Експерти розповіли, чим обернеться для України переписування Конституції

Експерти називають чимало "підводних каменів", які намагаються закласти в новій Конституції. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до Конституції України.

Одні говорять, що в Основному Законі хочуть закріпити особливий статус Донбасу, інші – про спроби централізувати владу в одних руках. Суперечливих нововведень у проекті, справді, чимало. Найголовніших – два.

Перше, скандальне: надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей, які нині під контролем російсько-терористичних угруповань. Опоненти президента вказують, що таким чином Київ легітимізує владу бойовиків, і ми ж за власний кошт будемо утримувати ворожу сторону. Але найбільше підозр викликає туманність переговорного процесу з Росією та сепаратистами.

"Не всі речі до кінця політики зараз говорять. Є намір, очевидно, навіть, таємна угода, про яку нам публічно не розповідають", – припускає учасник громадської ініціативи "21 листопада" Сергій Дацюк.

Власне, найвище українське керівництво може йти на непублічне розв'язання проблеми під тиском двох обставин: у Києва є спрямованість на мир – раз, у Києва є ризик залишитися сам на сам з агресором, без підтримки партнерів – два.

"Таємна дипломатія – це дипломатія, цілі якої незрозумілі чи, принаймні, публічно, не засвідчені, і де розмова йде не на рівні рівноваги, а з позиції сили. Де йде цинічний торг. А цинічний торг такий: Росія каже: "У вас немає сили захиститися, а раз так – то приймайте наші умови", – говорить Сергій Дацюк.

Досі пояснення звучали так. Ризики України прикриті тим, що закон запрацює лише після капітуляції бойовиків, їхнього роззброєння, виведення російських регулярних військ та проведення виборів за українським законодавством. Словом, тоді, коли "рак свисне". Таким чином, Україна отримує тактичну політичну перевагу перед противником.

"Тут Україна має працювати дипломатично, гнучко, засвідчити і світу, і собі, що ми хочемо миру, що ми враховуємо інтереси людей і груп, які задіяні в цьому конфлікті. З іншого боку, ми маємо відстоювати наші національні інтереси і той факт, що в Конституції будуть відображені певні тактичні елементи особливого статусу – це не є зрада, це є тактичний захист інтересів України", – говорить президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андрій Мелешевич.

Все б так, якби у своїх поясненнях необхідності змінювати Конституцію президент визнав, що йдеться про геополітичний компроміс. Та поки він переконує всіх, що нова Конституція - це лише самі перемоги, його легко ловити на поступках Заходу і Росії.

"І настає той момент, коли приходить розуміння: або треба воювати, або треба здавати. Ось зараз момент істини відбувається протягом цих місяців", – переконаний учасник громадської ініціативи "21 листопада" Сергій Дацюк.

Друге коло протиріч – системне і стосується зміни адміністративного устрою країни. Велику низку повноважень передадуть новим місцевим громадам, що утворюються з одного або кількох населених пунктів. Вони об'єднані в райони, райони – в регіони, які раніше називалися областями.

"Все, що може бути реалізоване на найнижчому рівні – має бути реалізоване саме там. Усе, що з мотивів і спроможності не може бути реалізоване – тільки тоді передається на вищі рівні", – розповідає директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

Громади отримають у розпорядження комунальну власність, землю, надра, місцеві податки і, навіть, частину загальнодержавних. Принаймні, такий план. Нова Конституція скасує обласні та районні державні адміністрації та запровадить замість них префектів, які зможуть контролювати місцеві витрати. Загалом, статус префектів – найбільша дискусія серед законодавців та експертів. Формально, префект наглядатиме за виконанням рішень центральної влади і координуватиме роботу її управлінь на місцях. Фактично, зможе зосередити в своїх руках величезну владу. Зокрема, призупиняти дію рішень самоврядування та ініцювати звільнення керівництва місцевих рад.

"Орган місцевого самоврядування або керівник органу місцевого самоврядування може бути відсторонений навіть за будь-яке порушення норм Конституції. А під порушення будь-якої норми Конституції підтягнути можна насправді будь-що: і питання, які стосуються і освіти, й охорони здоров'я, й інфраструктурних локальних речей. І таким чином ми закладаємо можливість колосального зловживання", – переконаний нардеп від "Самопомочі" Руслан Сидорович.

"Якщо в законі про префектів буде передбачене те ж саме, що зараз є в законі про державні адміністрації, то не буде ніякої децентралізації. А це буде навпаки – централізація", – зазначає нардеп від "Батьківщини" Іван Крулько.

Усі суперечності, зокрема, щодо префектів, мусять усунути нові спеціалізовані закони та інші нормативні акти в доповнення до нової Конституції. Їх заплановали близько півтисячі. І без них Конституція працювати не буде.

"Дуже б хотілося, коли ми будемо голосувати зміни до Конституції вже в цілому, коли буде 300 голосів, щоб ми голосували пакетом з цими законами. Щоб не було міфів, що повноваження префектів такі й такі", – говорить нардеп від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Черненко. Нову Конституцію депутати, зрештою, підтримали – 265 голосів (перше читання). Наслідки її проштовхування вже відомі. Три з п'яти членів коаліції проголосували проти. Натомість "Опозиційний блок" одноголосно її підтримав.

Чи переживе такий розбрат коаліція, невідомо. Втім, доля Конституції теж не вирішена. Для остаточного ухвалення навіть ідеального варіанту, потрібно 300 голосів. Набрати їх буде вкрай складно, бо Радикальна партія вже вийшла з коаліції, а фракції "Батьківщини" і "Самопомочі" розчаровані діями партнерів. Так чи інакше, політичний істеблішмент України до кінця грудня планує вийти на фінішну пряму до Основного Закону. Закону, ще до народження окропленого кров'ю.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---