Герої Крут і воїни АТО: відстань майже сто літ, а ідея свободи – та ж сама

Волиняни бережуть у пам’яті подвиг студентів, які з любов’ю до рідної землі вийшли на нерівний бій, захищаючи Батьківщину. Ціною власного життя вони відстоювали свободу й своїм подвигом навіки увійшли в історію та досі надихають підростаюче покоління.

Вшанування загиблих українців у бою під Крутами в 1918 році відбулося сьогодні, 29 січня, в Луцьку на вулиці Героїв Крут.

Лучанин, студент Микола розповідає, що як у давні часи, так і в сьогодення українці мають того ж ворога – тоталітарного, загарбницького росіянина. Втім, додає юнак, що як і колись, українці не віддали свою землю – так і не віддадуть зараз.

«Подвиг студентів, які вийшли на бій із «совітами», котрих було в 10 разів більше, надихає нас та свідчить про те, що українці готові ціною власного життя відстоювати рідну домівку. Ворог у нас той же – агресор Росія, яка і дня не прожила без воєн. Але Україна їм не «по зубах», тих, хто любить свою Батьківщину тут - надто багато й опір наш їм не здолати. Швидше Росія розвалиться, ніж Україна перестане існувати», - розповідає Микола.Далі духівники відслужили панахиду й Митрополит Луцький і Волинський Михаїл закликав усіх спільно молитися за загиблих та тих, хто й сьогодні стоїть на сході України, стримуючи іноземного агресора.

«Дитяче серце найчистіше, воно відрізняє правду від неправди. Майдан, який у нас був – розпочали студенти і їх підтримав весь народ. Молодь в усі роки діяла, не шкодуючи власного життя, а от старші часто відсиджуються, хочуть перечекати, приглядаються, хоча мають першими боротися за свою рідну землю. Як би хто не чинив – відповідати перед Богом будуть усі. Тому ми повинні надихатися подвигом під Крутами й продовжувати боронити Україну, та молотися за наших героїв»,- каже Михаїл.А духівник Петро пояснює, що самопожертва в церковному житті – це одне з найвищих діянь.

«Немає більшого як віддати душу за свого брата. Тому самопожертва за спасіння інших вважається великим подвигом. А зберігати пам’ять про історичні подвиги - це наш обов’язок, аби мати гідне майбутнє», - наголошує священик.На завершення пам’ятного зібрання, козаки вистрілили з гармати та хвилиною мовчання віддали шану загиблим.

Зауважимо, що перед присутніми виступили посадовці міської ради, обласної, із облдержадміністрації, втім, правнука загиблого героя до слова не запросили. У коментар для ЗМІ Іван Мирка розповідає, що курган, до якого покладають квіти, звів його батько.

«Дід мого Батька Михайло вчився в Рогатинській гімназії. Тоді ці землі були під Польщею й дали дозвіл іти захищати Київ, дали такий клич. І дід Михайло зголосився. Разом із однодумцями як могли добиралися туди. Після буремних подій від нього вже не було звістки. Потому його оплакували в наші родині. Так, у час піднесення після Помаранчевої революції мій батько вирішив зробити такий сад і поставити там могилу», - розповідає Іван Мирка.Та додає, що своїми силами і з небайдужими людьми тут робили дорогу, але після злив покриття зруйнувалося. Як бачимо, що сьогодні, окрім гучних слів про патріотизм, міська влада не облаштувала належно пам’ятне місце.

Довідково:

Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і 27 людей були ними страчені. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---