Гідний приклад. Колишня техпрацівниця піднімає на Волині чотири села

Техпрацівниця з 20-річним стажем, яку на Волині обрали головою сільради, вже привела в порядок дороги і взялася за транспорт. Про приклад, який проста волинянка показує Міністрам, розповідає КП.

Провела в села газ

47-річна Лілія Коцюбайло ще вчора працювала звичайною шкільною прибиральницею. Її турботами були - чистота і порядок в класах і коридорах школи в селі Березолуки на Волині. Тепер же клопотів у екс-технічки побільшало, та й проблеми зовсім іншого масштабу. Кожен день на роботу Лілія Володимирівна піднімається ще до світанку, максимум - може дозволити собі поніжитися в ліжку до шостої ранку.

- Сьогодні неділя, так що піднялася близько семи, - посміхається Лілія Володимирівна. - У школі на роботу доводилося ходити до 7,30, зараз - до 9,00, але проблем, самі розумієте, вистачає. Та й робочий день довший. Буває, весь тиждень проводжу в роз'їздах - то в районі, то в Луцьку. Є над чим працювати, проблем в селі багато.

Те, що з вибором голови сільради не помилилися, мешканці зрозуміли відразу - вже в листопаді-грудні між селами (в підпорядкуванні сільської ради чотири села) з'явилися нормальні дороги. Лілія Володимирівна звикла виконувати роботу якісно і, якщо треба, до сих пір не гребує взяти мітлу, а то і лопату в руки. На дорожні роботи селяни пішли самі, бачачи, що працівники не встигають.

- Так що одна проблема у нас вже вирішена, залишилося зробити дороги в селах, - говорить Лілія Володимирівна. - Заклали гроші в бюджет, в цьому році зробимо дороги в Березолуки, а потім і в інших трьох селах.

Головне для новоспеченої сільської голови - виправдати довіру односельців. А людям її є за що поважати - за допомогою пробивної прибиральниці зі сталевим характером кілька років тому в хатах чотирьох сіл з'явився газ.

- Ой, цим питанням ми займалися мало не всієї сільською громадою, - каже Лілія Володимирівна. - Створили кооператив, бігали по різних інстанціях, щоб газифікувати села. І таки домоглися свого. Вже скільки років цим займалися, а все ніяк не могли довести до кінця.

Але звичайна прибиральниця впоралася з тим, що було не під силу самій сільській владі. І люди зрозуміли - ось вона, людина, яка доб'ється всіх благ не стільки для себе, скільки для села.



Лілія Володимирівна присвятила збиранню школи 20 років - а тепер взялася наводити лад в чотирьох селах.

20 років з віником в руках

Про школу Лілія Володимирівна не забула - клопочеться і про улюблених діточок.

- У нас немає шкільного автобуса - 35 дітей щодня добираються на уроки в маленькій маршрутці на 17 місць, це крім інших пасажирів! - Нарікає Лілія Коцюбайло. - Почула, що на район планують виділити три автобуси, відразу побігла в обладміністрацію. Хоч би один до нас потрапив... Пообіцяли, що буде у нас автобус.

До слова, роботі прибиральниці в школі Лілія Володимирівна віддала майже 20 років - прийшла сюди в 1995 році.

- Взагалі-то в школу я потрапила на два роки раніше - вожатою, - зазначає Лілія Коцюбайло. - Але через рік пішла в декрет, а потім виявилося, що нікуди повертатися - такої посади не було. Запропонували місце прибиральниці, я і пішла. Самі знаєте, вибір роботи в селі невеликий.

Жінка за освітою - бухгалтер, до початку 90-х працювала за фахом в колгоспі. Згадала про професійні навички, коли потрібен був бухгалтер/касир в кооперативі під час проведення в селах газу.

- Звичайно, ніхто нам за це не платив, все робили добровільно, - каже Лілія Володимирівна.

Крім турбот про добробут села, новоспечена чиновниця не забула і про домашні обов'язки - разом з чоловіком тримає свиней, курей, качок, кролів. І все встигає! Виховали дочку Юлю, яка зараз закінчує університет за спеціальністю "вихователь-логопед", і сина Юрія - той вибрав професію політолога.

- Діти вже дорослі, Юрі - 26, Юлі - 22, - зазначає Лілія Володимирівна. - По господарству чоловік, звичайно, виручає - ми не ділимо роботу на чоловічу і жіночу. Він 10 років був на заробітках, так я все робила. А зараз він мені допомагає, якщо щось не встигаю. Але, звичайно, прати і готувати не буде - це на мені.

Під час виборів глава сім'ї також був у від'їзді - підтримував дружину по телефону.

- До посади він мене не ревнує, - посміхається чиновниця. - Чи не сумнівався в мені, але сказав вирішувати самій. Запитав - впораєшся? Поки справляюся. Хоча мені здається, в цьому кріслі повинні бути більш молоді, активні, які добре знають закони - їх я зараз тільки вчу. І обов'язково - рішучі і наполегливі.

З такою хазяйкою біля керма життя в селі потроху налагоджується. Саме мешканці умовили Лілію Володимирівну йти на вибори - і, як показали перші місяці її роботи, не прогадали.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---