згідно з результатами відбору складається відповідна службова записка, у який обов’язково зазначається:

- способи дослідження ринку та пропозицій;

- повна назва обраного контрагента, його переваги перед іншими. Також вказується ділова репутація, досвід роботи на ринку, наявність попереднього досвіду роботи із органами місцевого самоврядування;

- відомості про можливу пов’язаність службовців, працівників, засновників (учасників) та бенефеціаріїв із посадовими особами ради та утворених нею виконавчих органів, комунальних установ та підприємств;

- відомості про відкинуті пропозиції та можливих контрагентів (не менше 5 контрагентів, а у випадку відсутності на ринку пропозиції такої кількості контрагентів – зазначення про це), із вказанням причин відхилення пропозицій;

- кінцева обрана справедлива ціна закупівлі;

- розписка службовця у вірності викладеної інформації.

Службова особа несе відповідальність за правдивість та повноту інформації, що викладається у службовій записці, а також відповідає за економічну обґрунтованість обраної пропозиції. Заборонено здійснювати поділ розмірів та сум закупівель товарів, робіт та послуг, що мають на меті уникнення процедур визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

5. У випадку доведення фактів умисної (у формі прямого і непрямого умислу) недобросовісної поведінки службової особи, умисного перекручування чи приховування нею інформації та відомостей, що потягло за собою неощадливе та несправедливе витрачання грошових коштів, така особа підлягає кримінальній відповідальності, із покладенням на неї обов’язку відшкодування завданих інтересам територіальної громади збитків.

Цей Регламент підлягає обов’язковому застосуванню при проведенні закупівель, що здійснюються за межами Закону України «Про здійснення державних закупівель». Незнання службовою особою вимог цього Регламенту та інших норм законодаства не звільняє її від відповідальності.

«Це рішення мало би величезний позитив для Луцької міської ради, адже вона могла б забезпечити прозорішу діяльність певних посадовців. Ми не лише вказуємо на корупцію, а й діємо», - зазначив депутат Андрій Осіпов.Як додав депутат Ігор Поліщук, під терміном «справедлива ціна» мається на увазі обґрунтоване й оптимальне відношення ціни та якості.

«Але це не означає брати китайські товари, які довго не прослужать», - додав він.

Зокрема, обранці громади навели приклад, мовляв, у Луцьку ремонтні роботи по проспекту Перемоги коштували близько 500 тисяч гривень, у той час коли департамент ЖКГ заплатив майже мільйон гривень.

«Ми дослідили, що департамент ЖКГ на ремонт багатьох доріг замовляв одну й ту ж фірму, яка виконала усі роботи за завищеними послугами. Виходить, що усі послуги на суму до 1 мільйону гривень відбуваються поза тендером. Тут є фінансовий простір для зловживань. А цим проектом рішення ми пропонуємо запровадити регламент обрання справедливої ціни. Це дещо ускладнить роботу чиновників, але вивільнить кошти для міста», - зазначив Ігор Поліщук.На його думку, при обранні виконавців робіт чи надавачів послуг, то посадова особа повинна: подати службову записку, у якій би йшлося про способи дослідження ринку, переваги контрагента, відомості про зв’язки із працівниками Луцькради і відомості про тих, хто не пройшов чи контрагентів, які надають такі послуги в місті. Після раціональної оцінки на послуги ставлять справедлива ціна і розписка чиновника, що інформація подана вірно і він несе за це відповідальність.

Як раніше прокоментував ситуацію депутат Луцької міськради, член депутатської групи «Новий Луцьк» Тарас Бас, виконавчі органи «обросли» фірмами, що ці послуги надають, й прорватися іншій фірмі, яка надасть кращі послуги – дуже важко. А певна регламентація дасть можливість новим фірмам взяти участь у житті міста.

Можливо проект рішення й неідеальний, але ми готові до пропозицій. Головне, аби був бажаний результат – відкритість», - зауважив він.

Однак, більшість луцьких обранців громади ініціативу зробити роботу чиновників прозорішою не розділили. Тож, із 32-х присутніх під час засідання сесії депутатів «за» проголосувало лише 14-ть.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---